Українців, у яких є городи, змусять платити податки: які нововведення запропонували в Раді

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт №5600, який повинен внести зміни до Податкового кодексу. Зокрема, народні обранці збираються зменшити розмір ділянок для ведення особистого господарства.

Зараз за законом можна володіти ділянкою до 2 га, вирощувати продукцію, продавати її й не платити податків. Новим же законопроєктом площу неоподатковуваної ділянки хочуть обмежити до 50 соток, а платити податок будуть усі незалежно від того, чи продають вони продукцію або ж ростять для особистих потреб.

Як буде працювати податок?

Згідно зі змінами, які пропонує закон №5600, встановлюється мінімальне податкове зобов'язання для власників ділянок понад 50 соток, які ведуть на них особисте господарство. За кожен гектар понад цю норму громадянам хочуть встановити податок – 5% від його оціночної вартості.

Як розповідає доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів'євський, у середньому цей податок буде приблизно 1500 грн з гектара. Сума – нефіксована і буде залежати від регіону. Умовно, на Полтавщині це може бути і 2000 грн, в західних областях України – істотно менше.

"З кожного гектара понад 50 соток буде стягуватися мінімальне податкове зобов'язання в місцевий бюджет, – роз'яснює Нів'євський. – У середньому ви повинні будете сплатити щонайменше 1500 грн. Але якщо ви вже платите інші податки, наприклад, податок на землю (300 грн), то ця сума буде відніматися з мінімального податкового зобов'язання та доплатити вам потрібно буде тільки різницю – 1200 грн".

Навіщо це нововведення?

Головна мета законопроєкту №5600 полягає в додатковому наповненні бюджету за рахунок збільшення оподаткування. Мінфін оцінив імовірні надходження в 60 млрд грн на рік. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, з цих 60 млрд грн близько 27 млрд заплатять саме агровиробники.

"Спочатку, коли оговорювалося введення мінімального податку на 1 га, то метою було вирівнювання податкового навантаження між сільгоспвиробниками і детінізація оброблення землі, адже у нас близько 8-10 млн га оброблюються "в тіні", без сплати всіх податків і готівковими розрахунками, – говорить генеральний директор УКАБ Роман Сластьон. – Згідно з даними Держстату, у нас 80% сільських домогосподарств мають для оброблення менш ніж 1 га, водночас дві третини з них оброблюють менш ніж 50 соток. Це власне городи і переважно виробництво для особистого споживання. Решта зазвичай не реалізується, а передається в приховану оренду великим сільгоспвиробникам. Саме це і стало причиною появи такої норми".

По кому вдарить податок?

На практиці вийде, що податком будуть обкладатися не лише ділянки для бізнесу, а й частина звичайних городів. На думку Романа Сластьона, це потрібно змінити: "Якщо у людини є додатково до городу ще і велика земельна ділянка під бізнес, то обкладатися повинна тільки та площа, з якої дійсно реалізується продукція".

Посилення податкового навантаження вдарить не тільки по власниках приватних городів, а й по ідеї розвитку фермерства в Україні. У селян, які зараз реалізовують продукцію з невеликих ділянок, буде більше стимулів не працювати на землі самостійно, а здавати її в оренду, наприклад, середнім або великим виробникам.

"Можна сказати, що цей закон спрямований проти дрібного бізнесу на селі, – каже Нів'євський. – Він простимулює перехід близько 1 млн га землі від дрібних виробників до середніх і великих. Реформа спрямована на витіснення малого виробника з ринку".

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також упевнений, що ця ідея дасть новий корупційний інструмент місцевим органам влади і важелі впливу на незахищені верстви землевласників.

"Умовно, бабуся 70-ти років не зовсім розбирається, що потрібно робити в такій ситуації. Їй можуть поставити умову, що якщо вона і далі хоче вести господарство, щороку повинна буде віддавати частину врожаю. Або, наприклад, спонукати її передати землю в користування комусь іншому", – говорить Козаченко.

Чи є альтернатива рішенню?

Експерти сходяться на думці, що фіскальну політику в аграрному секторі потрібно міняти, адже в ній є багато проблем. Але ось пропоновані шляхи змін викликають багато запитань.

"Звичайно, якщо хтось працює і платить податки, а інший так само працює – і не платить, це неправильно. Але проблему потрібно вирішувати не так радикально, як робиться у нас, обклавши податком пенсіонерів", – стверджує Козаченко.

На думку Нів'євського, в такому разі зрівняння всіх власників земель в обов'язках не має економічної доцільності: "Це не витримує критики з погляду міжнародної практики оподаткування бізнесу. У Європі мале фермерство перебуває в привілейованому статусі. Влада іноді закриває очі на те, що до 25% фермерів не зареєстровані як підприємці і не платять усіх податків. Потрібно розуміти, що дрібні фермери – люди самозайняті. Навіть якщо вони не зареєстровані – це основа розвитку села. Якщо вони не сплатили якийсь податок, вони пішли в магазин або кафе і витратили ці гроші у себе в громаді".

Народний депутат, член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук також не підтримав ідею з оподаткуванням ділянок понад 50 соток і запевняє, що буде подавати правки до цього проєкту. На його думку, якщо в Україні хочуть збирати з громадян більше податку, то спочатку потрібно дати їм можливість належним чином працювати.

"Зараз зареєструвати сімейне фермерське господарство можуть тільки ті, у кого більш ніж 2 га землі, – розповідає Соломчук. – Якщо ж збирати податки від 0,5 га, виходить, що велика кількість людей не може зареєструвати своє господарство, отримати держпідтримку, але повинна платити податок. Це неправильно. Кілька місяців тому ми зареєстрували проєкт закону, який пропонує дозволити реєстрацію господарства людям, у яких від 1,05 га землі. Якщо ви хочете, щоб люди платили податок, дайте їм можливість розвивати своє господарство. Але йдеться не про 50 соток, а про землю понад гектар. 50 соток – це город, за город не можна знімати податки".

Поки закон ще не розглянули в сесійній залі, тому є шанс, що спірні моменти будуть переглянуті. Якщо ж законопроєкт №5600 буде ухвалений у тому вигляді, в якому є зараз, він серйозно вдарить по багатьох жителях сільської місцевості. Податкове навантаження просто не дозволить розвиватися малим господарствам. Вони будуть змушені відмовитися від роботи на землі на користь великих землевласників.

ІЦ УАК за матеріалами obozrevatel