Польща у 2026 році може стати найбільшим виробником кукурудзи в Європейському Союзі, випередивши Францію, де посуха та тривала спека різко погіршили перспективи врожаю. За оцінками Sparks Polska, польські аграрії можуть зібрати 8,7–9 млн тонн кукурудзи, майже стільки ж, як торік.
Стан польських посівів загалом залишається непоганим. Своєчасні липневі опади покращили ситуацію у північних та центральних регіонах, а нові дощі можуть підтримати посіви на півдні країни, де дефіцит вологи був відчутнішим.
Світові ціни на добрива, ймовірно, залишатимуться підвищеними щонайменше протягом 2027 року і можуть зберегтися на високому рівні до 2028 року. За оцінкою CoBank, основними факторами залишаються конфлікт на Близькому Сході, перебої з постачанням сировини та обмежена пропозиція фосфатних добрив, що продовжує збільшувати витрати аграріїв.
росія розгорнула кампанію ударів по вантажних суднах біля берегів України, що зупинила майже все судноплавство до Одеси та з неї – найважливішої ланки України у зв’язку зі світовою економікою.
Російська кампанія проти України – великого виробника таких зернових, як пшениця, кукурудза та ячмінь, – що розпочалася на початку сезону збору врожаю, може занурити глобальні ланцюги постачання продовольства в хаос, пише The New York Times. У 2022 році, у перші місяці повномасштабної війни, росія встановила блокаду українських портів, що спричинило стрибок світових цін на продовольство та, за оцінками, поставило 70 мільйонів людей під підвищений ризик гострого дефіциту продовольства.
Світові ціни на пшеницю продовжили зростати на тлі посилення побоювань щодо поставок із Чорноморського регіону після нових атак на портову інфраструктуру України та росії. Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго піднімалися до найвищого рівня з 30 липня, також подорожчала пшениця на біржі в Парижі, повідомляє Bloomberg.
Обсяги європейського виробництва продукту досягнуть найнижчого рівня за останні 10 років.
Через скорочення посівних площ і аномально спекотну погоду обсяги виробництва цукру в Європі можуть впасти до найнижчого рівня за останні понад десять років. Це посилює занепокоєння щодо потенційного світового дефіциту, пише Bloomberg.
Світ може зіткнутися з новою хвилею продовольчої інфляції вже наприкінці 2026 року. Про це в інтерв’ю Reuters заявив головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Максимо Тореро. За його словами, війни в Україні та Ірані разом із прогнозованим посиленням Ель-Ніньйо створюють «ідеальний шторм», який підвищує витрати аграріїв і загрожує скороченням майбутніх урожаїв.
Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.
За даними аналітичної компанії Argus, що спеціалізується на сировинних ринках, базові ціни на сечовину на Близькому Сході впали приблизно на 50% — до 475 $/т з квітневого піку в 918 $/т, повернувшись до довоєнного рівня, незважаючи на перебої в торгівлі через один із найважливіших експортних маршрутів світу.
У Румунії різко зросла кількість аграрних компаній, які опинилися на межі банкрутства. Основними причинами називають перебої з постачанням українського зерна, високі ціни на енергоносії та добрива, а також тривалі посухи.
Про це повідомляє Agerpres.
За даними Державної митної служби, у січні-червні 2026 року Україна імпортувала 2,1 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок ‒ стільки ж, як і за аналогічний період минулого року.
У грошовому еквіваленті імпорт птиці за І півріччя подорожчав на 17,9%, як порівняти з аналогічним періодом 2025року, і сягнув $53,3 млн.
Найбільшими постачальниками живої птиці до України у І півріччі цього року були Угорщина (41,3%), Польща (19,2%) і Чехія (18,1%).