Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі "Українського радіо" детально проаналізував перебіг цьогорічної весняної посівної кампанії. Він розповів про те, чому аграрії змушені переглядати структуру посівів, як на собівартість впливає світова геополітика та до яких трансформацій європейського ринку потрібно готуватися вітчизняному бізнесу.
- Павле Васильовичу, весняна посівна кампанія вже активно триває. З якими головними викликами стикаються фермери і чим ця "п'ята військова" посівна відрізняється від попередніх?
Українці долають свій шлях крізь біль і втрати та водночас — крізь невпинну працю. Аграрії засівають поля навіть під гул війни. Зерно з глибокою довірою кладуть у землю, яка зовні виглядає порожньою, але саме в ній визріває майбутній урожай. Віра сіячів і турбота про посіяне знову і знову перемагають невизначеність.
Великдень нагадує нам про світло після темряви та про силу не відступати, навіть коли темрява здається безмежною.
Березень 2026 року став переломним моментом, коли аграрна політика Європейського Союзу остаточно перейшла від моделі підтримки сектору до управління його економікою. Це не раптова реформа, а зміна самої логіки політики під тиском ринкових сигналів та публічних вимог. Європейський Союз більше не будує свою стратегію виключно навколо обсягів виробництва чи дотацій. Відтепер система змушена одночасно працювати з трьома вимірами: розподілом вартості в ланцюгу постачання, структурою витрат та кліматичними обмеженнями.
Наприкінці березня 2026 року аграрна політика Європейського Союзу перейшла з режиму технічного налаштування у фазу відкритого політичного напруження. Спільна аграрна політика ЄС перестала бути виключно галузевим інструментом і стала частиною ширшої конструкції, де одночасно стикаються питання збереження бюджету, регуляторного тиску та нової торгової реальності.
Ціна тонни карбаміду перевищила 40 тисяч гривень, а літр пального в роздріб сягає 90 гривень. Посівна затримується на два тижні через погодні умови.
Весняна посівна кампанія 2026 року в Україні проходить із затримкою, в умовах дорожчих ресурсів, дефіциту кадрів і підвищених воєнних ризиків.
Великі агрокомпанії змушені переглядати технологічні карти і структури посівів. Для малих і мікрогосподарств ситуація жорсткіша: вони купують ресурси меншими партіями, часто без знижок, мають гірший доступ до кредитування і сильніше залежать від роздрібних цін на пальне. Саме тому подорожчання посівної у 2026 році б’є насамперед по малому виробнику.
Про те, скільки коштує посівна цьогоріч та перед якими викликами вона вже поставила аграріїв, УНН поговорив із генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі "Українського радіо" детально проаналізував ключові виклики, які сьогодні постають перед вітчизняними аграріями. В розлогій розмові він розкрив підводні камені євроінтеграції, пояснив вплив близькосхідної кризи на вартість посівної в Україні та наголосив на критичній важливості впровадження штучного інтелекту для подолання кадрового голоду.
Президент УАК Леонід Козаченко в ефірі "Українського радіо" проаналізував виклики, з якими стикаються вітчизняні фермери під час цьогорічних весняно-польових робіт. В інтерв'ю він розповів про вплив замінованих територій на загальний урожай, труднощі експорту через європейські квоти та протести на кордонах, а також поділився прогнозами щодо цін на продукти та забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки.
У період з 16 по 22 березня 2026 року в європейській та глобальній аграрній політиці відбувся помітний перехід від класичного регулювання до спроб утримати виробництво під тиском високих витрат і ресурсних обмежень. Аграрний ринок поступово перестає працювати виключно як система ціноутворення, оскільки обсяги виробництва тепер визначаються насамперед доступом до добрив, енергії та фінансування.
Європейська аграрна політика входить у фазу змін, які виходять за межі традиційної логіки САР (Спільної аграрної політики ЄС). Відбувається поступове зміщення від стабільної нормативної моделі до більш гнучкої, адаптивної системи. Сільське господарство все тісніше взаємодіє з торгівлею, регуляторкою, бюджетними обмеженнями та питаннями продовольчої і економічної безпеки. Брюссель змушений переписувати правила гри через чотири конкретні фактори.
ЧОМУ ПОЛІТИКА ЄС ЗМІНЮЄТЬСЯ: РЕАЛЬНІ МОТИВИ
В Україні розпочалася весняна посівна кампанія: станом на 24 березня до польових робіт уже долучилися аграрії 17 областей. Наразі засіяно 180,1 тис. га ярими культурами, що становить 3% від прогнозу зернових і зернобобових культур.