Актуально

З 1-го липня в Україні можна продавати чи купувати землю. Після скасування мораторію в державі уклали 532 угоди про продаж землі. Найбільше – у Харківській області – понад 100 гектарів. Водночас державні та комунальні землі не продаватимуть. Чи буде Україні користь від відкритого ринку землі?

Гендиректор УАК Павло Коваль дав інтерв'ю для каналу UA: Перший Суспільна Студія, щодо ситуації на ринку землі. Сам факт запуску ринку землі є позитивним, проте є ряд питань, які потребують більш детального обговорення та удосконалення.

«Продаж земель із 2024 року юридичним особам є недоцільним, адже фаза, яка була запущена з 1 липня, могла бути продовжена ще на 10 років, спираючись на досвід Східноєвропейських країн. Безумовно, початок закладено, але варто зосередитись на питаннях, які гальмують розвиток та, безпосередньо, продаж земель. Зокрема має бути удосконалена система моніторингу земель, попит та пропозиція земельних ділянок. Досить стримуючим фактором є технічні питання реєстрації, відсутність публічної бази попиту та пропозиції», - наголошує Павло Коваль.

Прийнято Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції"

Закон спрямований на усунення ризиків підвищення цін на харчові продукти та сприяння стабільності цінової ситуації на відповідних товарних ринках, а також створення рівних і справедливих умов оподаткування податком на додану вартість для сільськогосподарських виробників і підприємств переробної галузі.

За даними досліджень, проведених Інститутои світових ресурсів, Україна посідає друге місце в світовому рейтингу країн з найбільшим ризиком втрати вологи та виникнення посухи у найближчі 20 років. Українська аграрна конфедерація занепокоєна поточною ситуацією та серйозними негативними наслідками, що можуть статися, якщо керівні органи нашої Держави вчасно не приймуть необхідні міри для подолання даної загрози.

Україна за 30 років Незалежності пройшла непростий шлях з точки зору становлення і розвитку економіки. Ми справді велика аграрна держава. Це визначається відомими економічними параметрами — частка в структурі ВВП, частка в структурі експорту, частка в зайнятості, інвестиціях, валовій доданій вартості, частка у сплачених податках тощо. Ці показники відомі й прості. Якщо оцінювати на сьогодні, то Україна стає ще потужнішою аграрною економікою.

Добре це чи погано? Однозначної відповіді немає. Чому? Українська економіка переживає складні часи, і говорити, що експортувати сировину погано, теж неправильно. Якщо не ми, то хто тоді буде експортувати?! — наголосив в інтерв’ю Галині Квітці генеральний директор Української аграрної конфедерації, кандидат економічних наук, доцент Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Європейської асоціації економістів аграріїв Павло Коваль, якому ми запропонували підсумувати розвиток вітчизняного сільгоспвиробництва за три десятиліття Незалежності.