Україна продовжує свій шлях до євроінтеграції, стикаючись із викликами не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому фронті. Зокрема, у контексті аграрного сектору, одним із ключових питань стає позиція сусідніх країн, таких як Польща, яка виступає важливим партнером, але водночас демонструє стриманість щодо інтеграції України в європейський ринок.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль наголошує: Польща вибудовує свою переговорну стратегію, виходячи зі своїх економічних інтересів, зокрема у сфері аграрного виробництва. В умовах значної конкуренції польські фермери побоюються відкриття європейського ринку для України, адже сімейні ферми Польщі не готові конкурувати з масштабами українського агробізнесу.
Тож, Україні необхідно формувати пул союзників. Про це журналісту Українського радіо Олександру Куцаку у програмі "Колос. Аграрний дайджест" розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Після 10 грудня польські аграрії погрожують заблокувати всі пункти пропуску на польсько-українському кордоні, якщо уряд країни не виконає їхні вимоги.
Зокрема, фермери очікують від влади у Варшаві рішучого спротиву у справі угоди про вільну торгівлю між ЄС та країнами Південної Америки. Крім того, польські аграрії вимагають від уряду зберегти аграрний податок у 2024 році для фермерів на рівні 2023-го. Польські фермери підкреслюють, що 24 листопада вони призупинили протест, а не повністю його припинили.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко поділився своїми міркуваннями щодо цієї ситуації.
20 листопада 2024 р. у Києві відбувся форум «Пест контроль-2024», який був організований ГС "Пест-Контроль України".
Мета заходу – обговорити інтеграцію українського пест-контролю в європейську модель системи пест-контролю, що означає імплементацію кращих європейських практик і стандартів, які зміцнять санітарну, ветеринарну та фітосанітарну безпеку нашої країни, зменшать ризики для життя та здоров'я людей і тварин.
У форумі взяли участь представники ДПСС, Мінекономіки, громадських організацій та асоціацій, підприємств харчової промисловості, рітейлу, оператори пест-контролю, науковці тощо.
Україна та країна-агресор рф традиційно є нетто-експортерами агропродукції та конкурують на світовому ринку зі схожим переліком культур і сільгоспсировини. Кожна з країн страждає від негативних факторів, хоча і має точки росту: Україні грає на руку стабільна робота зернового коридору, але шкодить захоплення росіянами її ринків збуту в Азії й Африці. Delo.ua разом з експертами зібрало підбірку країн, ринки яких український агробізнес у жодному разі не повинен втратити, та які напрямки є перспективними для нарощування торгівлі.
Через демпінг росіян, зокрема краденим українським збіжжям, (наприклад, соняшникову олію продають із дисконтом до $50 до української, а соняшниковий шрот — $15-20) у поточному сезоні українським аграріям варто максимально диверсифікувати канали експорту. Даний процес відбувається, і його перебіг залежатиме від світової кон'юнктури та можливостей України здійснювати постачання сільгосппродукції на три основні континенти, де чекають українське зерно.
Повідомляємо, що згідно із резолюцією від 9 листопада 2024 року №36698/0/1-24, Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністром юстиції України О. В. Стефанішиною затверджено Склад робочої (переговорної) групи щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (Розділ 11).
Щиро вітаємо працівників сільського господарства!
Працюючи сьогодні на полі, на заводі чи в офісі компанії АПК, ви інвестуєте у наше спільне світле майбутнє - під вільним небом і синьо-жовтим стягом.
Попри всі труднощі, ваша праця — це наша сила, яка тримає Україну на плаву, забезпечує продовольчу безпеку та зміцнює нашу економіку.
У Києві завершила роботу організована видавництвом «Юридична практика» III Конференція з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок війни. Програму заходу закривала третя сесія, присвячена галузевим особливостям механізму відшкодування шкоди, заподіяної Україні внаслідок збройної агресії рф. Модератором сесії став Валентин Загарія, віце-президент фонду судового фінансування VIZA GROUP.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, представив план відновлення втрачених активів агропродовольчого сектору економіки України, що зазнав значних збитків унаслідок агресії росії. На думку пана Козаченка, основна частина фінансування відбудови повинна надходити з різних джерел, включаючи державні кошти України, міжнародні організації, донорів, а також приватні суб’єкти як з України, так і з-за кордону. Він наголосив на важливості суверенних гарантій України, які б допомогли залучати довгострокові кредитні ресурси на відбудову пошкоджених підприємств.
Про це та перспективи 2025 року розповів генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль у матеріалі "«Міни вивозять «Камазами», трактори їздять з РЕБами»: які врожаї зібрали на замінованій та посохлій Херсонщині" від проекту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Він додав, що на сьогодні в Україні вже зібрано понад 70 мільйонів тонн врожаю (зернові, бобові та олійні культури).
На цьому наголосив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль під час круглого столу Світового банку з українськими асоціаціями АПК, що відбувся сьогодні, 12 листопада.
Як зазначив Павло Коваль, Світовий банк у даних оперативних умовах є важливим партнером для України.
Про це зазначили учасники панельної дискусії "Відродження агробізнесу на забруднених війною територіях", яка відбулася у рамках ХІІ Міжнародного бізнес-форуму КНЕУ "Наука-Бізнес-Освіта: стратегічне партнерство" 7 листопада в онлайн-форматі.
Модератором даної панелі виступив Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація».