На розгляді у Верховній Раді знаходиться законопроект №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб і їх об’єднань у перехідний період», який скасовує Господарський кодекс України.
Прийняття документа зобов’яже власників фермерських господарств протягом п’яти років реорганізувати підприємство (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення на господарське товариство) або його ліквідувати. AgroPolit.com опитав представників ринку і дізнався, що з аграріями документ не обговорювали і взагалі про нього мало хто знає.
Про причини здорожчання продуктів харчування каналу Апостроф TV розповів Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.
5 грудня відбувся онлайн-захід на тему: «Як подолати виклики на ринку праці в аграрному та харчовому секторі в Україні?», організований Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (IAMO, м. Галле, Німеччина) та проектом "Німецько-український агрополітичний діалог" (APD, Київ, Україна).
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль узяв участь у панельній дискусії.
Упродовж останніх 12 місяців, тобто від листопада 2023 й до листопада 2024, в Україні подорожчали хліб та хлібобулочні вироби. Ймовірно, у грудні ціна зросте ще на один відсоток.
Про те, чому дорожчає хліб, в етері Громадського радіо розповів голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Сьогодні ми вітаємо всіх Воїнів, які захищають незалежність нашої Батьківщини, а також вшановуємо пам'ять загиблих героїв.
6 грудня, як і кожного дня, ми дякуємо бійцям, тилу, ветеранам, військовим медикам і всім, хто має відношення до Збройних сил і допомагає боротися з московською недонацією.
Україна продовжує свій шлях до євроінтеграції, стикаючись із викликами не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому фронті. Зокрема, у контексті аграрного сектору, одним із ключових питань стає позиція сусідніх країн, таких як Польща, яка виступає важливим партнером, але водночас демонструє стриманість щодо інтеграції України в європейський ринок.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль наголошує: Польща вибудовує свою переговорну стратегію, виходячи зі своїх економічних інтересів, зокрема у сфері аграрного виробництва. В умовах значної конкуренції польські фермери побоюються відкриття європейського ринку для України, адже сімейні ферми Польщі не готові конкурувати з масштабами українського агробізнесу.
Тож, Україні необхідно формувати пул союзників. Про це журналісту Українського радіо Олександру Куцаку у програмі "Колос. Аграрний дайджест" розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Після 10 грудня польські аграрії погрожують заблокувати всі пункти пропуску на польсько-українському кордоні, якщо уряд країни не виконає їхні вимоги.
Зокрема, фермери очікують від влади у Варшаві рішучого спротиву у справі угоди про вільну торгівлю між ЄС та країнами Південної Америки. Крім того, польські аграрії вимагають від уряду зберегти аграрний податок у 2024 році для фермерів на рівні 2023-го. Польські фермери підкреслюють, що 24 листопада вони призупинили протест, а не повністю його припинили.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко поділився своїми міркуваннями щодо цієї ситуації.
20 листопада 2024 р. у Києві відбувся форум «Пест контроль-2024», який був організований ГС "Пест-Контроль України".
Мета заходу – обговорити інтеграцію українського пест-контролю в європейську модель системи пест-контролю, що означає імплементацію кращих європейських практик і стандартів, які зміцнять санітарну, ветеринарну та фітосанітарну безпеку нашої країни, зменшать ризики для життя та здоров'я людей і тварин.
У форумі взяли участь представники ДПСС, Мінекономіки, громадських організацій та асоціацій, підприємств харчової промисловості, рітейлу, оператори пест-контролю, науковці тощо.
Україна та країна-агресор рф традиційно є нетто-експортерами агропродукції та конкурують на світовому ринку зі схожим переліком культур і сільгоспсировини. Кожна з країн страждає від негативних факторів, хоча і має точки росту: Україні грає на руку стабільна робота зернового коридору, але шкодить захоплення росіянами її ринків збуту в Азії й Африці. Delo.ua разом з експертами зібрало підбірку країн, ринки яких український агробізнес у жодному разі не повинен втратити, та які напрямки є перспективними для нарощування торгівлі.
Через демпінг росіян, зокрема краденим українським збіжжям, (наприклад, соняшникову олію продають із дисконтом до $50 до української, а соняшниковий шрот — $15-20) у поточному сезоні українським аграріям варто максимально диверсифікувати канали експорту. Даний процес відбувається, і його перебіг залежатиме від світової кон'юнктури та можливостей України здійснювати постачання сільгосппродукції на три основні континенти, де чекають українське зерно.
Повідомляємо, що згідно із резолюцією від 9 листопада 2024 року №36698/0/1-24, Віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністром юстиції України О. В. Стефанішиною затверджено Склад робочої (переговорної) групи щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до Європейського Союзу з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (Розділ 11).