Інтерв'ю, коментарі

Створення Державного земельного банку має стратегічне значення для України в умовах вільного ринку землі. Правильно його створювати у кооперації з міжнародними фінансовими інститутами. Про це заявив Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України 8-го скликання.

«Сільське господарство потребує довгострокових фінансових ресурсів. Сьогодні практично жоден український банк не може надавати такі ресурси, бо йдеться про земельні кредити строком на 5-10 років. В умовах вільного ринку — це той оптимальний строк, щоб повернути кошти за купівлю землі. Давати таке кредитуваннями міг би спеціалізований земельний банк — строком на більше ніж 5 років», — вважає Леонід Козаченко.

В Україні за шість днів функціонування ринку землі уклали понад 300 угод. Продати наділи можна не дешевше нормативно-грошової оцінки. Середня ціна – близько 30 тис. грн за гектар.

Найдорожча земля нині на Черкащині – 33,5 тис. грн за 1 га. Приблизно стільки ж коштують угіддя на Буковині. Трохи дешевше, але не менше 30 тис. грн, – на Харківщині, Дніпропетровщині, Полтавщині, Одещині. Найдешевший гектар – на Житомирщині – трохи більше 21 тис. грн.

У Європі найдорожчі гектари в Нідерландах – майже €70 тис., бо землі там мало. Уполовину дешевша земля в Італії та Великій Британії. У поляків гектар коштує близько €11 тис., у румунів – більше €5 тис.

Але за кордоном така ціна формувалася в умовах ринку земель. У Польщі в 1998 році, коли дозволили купувати та продавати землю, ціни були такими, як в Україні нині. Стрімке здорожчання почалося лише на 13-му році реформи.

Аналітик Української аграрної конфедерації Ярослава Кисіль дала коментар телеканалу "Україна" щодо ситуації на олійному ринку України.

«На світовому ринку зростає попит на соняшникову олію, адже пальмова відходить на другий план через негативний вплив на здоров'я» - підкреслила Ярослава. Саме через збільшення попиту на світових ринках, та рекордний експорт у 2020 році, який становив 6,9 млн.тонн, українці змушені купувати олію в середньому за 70 грн/л.

Законопроект №5600, який ще називають «антиахметівським», не можна приймати у запропонованому урядом вигляді, оскільки він є небезпечними та дискримінаційними по відношенню до агровиробників, а реалізація його положень матиме негативні наслідки як для агросектору, так і економіки загалом. Документ в рази збільшує податки для легальних агровиробників, розширює повноваження податкових органів, що сприятиме розвитку корупції і при цьому не вирішує поставленого завдання — детінізація економіки. З такою консолідованою позицією, аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, виступили сьогодні під час пресконференції «Податковий «зашморг» – як уряд хоче наповнити казну коштом аграріїв».