Сьогодні Уряд планує запровадити експортні квоти на соняшникову олію вітчизняного виробництва. Цей крок пояснюється необхідністю стримання зростання цін на внутрішньому ринку та здешевлення олії для громадян. Подібні кроки робилися у минулому, однак вони наносили величезні втрати вітчизняним виробникам як кінцевого продукту, так і сировини з якої його виготовляють, дестабілізуючи ситуацію на ринку продовольства. Також застосування даного інструменту сприяло розгортанню корупційних схем, пов’язаних з наданням квот окремим суб’єктам господарювання, які мали виняткове право продавати свою продукцію за кордон в межах встановлених обсягів. У такому випадку лише окремі підприємства отримували вигоду, а чиновники, причетні до ухвалення рішень, - хабарі. Якщо ми повернемося до цих «традицій», то нестимемо втрати не тільки в олієжировій галузі, а в цілому в економіці країни. Адже сільське господарство сьогодні є одним із головних драйверів стабілізації та розвитку економіки.
Уряд оголосив конкурс на обрання голови Державного агентства резерву (Держрезерву) – структури, яка своєю назвою натякає на забезпечення країни запасом першочергових ресурсів. Кабінет Міністрів України опублікував відповідне розпорядження 25 березня 2021 року. Справа потрібна, але не менш потрібне справжнє перезавантаження цієї структури і підходів у її роботі. Адже в Україні стали вже звичними регулярні скандали з корупційним підґрунтям, коли йдеться про державні підприємства, за участю Держрезерву в тому числі. Варто згадати недостачу зерна, пального та харчових продуктів на суму понад 800 млн грн, які були виявлені під час аудиту цієї структури; або виявлення необлікованого зерна на підприємствах Держрезерву.
Паралельно в уряді нещодавно затвердили «Стратегію продовольчої безпеки України». Вона передбачає упродовж всього періоду її реалізації спільну та скоординовану діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у партнерстві з науковими установами, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями та бізнесом.
Гендиректор УАК Павло Коваль у Суспільній студії прокоментував ситуацію, що склалася на ринку картоплі.
На полицях супермаркетів наявна картопля не української селекції. Станом на зараз від початку року до України вже імпортовано 60 тис. тонн картоплі.
«За даними офіційної статистики, в Україні виробляється 20 млн тонн картоплі. Але це далеко не так. Крім того, достовірно ніхто не знає, які посівні площі під картоплею в державі. Адже 97-98% цього овоча вирощується на подвір’ях населення. Оціночно ми оперуємо площею в 1,3 млн га. Водночас є питання урожайності: Україна посідає 95-те місце в світі за цим показником – лише 160-170 ц/га. Хоча за рівнем споживання на душу населення ми займаємо 4-те місце. Така ситуація впливає на ціну» - наголошує Павло Коваль.
Підписано наказ Мінекономіки від 16 березня 2021 року № 546 «Про затвердження Методичних настанов щодо розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю в критичних точках на потужностях з виробництва та обігу морозива».
Враховуючи сучасні вимоги до виробництва, вимоги Європейського та сучасного ринку до безпечності та якості харчових продуктів, Методичні настанови вкрай необхідні підприємствам галузі для успішного їх розвитку та виходу на міжнародні ринки збуту, зокрема, Європейського Союзу.
Овоч, який однозначно асоціюється із весною – соковита редиска. У відкритий ґрунт її, зазвичай, сіють в середині квітня, а урожай збирають у травні. Однак, цей продукт вже з’явився на українських ринках та на полицях супермаркетів. Все тому, що він активно вирощується у теплицях, а також імпортується – з Польщі, Білорусії, Ізраїлю, Італії.
Теплична редиска дещо вибагливий продукт, якому потрібні волога, тепло і підживлення. Відтак, продавці не переживають за якість і вміст нітратів в імпортованому редисі. Про безпечність редису вітчизняного редису говорити складно. Близько 10% від отриманого обсягу дають підприємства, решта припадає на дрібні ферми та особисті селянські господарства, які важко піддаються контролю.
Ціна за кілограм імпортованої італійської редиски в Києві наразі складає 40 грн/кг, ізраїльська на 10 грн дорожче – 50 грн/кг. Одеський та херсонський редис на ринку столиці коштує 60 грн/кг. У середньому в Україні ситуація з цінами на редис трохи лояльніша.
«На оптових ринках склалася ціна 40-45грн/кг редису. Сьогодні пучок редису можна купити за 13,5 грн, ще тиждень тому він коштував 16 грн» - коментує ситуацію заступник гендиректора УАК Наталія Зарицька.
10 березня 2021 року на 69 році життя не стало голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Ярчука Миколи Миколайовича.
Щиро вітаємо зі святом весни, ніжності, краси та любові!
Бажаємо, щоб ця прекрасна пора дарувала тепло сонячних променів, ніжність перших квітів, відкриття нових обріїв!
Нехай в оселях буде затишок, спокій і добробут, а серця наповнюються любов’ю та зігріваються турботою рідних!
ВГО УАК
В аграрному комітеті та Верховній Раді напрацьовуються інструменти для діяльності страхових фондів на зерновому ринку. Про це у матеріалі на АgroРolit.com сказав генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
«За нашими підрахунками, дефолтних випадків за минулий рік було близько 30% від кількості всіх форвардів і це мало свій опосередкований вплив на цінові очікування. Тобто всі ці фактори не сприяли стабільності ринку. Ми застерігаємо про надмірну інтенсифікацію поведінки імпортерів на базових аграрних ринках, адже це негативно відобразиться на вітчизняних виробниках. Тут потрібно приймати якісь рішення. Я знаю, що в аграрному комітеті та Верховній Раді напрацьовуються певні інструменти по цілому ряду секторів, в тому числі і страхові фонди на зерновому ринку», – розповів Павло Коваль.
В Україні показники середньомісячного експорту зернових перебувають у режими заявлених обсягів. Про це у ідеться в матеріалі на АgroРolit.com.
«Поки що відсутні будь-які додаткові застереження, щоб обмежувати чи переглядати обсяги експорту зернових. Якщо подивитися на поведінку нашого східного сусіда, то вони вводять обмеження на експорт, їхні аналітики б'ють на спалах, що це може вплинути на їх внутрішній ринок, але нам ця ситуація більш цікава в сенсі впливу дій РФ на зовнішні ринки зернових. Адже, якщо там буде жорстке обмеження і вони лімітують свої обсяги експорту, особливо в Чорноморському регіоні, це може підвищити ціни на продукцію. Але ми будемо дивитися і спостерігати ще й за попитом. Я думаю, що в Україні зараз впроваджується вельми поміркована політика щодо цього питання», – заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Агровиробники чекають на нові можливості фінансування за аграрними розписками з прийняттям законопроєкту №2805-Д - наголошує гендиректор УАК Павло Коваль.
"Ми добре знаємо, який довгий та складний шлях пройшов український агросектор, щоб стати одним із світових лідерів у виробництві та експорті сільгосппродукції. За останні 25 років аграрії України почали впроваджувати сучасні агрономічні технології, оновлювати техніку, покращувати ефективність управління агропідприємством та розбудовувати інфраструктуру зберігання та переробки продукції. Сектор переорієнтувався на глобальні ринки, виробники вийшли на експорт і забезпечують економічний розвиток країні. І все це часто в умовах недостатньої підтримки з боку держави, а також обмеженого доступу галузі до фінансування" - зазначає Павло Коваль.