Україна у квітні 2026 року скоротила експорт молочної продукції на 14% у порівнянні з березнем — до 10,75 тис. тонн. Про це повідомляють в Асоціації виробників молока.
Водночас валютна виручка від поставок знизилася на 11% і склала 31,44 млн доларів. У річному вимірі показники також погіршилися: обсяги експорту впали на 12%, а доходи — на 17% у порівнянні з квітнем 2025 року. За перші чотири місяці 2026 року Україна експортувала 41,31 тис. тонн молочних продуктів на суму 112,91 млн доларів, що менше на 5% та 14% відповідно.
Закупівельні ціни на зерно в Україні протягом звітного періоду (14–21 травня) демонстрували змішану динаміку: кукурудза та пшениця дорожчали, тоді як фуражний ячмінь дещо втратив у ціні через ослаблення експортного ринку та наближення нового врожаю.
Найактивніше зростав ринок кукурудзи. Експортні котирування української зернової впродовж тижня з 14 по 20 травня продовжили підйом і залишилися на максимумі за останні вісім із половиною місяців. У деяких позиціях кукурудза навіть торгувалася дорожче за продовольчу пшеницю, що стало наслідком стійкого зовнішнього попиту та обмеженої внутрішньої пропозиції.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі Українського радіо детально проаналізував перебіг весняної посівної кампанії. У фокусі розмови — вплив аномальних погодних умов, загострення кадрового голоду та розбіжності у прогнозах щодо майбутнього врожаю. Пропонуємо розширений виклад ключових тез інтерв'ю.
— Павле Васильовичу, як саме погодні умови цієї весни змінили графік посівної кампанії? Наскільки критичним є відставання?
Упродовж другої декади травня в Україні відмічалися значні коливання середніх добових температур — від прохолодних для середини травня днів на початку декади до близьких до норми та дещо вищих за неї у кінці періоду. Про це повідомили фахівці Укргідрометцентру.
За рахунок таких коливань рівень середньої декадної температури повітря виявився близьким до норми, лише у північно-східних областях дещо вищим від норми.
У січні-квітні 2026 року Україна імпортувала 1,6 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 14,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Вартість імпорту зросла на 37,7%, як порівняти з чотирма місяцями 2025 року, ‒ до $37,6 млн.
Найбільшими постачальниками живої птиці до України у січні-квітні цього року були Угорщина (42,4%), Польща (21,9%) і Чехія (17,7%).
В Україні почала дешевшати місцева полуниця — гуртові ціни впали на 14% і зараз становлять 170–230 грн/кг ($3,84–5,20/кг). Головна причина у тому, що на ринок пішов масовий врожай із плівкових теплиць південних та західних областей.
Ягода псується швидко, покупці беруть її стримано, тому через високу конкуренцію фермери змушені поступатися в ціні. При цьому пік збору врожаю ще попереду — масовий сезон почнеться на початку наступного місяця.
Українські сільськогосподарські підприємства посіяли 17,92 тис га гречки, відповідно до інформації Мінекономіки.
Найбільші площі наразі має Чернігівська область — 2,5 тис. га.
Нагадаємо: останні кілька сезонів площі під гречкою скорочуються, оскільки виробники роблять ставку на більше ліквідні культури, насамперед експортні: кукурудза, пшениця, ріпак. Гречка не є масовою експортною культурою. Вона є нішевою культурою внутрішнього споживання з дуже чутливою економікою виробництва.
За даними аналітичної агенції Oil World (Німеччина), експорт соєвої олії з п’яти ключових країн-постачальників у квітні становив 947 тис. тонн, що нижче за показник квітня 2025 р. (972 тис. тонн). Зниження обумовлено скороченням відвантажень із США та Аргентини, тоді як експорт із Бразилії в останні місяці перевищував прогнози.
За підсумками перших семи місяців сезону (жовтень-квітень) сукупний експорт соєвої олії з п’яти основних країн-постачальників склав 5,55 млн тонн, що на 13% нижче за аналогічний показник минулого сезону.
Кабінет Міністрів України запроваджує нові правила контролю агроекспорту до Європейського Союзу. Йдеться про експериментальний проєкт, який зобов’яже виробників підтверджувати, що сільськогосподарська продукція вирощена без вирубки лісів та деградації земель після 31 грудня 2020 року. Про це повідомляє Міністерство економіки.
Під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбулося засідання Міжнародної консультативної бізнес-ради, під час якого Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко представила напрацювання Уряду щодо «Економіки майбутнього» — проєкту довгострокової стратегії економічного розвитку України.