За останні два з половиною роки українським морським зерновим коридором скористалися понад 8 тисяч суден. Така активність дозволила відновити експорт аграрної продукції морським шляхом, а за окремими позиціями навіть досягти довоєнних обсягів постачання на зовнішні ринки.
Попри ще один посушливий сезон, перспективи врожаю озимої пшениці в Україні залишаються кращими, ніж торік. За оцінкою фахівців НААН, у більшості регіонів урожай озимини буде щонайменше на рівні середньобагаторічних показників, а в степовій зоні — перевищить результати минулого року.
Про це повідомили фахівці Національної академії аграрних наук України у своєму червневому звіті.
У літній період попит на молочну продукцію традиційно скорочується через сезонне здешевлення овочів і фруктів, а в умовах війни ситуацію додатково ускладнює низька купівельна спроможність населення. Виробники намагаються стимулювати продажі акціями, однак запаси вершкового масла продовжують зростати, а дешевший імпорт сиру та масла з країн ЄС посилює конкуренцію на українському ринку.
Виробники хліба попередили торговельні мережі про неминучий перегляд цін — подорожчання стане відчутним і відбудеться вже найближчими тижнями. За даними галузі, нові прайс‑листи можуть з’явитися до кінця місяця, а зростання торкнеться більшості масових сортів хліба.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо розповів про найбільші в Європі Дні поля поблизу Магдебурга, нову технологічну модель сільського господарства в ЄС, майбутню трансформацію Спільної аграрної політики та місце України в цьому процесі.
— Ви говорили про Дні поля в Німеччині. Що саме було важливим у цій поїздці?
— Це найбільші в Європі Дні поля, які проходять раз на два роки: один рік у Східній Німеччині, інший — у Західній. Цього разу захід відбувався на околицях Магдебурга. Для мене це була можливість побачити, як на практиці формується нова модель сільськогосподарського виробництва в Європі.
В Україні триває жнивна кампанія, яка цього року розпочалася на тлі спеки, посухи, воєнних ризиків, подорожчання пального та складної експортної логістики. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо розповів, як ці фактори впливають на врожайність, структуру посівів, економіку виробництва та місце України на глобальних аграрних ринках.
Початок жнив і перші оцінки врожаю
— Пане Павле, жнива розпочалися в умовах спеки та посухи. Як це впливає на врожайність ранніх зернових і що зараз відбувається на полях?
— Для України завершення червня і початок липня — це дуже відповідальний період, бо саме тоді починається жнивна кампанія. Жнива стартували з південних регіонів приблизно з 15 червня: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя.
На тлі прискорення збирання пшениці в Україні та високих показників урожайності на півдні фермери нарощують продажі, що посилює тиск на закупівельні ціни, які і так падають внаслідок зниження експортних цін.
Цього тижня експортні закупівельні ціни на пшеницю в Україні знизилися ще на 200-250 грн/т до 10400-10600 грн/т або 206–210 $/т на продовольчу пшеницю та до 9800–9900 грн/т або 194–198 $/т на фуражну пшеницю з доставкою до портів Чорного моря.
У січні-травні 2026 року Україна імпортувала 19,1 тис. т картоплі на загальну суму $12,1 млн.
За даними Держмитслужби, найбільшим постачальником картоплі на український ринок за підсумками п’яти місяців року став Єгипет — 25,8% загального обсягу імпорту.
Значні поставки також здійснювали Азербайджан та Польща.
Таким чином, саме ці три країни залишаються ключовими зовнішніми постачальниками картоплі для України у 2026 році. Решта обсягів припадає на інших торгівельних партнерів.
У Держпродспоживслужбі повідомили, що протягом 22–28 червня 2026 року в межах фітосанітарних процедур проведено 13 907 аналізів зразків. Також оформлено 3 621 фітосанітарний сертифікат для експорту 827,4 тис. тонн зернових та олійних культур.
Національна академія аграрних наук (НААН) визначила орієнтири розвитку тваринництва, необхідні для забезпечення продовольчої незалежності України та наближення споживання до фізіологічних норм. Згідно з оцінками академії, країна має виробляти 7,8 млн тонн молока, 1,5 млн тонн м’яса птиці, 500 тис. тонн свинини та 10,2 млрд яєць на рік.