Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 100 від 28 січня 2026 року, якою внесено зміни до порядків, затверджених постановою КМУ від 24 січня 2020 року № 28. Документ уточнює механізми надання державної фінансової підтримки суб’єктам підприємництва та актуалізує окремі процедурні аспекти реалізації відповідних програм.
Станом на 27 січня загальний обсяг перевезень агропродукції залізницею становить 2,44 млн т. Це на 19% перевищує показник грудня, проте на 15% нижче порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час онлайн-наради 29 січня.
Зокрема залізницею перевезено на експорт:
Іноземна сільськогосподарська служба при Мінсільгоспі США (FAS USDA) прогнозує, що цього сезону Китай збільшить імпорт зернових культур.
Імпорт кукурудзи зросте до 8,0 млн т (1,8 млн т минулого сезону), пшениці – до 6,0 (4,2) млн т, ячменю – до 10,5 (10,3) млн т, сорго – до 7,6 (5,5) млн т.
Через недостатньо високу якість зерна, зібраного в поточному сезоні китайськими фермерами, Китай буде змушений збільшити імпорт якісної пшениці та кукурудзи. Імпортне сорго використовуватиметься китайськими переробниками для заміни інших, дорожчих фуражних культур.
Україна продовжує рух у сфері клімату попри воєнні виклики та реформування інституційної структури.
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства зазначили, що Україна продовжує системну роботу над виконанням кліматичних зобов’язань та інтеграцією екологічних стандартів ЄС у всі рівні державної політики – від національного до муніципального.
Ціни на українську кукурудзу на зовнішніх ринках демонструють висхідну динаміку на тлі активізації попиту з боку ключових імпортерів та зростання ризиків у чорноморській логістиці. Основними чинниками цінової підтримки залишаються стабільні закупівлі з боку країн Європейського Союзу, а також пожвавлення попиту з ринків Північної Африки.
Аграрна політика Євросоюзу входить у 2026 рік не через гучні рішення, а через режим «тихого управління». Тиждень 19–25 січня чітко показав зміщення фокусу від політичних заяв до процедур, адміністрування та контролю ризиків.
Брюссель більше не намагається прискорити трансформацію — він стабілізує систему. Головна мета зараз — знизити внутрішню напругу через чіткі правила, а не через ситуативні політичні компроміси. Це створює нову реальність як для європейських фермерів, так і для українських експортерів.
В Україні періодично з’являються побоювання щодо можливого подорожчання хліба. На тлі енергетичних ризиків, проблем із логістикою та загальної економічної нестабільності питання цін на базові продукти харчування залишається чутливим для споживачів. Водночас експерти не очікують різкого зростання вартості хліба у найближчій перспективі. Про це у коментарі «Комерсант Український» розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
Від чого залежить ціна на хлібЗа словами Леоніда Козаченка, потенційне зростання цін можливе лише за умови поглиблення проблем з електропостачанням, адже весь ланцюг виробництва хліба напряму залежить від енергії.
Україна витратила на імпорт свіжих фруктів та ягід 922,6 млн USD в 2025 році, відповідно до даних ДМС.
Вартість імпорту зросла на 14,8% проти 2024.
Фізичний обсяг імпорту збільшився на 9,7% - до 223,8 тис тонн.
Основні категорії імпорту у 2025 році:
- банани - 223,8 тис тонн на 231,4 млн USD
- цитрусові - 286,9 тис тонн на 343,9 млн USD
- фініки, інжир, ананаси, авокадо, гуави, манго - 31,5 тис тонн на 86,3 млн USD
Європейська комісія (ЄК) минулого тижня ухвалила ще дев'ять актів, які спрощують правила Спільної аграрної політики (CAP).
На 1 січня 2026 року поголів’я свійської птиці в Україні склало 192,39 млн голів, що на 3,3% менше, ніж місяцем раніше. І на 3,3% більше, ніж на таку ж дату 2025 року.