Торік, приблизно в ці ж дати, директору агропромислового підприємства «Ель Гаучо» Михайлу Волченку, щоб купити бензовоз солярки для продовження польових робіт, потрібно було продати 56 тонн соняшника. Зараз, восени 2026-го, за ідентичних контрагентів – того самого постачальника дизелю й того самого покупця соняшника, щоб укласти угоду, потрібно реалізувати вже 190 тонн олійного насіння. «Це не вигадані ціни.
Українська аграрна конфедерація спільно з польським державним науково-дослідним інститутом IWNiRZ-PIB (Познань, Польща, ЄС) та ексклюзивним ліцензіатом CONFIDENCE TRADING Sp. z o.o. (Варшава) ініціює програму локалізації власного виробництва та насінництва спеціалізованого низькорослого сорту олійних конопель «Henola».
Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, в інтерв’ю програмі «По суті» пояснив: Україна зазвичай виробляє вдесятеро більше соняшникової олії, ніж споживає. Пошкодження переробних заводів загрожує насамперед експортній виручці.
— Чи вистачить соняшникової олії українським споживачам?
Генеральний директор УАК Павло Коваль в інтерв’ю Українському радіо розповів про запаси олії та наслідки зупинки заводів через російські атаки.
Запаси олії та доходи аграріїв — Чи може олія зникнути з магазинів?— Підстав для загального дефіциту немає. Україна виробляє приблизно вдесятеро більше соняшникової олії, ніж споживає, а в окремі роки — в 11–12 разів більше. Для внутрішнього ринку потрібно до 450 тисяч тонн на рік. Торік виробили близько 4,5 мільйона тонн, із яких приблизно 4 мільйони експортували.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль прокоментував ситуацію на зерновому ринку росії, де через порушення експортної логістики, пошкодження портової інфраструктури та зростання витрат фермери змушені продавати зерно нижче собівартості. Він пояснив, як логістичні обмеження впливають на прибутковість виробництва, експортні можливості та перспективи наступного врожаю. Ціни на зерно на півдні росії знизилися вдвічі, тоді як витрати зростають. Напередодні нового сезону фермери опинилися у скрутному становищі.
Українське сільське господарство за ці роки пройшло через випробування, до яких неможливо підготуватися заздалегідь: втрачені господарства, окуповані землі, зруйнована інфраструктура, порушена логістика, постійні зміни умов роботи. І водночас — посівна, жнива, виробництво, експорт, пошук нових ринків і рішень.
У звіті Європейської комісії щодо України за 2026 рік сільське господарство отримало оцінку «добрий прогрес», тоді як рівень підготовки за цією главою визначено як «певний». Ці оцінки відображають дві сторони процесу: Україна просувається в адаптації законодавства, однак значну частину необхідних інституційних механізмів ще належить повноцінно запустити. Звіт важливий не лише зафіксованими досягненнями, а й переліком завдань, від виконання яких залежатиме практичний зміст аграрної євроінтеграції.
5 листопада відбулося дев’яте спільне засідання Внутрішніх дорадчих груп України та ЄС на майданчику Європейського економічного і соціального комітету в Брюсселі. Українську аграрну конфедерацію в економічному блоці обговорення торгівлі та сталого розвитку представляв генеральний директор УАК Павло Коваль.
Рада ЄС погодила часткову переговорну позицію щодо Спільної аграрної політики на 2028–2034 роки. Попереду переговори з Європарламентом, тоді як фінансування та обмеження виплат залишаються предметом бюджетних домовленостей. Для України це можливість завчасно сформувати переговорну позицію, яка враховуватиме економічні інтереси вітчизняних агровиробників.
18–19 листопада 2026 року відбудеться міжнародна онлайн-конференція Ukraine Meets Italy з діловими зустрічами та віртуальною виставкою. Захід об’єднає українські й італійські компанії для пошуку партнерів і розвитку спільних проєктів.
Серед доповідачів — президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Доступ до платформи для участі в конференціях, панельних дискусіях, вебінари та виставкова зона, за умови попередньої реєстрації, є абсолютно безкоштовним для всіх учасників.