Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства, вважає президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Відновлення окремого Міністерства аграрної політики та продовольства України є необхідним для ефективної підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу та формування галузевої стратегії розвитку агросектору, вважає генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
"Для України мати власне аграрне міністерство надзвичайно важливо з точки зору євроінтеграції. П’ятий кластер переговорів про вступ України до ЄС "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості" ще не відкрито. Там тисячі нормативних документів, і не упустити напрацювання переговорної позиції дуже важливо", – повідомив Коваль агентству "Інтерфакс-Україна".
Європейський Союз дедалі чіткіше розглядає продовольство, білкові ресурси, тваринництво, технології та дані як елементи стратегічної автономії. Вперше український аграрний потенціал офіційно включено до довгострокових розрахунків білкової безпеки ЄС. Проте реальна вигода для України залежатиме від того, чи зможе вона перейти від експорту сировини до повних виробничих ланцюгів із високою доданою вартістю.
Шановний Павле Васильовичу!
Щиро вітаємо Вас з Днем народження!
Бажаємо Вам міцного здоров'я, життєвої енергії, натхнення та сил для втілення всіх задумів. Нехай кожен день додає впевненості, а поруч завжди будуть люди, на яких можна покластися, — однодумці, друзі та надійні партнери.
На гуртовому ринку «Столичний» за останні три тижні зафіксували стрімке падіння цін на більшість сезонних ягід, кісточкових фруктів та молодих овочів. Найбільше знизилася вартість лохини, малини, абрикосів, кукурудзи та овочів борщового набору через стрімке зростання пропозиції від українських виробників.
Про це свідчать дані «Столичний».
Попри складні умови воєнного часу, українські аграрії вже намолотили понад мільйон тонн зерна нового врожаю. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Першого каналу розповів про перебіг жнив, прогноз урожаю, кадрову кризу та головні ризики нинішнього сезону.
За словами Павла Коваля, збиральна кампанія активно триває, а кількість областей, де вже розпочалися жнива, щодня зростає.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо розповів про найбільші в Європі Дні поля поблизу Магдебурга, нову технологічну модель сільського господарства в ЄС, майбутню трансформацію Спільної аграрної політики та місце України в цьому процесі.
— Ви говорили про Дні поля в Німеччині. Що саме було важливим у цій поїздці?
— Це найбільші в Європі Дні поля, які проходять раз на два роки: один рік у Східній Німеччині, інший — у Західній. Цього разу захід відбувався на околицях Магдебурга. Для мене це була можливість побачити, як на практиці формується нова модель сільськогосподарського виробництва в Європі.
В Україні триває жнивна кампанія, яка цього року розпочалася на тлі спеки, посухи, воєнних ризиків, подорожчання пального та складної експортної логістики. Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо розповів, як ці фактори впливають на врожайність, структуру посівів, економіку виробництва та місце України на глобальних аграрних ринках.
Початок жнив і перші оцінки врожаю
— Пане Павле, жнива розпочалися в умовах спеки та посухи. Як це впливає на врожайність ранніх зернових і що зараз відбувається на полях?
— Для України завершення червня і початок липня — це дуже відповідальний період, бо саме тоді починається жнивна кампанія. Жнива стартували з південних регіонів приблизно з 15 червня: Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя.
Аграрна політика Європейського Союзу входить у новий етап розвитку. Вона вже не зводиться лише до підтримки доходів фермерів, регулювання ринків чи розвитку сільських територій. Спільна аграрна політика ЄС поступово перетворюється на ширшу систему забезпечення продовольчої безпеки, економічної стійкості, стратегічної автономії та технологічної конкурентоспроможності.
Другий квартал 2026 року чітко показав цей зсув. Дискусії щодо CAP після 2027 року, нової Багаторічної фінансової рамки ЄС, торговельної політики, добрив, водної стійкості, біоекономіки, штучного інтелекту та вступу України до ЄС більше не виглядають окремими процесами. Вони поступово складаються в єдину картину: Європейський Союз перебудовує аграрну політику під умови нової геополітичної, ресурсної та технологічної реальності.
Війна в Україні, ескалація конфлікту на Близькому Сході та кліматичні зміни дедалі більше впливають на світову продовольчу безпеку. Сучасні виклики свідчать: стабільність глобального продовольчого ринку залежить не лише від обсягів виробництва, а й від безперебійної роботи логістики, критичної інфраструктури та міжнародної співпраці.
На цьому наголосив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, коментуючи GlobalWatch сучасні ризики для світового аграрного сектору.