Станом на 1 січня 2026 року збір врожаю сої майже завершено. Зібрано 2043,5 тис. га або 99% прогнозної площі (2062,8 тис. га). Поточна врожайність – 2,37 т/га. Урожай – 4852,8 тис. т.
Поточний прогноз УкрАгроКонсалт базується на дооцінці площі та врожайності:
З 2022 року відбулось розширення посівних площ сої, але у 2025/26 МР сільгоспвиробники втратили інтерес за рахунок низької ціни в попередньому сезоні.
У 2025/26 сезон ринок сої увійшов з 10%-им митом на експорт сої.
Озимі зернові культури в Україні перебувають у стані спокою, що є нормою. Сніговий покрив захищає посіви від вимерзання, але в центральних та південних регіонах його недостатньо.
Озимі, тобто зимуючі зернові культури в Україні наразі перебувають у стані спокою. Про те як на рослини впливають погодні умови, які спостерігаються цієї зими, і чи несуть критичної загрози для врожаю розповіла начальник відділу агрометеорології Тетяна Адаменко.
З настанням холодів озимі культури, які сіють восени, припинили активний розвиток. Це природний етап, необхідний для формування майбутнього врожаю. За словами фахівчині, нинішній стан посівів відповідає сезонній нормі.
Питання зрошення наразі вкрай актуальне — з огляду на кліматичні зміни, які спостерігаються останніми роками, та гостру проблему дефіциту вологи, спричинену як цими змінами, так і такими, наприклад, факторами, як руйнування дамби та знищення Каховської водосховища.
З 2021 року площа политих земель через війну скоротилась на 75% (2021 р. — 525 тис. га, 2024 р. — 137 тис. га).
Загальний обсяг шкоди для зрошення через воєнні дії становить $746 млн (з 24 лютого 2022 р. до 31 грудня 2024 р.). До того ж 80% систем зрошення в Україні застарілі та потребують оновлення.
Вантажообіг морських портів України на 2025 рік визначався на рівні 86,2 млн тонн. Фактичний результат склав 82,2 млн тонн, що становить 95,36% від плану, а прогнозний показник вантажообігу (81,769 млн тонн) виконано на 100,5%.
Про це повідомляє пресслужба АМПУ.
Ключовою основою вантажообігу у 2025 році залишалася аграрна продукція — 44,2 млн тонн, або 53,7% загального обсягу. Суттєве зростання продемонстрували контейнерні перевезення: за рік оброблено 215 748 TEU проти 129 902 TEU роком раніше.
Комітет з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин», реєстр. №14087.
Законопроєкт спрямований на розширення доступу до земельних ресурсів, цифровізацію процедур у земельній сфері, удосконалення механізмів конфіскації земельних ділянок, а також на підвищення прозорості та ефективності управління землями державної та комунальної власності.
Україна скоротила експорт молочних продуктів у грудні 2025 року на тлі сезонного спаду попиту на зовнішніх ринках, зниження світових цін та накопичення надлишкової пропозиції.
У грудні 2025 року Україна експортувала 10,38 тис. тонн молочних продуктів на суму 25,92 млн доларів. Порівняно з листопадом натуральні обсяги експорту скоротилися на 0,3%, а валютна виручка - на 6%. Водночас у річному вимірі експорт продемонстрував суттєве зростання: фізичні обсяги збільшилися на 44%, а грошова виручка - на 51%.
Загалом за підсумками січня–грудня 2025 року Україна поставила на зовнішні ринки 131,91 тис. тонн молочної продукції, що на 12% більше, ніж роком раніше. Експортна виручка за цей період зросла на 35% і становила 401,36 млн доларів.
На політичні події в Венесуелі сільськогосподарські ринки відреагували нейтрально. Країна не є великим сільгоспвиробником – основними культурами споживання є кукурудза, пшениця та рис.
Споживання пшениці в країні оцінюється на рівні 1,5 млн т. Оскільки у Венесуелі відсутнє власне виробництво пшениці, то імпорт здійснюється без мит. Основним постачальником пшениці залишається Канада, а США нарощують свої поставки у 2024/25 сезоні. Серед постачальників пшениці для Венесуели є країни Чорноморського регіону – Туреччина та росія. У 2024/25 сезоні Туреччина суттєво втратила свою частку в поставках – до 150 тис. т. росія також втратила свої позиції на даному ринку у 2024/25 сезоні.
Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився. В грудні росіяни розбили портові резервуари компанії Allseeds з олією в Південному та олійний завод Kernel в порту Чорноморськ. 5 січня – удар по олійному заводу Bunge в Дніпрі, який відомий як виробник олії "Олейна". 7 січня – чергова атака на олійну інфраструктуру в Південному та Чорноморську.
В Україні у 2026 році мито на експорт сої та ріпаку мають скоротити з 10% до 9%, що передбачено законом.
Закон №4536-IX про соєво-ріпакове 10% експортне мито почав діяти 4 вересня 2025 року. Згідно з документом, до 1 січня 2030 року ставка мита протягом 5 років щороку буде зменшуватися на 1%. Тобто у 2026 році вона становитиме 9%.
Слід зазначити, що аграрії та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільнені від сплати мита. Від соєво-ріпакових митних надходжень залежить наповнення спецфонду бюджету 2026 року із якого фінансуватимуть практично всі аграрні програми державної підтримки на 2026 рік.
На українському ринку в секторі пшениці минулого тижня спостерігалось певне зниження цін. Тиск на ціни чинили стриманий попит внутрішніх споживачів через скорочення виробництва на тлі постійного вимкнення світла та невисокий попит трейдерів через складнощі з логістикою та постійні обстріли портової інфраструктури.
Проте підтримку цінам продовжували надавати недостатньо активне надходження пропозицій зернової від аграріїв та деяке підвищення цін на експортному ринку в кінці минулого тижня.