Новини

Світовий ринок азотних добрив наприкінці серпня йшов угору: Єгипет продавав карбамід дорожче, ніж тиждень тому, британські фермери готувалися до подорожчання селітри. В Україні в цей самий час ціни рухалися в протилежний бік. Одне з можливих пояснень лежить не в Європі, а в Грузії.

Росія посилила удари по складах, розподільчих центрах та інших об’єктах продовольчої логістики України. Для споживачів це означає не зникнення продуктів як таких, а ризик перебоїв із постачанням, звуження асортименту та додаткового тиску на ціни.

Приводом для розмови стала оцінка міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького: після серії російських ударів частина сучасних потужностей для зберігання зазнала критичних втрат — подекуди до 90%. Водночас він наголосив, що загрози системного дефіциту базових продуктів немає.

В ефірі програми «Сьогодні. Ввечері» на Українському радіо генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль пояснив, наскільки контрольованою залишається ситуація, як бізнес перебудовує логістику, як можуть розподілитися втрати через знищення складів і продукції та чому нинішні удари загрожують не лише цінам, а й наступному виробничому циклу агросектору.

Проблеми з експортом зерна з Чорноморського регіону змушують імпортерів активніше шукати альтернативні поставки пшениці. У серпні в портах Латвії, Литви та Естонії вже заброньовано близько 1 млн тонн пшениці для відвантаження, що приблизно на 50% більше, ніж роком раніше. У липні обсяги бронювань зросли утричі у річному вимірі.

За період 17–23 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 26 059 аналізів зразків, відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів, а також під час моніторингу й обстеження території країни.

Фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві щоденно проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території України від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також під час моніторингу й обстеження. У службі зазначають, що такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку.