Затримки з вивезенням зерна через російські атаки на судна та інфраструктуру загрожують Україні дефіцитом сховищ для нового врожаю. За оцінкою генерального директора Української аграрної конфедерації Павла Коваля, за нинішніх темпів експорту може забракнути потужностей для зберігання 10–12 млн тонн продукції.
В Україні значні запаси зерна поєднуються з ризиками подорожчання готових продуктів. Посуха затримує осінню посівну, обмеження експорту позбавляють аграріїв виручки, а витрати на енергію, оплату праці та логістику продовжують зростати. Чому дешевша сировина не обов’язково означає дешевший хліб і як ці обставини впливають на наступний урожай, пояснив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Російські удари по підприємствах олійно-жирової галузі, зокрема по заводу «Олейна» у Дніпрі, мають не лише військовий, а й цілком конкретний економічний ефект. Про це в інтерв’ю телеканалу «Перший» заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. За його словами, атаки безпосередньо впливають на виробничі потужності, логістику та собівартість продукції.
Обмежена робота глибоководних портів уже різко скоротила український аграрний експорт. Залізниця, Дунай, автотранспорт та окремі морські перевезення допомагають вивозити продукцію, однак за нинішньої пропускної спроможності не можуть повноцінно замінити порти Великої Одеси.
Росія посилила удари по складах, розподільчих центрах та інших об’єктах продовольчої логістики України. Для споживачів це означає не зникнення продуктів як таких, а ризик перебоїв із постачанням, звуження асортименту та додаткового тиску на ціни.
Приводом для розмови стала оцінка міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького: після серії російських ударів частина сучасних потужностей для зберігання зазнала критичних втрат — подекуди до 90%. Водночас він наголосив, що загрози системного дефіциту базових продуктів немає.
В ефірі програми «Сьогодні. Ввечері» на Українському радіо генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль пояснив, наскільки контрольованою залишається ситуація, як бізнес перебудовує логістику, як можуть розподілитися втрати через знищення складів і продукції та чому нинішні удари загрожують не лише цінам, а й наступному виробничому циклу агросектору.
Експорт зерна працює приблизно на п’ятій частині потенціалу, а дефіцит ліквідності й сховищ уже загрожує наступному виробничому циклу.
Морська блокада вже не є лише експортною проблемою. Вона одночасно тисне на внутрішні ціни, позбавляє виробників оборотного капіталу, загострює дефіцит сховищ і ставить під ризик фінансування наступної посівної. Події 17–23 серпня засвідчили: врожай 2026 року ще можна зберегти й реалізувати, однак для цього окремі логістичні, фінансові та регуляторні заходи потрібно терміново звести в єдину антикризову систему.
Незалежність — це право самим визначати, якою буде наша країна, наша відповідальність і наше майбутнє. Право працювати на своїй землі, говорити своєю мовою, вирощувати хліб, будувати підприємства, створювати майбутнє для своїх дітей.
Для України незалежність завжди мала особливу ціну. Вона вимірюється не лише десятиліттями державності, а й поколіннями людей, які не погоджувалися на те, щоб хтось інший вирішував їхню долю.
Україна має отримати 10 млн доларів на облаштування тимчасових сховищ зерна через скорочення експортних потужностей внаслідок російських атак на портову інфраструктуру. Про це 14 серпня під час брифінгу повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, відповідаючи на запитання Суспільного. За його словами, кошти дадуть змогу додатково розмістити до 2,5 млн тонн урожаю у спеціальних рукавах для зберігання.
Паралельно Україна фіналізує домовленості зі Світовим банком про залучення ще 25 млн доларів, що має забезпечити зберігання понад 6 млн тонн зерна. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Першого» пояснив, чому навіть ці заходи не усувають усіх ризиків, та назвав рішення, які можуть стабілізувати ринок, знизити логістичні витрати й підтримати аграріїв напередодні осінньої посівної.
Україна терміново шукає рішення, оскільки російська блокада портів Одеси стримує експорт зерна саме в розпал жнив, попри зусилля країни наростити обсяги перевезень альтернативними маршрутами.
За перші 12 днів серпня Україна експортувала лише 590 тис. тонн зерна, що становить близько 30% від необхідного обсягу, повідомив журналістам у п’ятницю міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Відсутність стабільної роботи портів уже тисне на внутрішні ціни, позбавляє господарства обігових коштів і створює ризик нестачі елеваторних потужностей. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі «Суспільного» пояснив, чому альтернативна логістика не здатна повністю замінити глибоководні порти та яких рішень аграрний сектор очікує від держави.
— Наскільки критичною є ситуація для аграріїв через фактичне припинення відвантажень із глибоководних портів Одещини?