Посівні площі під пшеницею в Україні у 2026 році можуть скоротитися на 5% проти 2025 року і становити трохи менше, ніж 5 млн га.
Такий прогноз зробили аналітики ІА «АПК-Інформ».
У той же час посівна площа під ячменем очікується на рівні 1,1 млн га, що на 21% нижче до показника попереднього року. Натомість, зросте площа під кукурудзою до 4,7 млн га (+3%).
За оцінками аналітиків, загальна посівна площа під зерновими культурами може становити 11,5 млн га, що на 4% поступається показнику 2025 року.
Україна 2025 року збільшила експорт огірків і зменшила зовнішні постачання помідорів.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на інформацію Державної митної служби.
Критичні погодні умови, зафіксовані на початку лютого у центральних та східних регіонах України, можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур. За оцінками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, приблизно п’ята частина озимих посівів перебуває в зоні ризику, а потенційні втрати можуть сягнути майже 1 млн гектарів.
У січні середнє значення індексу цін на м’ясо ФАО склало 123,8 пункту, що на 0,4% нижче за грудневий показник 2025 року, проте все ще на 6,1% вище, ніж у січні минулого року.
Така тенденція здебільшого пояснюється зниженням світових цін на свинину, тоді як котирування яловичини й баранини загалом залишалися стабільними, повідомили у ФАО.
Світові ціни на м’ясо птиці, навпаки, зросли.
Ціни на ячмінь на світовому ринку та в Україні продовжують залишатися високими. Морози й несприятливі погодні умови обмежують поставки зернових від фермерів, унаслідок чого трейдерам доводиться пропонувати преміальні ціни за швидкі відвантаження як ячменю, так і кукурудзи, повідомляють у GrainTrade.
Додатковим чинником підтримки ринку є стабільно високий попит на фуражний ячмінь, що підтверджується результатами останніх міжнародних тендерів.
Протягом 2025 року на перероблення надійшло 3,22 млн тонн сирого коров’ячого молока.
Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Зокрема, закуплено 2,98 млн тонн молока: у сільгосппідприємств ‒ 2,79 млн тонн, а в господарств населення ‒ 187,7 тис. тонн.
Також у 2025 році на перероблення надійшло 240,2 тис. тонн власно виробленого молока й від замовників.
Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Європі бракує індичатини, і це створює відчутне вікно можливостей для українських виробників птиці. Зростання попиту в країнах ЄС може відкрити додаткові ринки збуту для експортерів України за умови приведення продукції у відповідність до європейських стандартів якості та харчової безпеки.
Цінова динаміка на українському ринку карбаміду у 2026 році суттєво відрізняється від попередніх сезонів. У поєднанні з внутрішніми виробничими та логістичними ризиками це формує нові виклики для агровиробників. Про це йдеться в аналітичному огляді Barva Invest.
Питання генетично модифікованих організмів (ГМО) в українському агросекторі викликає широкий спектр оцінок — від захоплення технологіями до побоювань за здоров’я населення
Перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький ще раз підтвердив офіційну позицію держави: наразі в Україні немає жодної офіційно дозволеної до промислового вирощування ГМО‑культури. Це означає, що будь‑які спроби застосування модифікованих сортів у масовому виробництві не мають правового підґрунтя.
Вагенінгенський біоветеринарний дослідницький центр виявив антитіла до високопатогенного пташиного грипу H5N1 (HPAI H5N1) у молочної корови в Нідерландах, що свідчить про те, що тварина раніше була інфікована цим вірусом.
Це перший випадок захворювання на пташиний грип у великої рогатої худоби в Європі, пише Food Safety Magazine.
За допомогою аналізу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) підтверджено, що на момент тестування тварина вже не була носієм вірусу, тобто корова не поширювала вірус.