Нещодавно стало відомо про відкриття першого українського агрохабу на африканському континенті, а саме в Гані. Які перспективи це відкриває для вітчизняних експортерів, чому цей континент є настільки важливим геополітичним майданчиком і як нам уникнути помилок минулого? Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі "Українського радіо" проаналізував африканський вектор вітчизняного агроекспорту.
Період 1–12 квітня пройшов без нових великих рішень у межах CAP. Поточна конфігурація політики зберігається і переходить у фазу практичного застосування. Березнева рамка продовжує визначати напрям: економіка сектору, структура витрат, доходи виробників і правила функціонування ринку.
Питання доходу фермера залишається в центрі порядку денного і дедалі більше пов’язується з ланцюгом вартості — контрактними відносинами та розподілом ринкової сили.
Українська аграрна конфедерація виступила інформаційним партнером галузевого заходу AgriFood Digital & Automation Matchmaking, під час якого учасники обговорили практичні аспекти цифризації, автоматизації виробництва, енергетичної стійкості та управління агробізнесом.
Дискусія засвідчила: технологічна трансформація аграрного сектору переходить із площини додаткових можливостей у площину базових умов функціонування.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі "Українського радіо" детально проаналізував перебіг цьогорічної весняної посівної кампанії. Він розповів про те, чому аграрії змушені переглядати структуру посівів, як на собівартість впливає світова геополітика та до яких трансформацій європейського ринку потрібно готуватися вітчизняному бізнесу.
- Павле Васильовичу, весняна посівна кампанія вже активно триває. З якими головними викликами стикаються фермери і чим ця "п'ята військова" посівна відрізняється від попередніх?
Українці долають свій шлях крізь біль і втрати та водночас — крізь невпинну працю. Аграрії засівають поля навіть під гул війни. Зерно з глибокою довірою кладуть у землю, яка зовні виглядає порожньою, але саме в ній визріває майбутній урожай. Віра сіячів і турбота про посіяне знову і знову перемагають невизначеність.
Великдень нагадує нам про світло після темряви та про силу не відступати, навіть коли темрява здається безмежною.
Березень 2026 року став переломним моментом, коли аграрна політика Європейського Союзу остаточно перейшла від моделі підтримки сектору до управління його економікою. Це не раптова реформа, а зміна самої логіки політики під тиском ринкових сигналів та публічних вимог. Європейський Союз більше не будує свою стратегію виключно навколо обсягів виробництва чи дотацій. Відтепер система змушена одночасно працювати з трьома вимірами: розподілом вартості в ланцюгу постачання, структурою витрат та кліматичними обмеженнями.
Наприкінці березня 2026 року аграрна політика Європейського Союзу перейшла з режиму технічного налаштування у фазу відкритого політичного напруження. Спільна аграрна політика ЄС перестала бути виключно галузевим інструментом і стала частиною ширшої конструкції, де одночасно стикаються питання збереження бюджету, регуляторного тиску та нової торгової реальності.
Ціна тонни карбаміду перевищила 40 тисяч гривень, а літр пального в роздріб сягає 90 гривень. Посівна затримується на два тижні через погодні умови.
Весняна посівна кампанія 2026 року в Україні проходить із затримкою, в умовах дорожчих ресурсів, дефіциту кадрів і підвищених воєнних ризиків.
Великі агрокомпанії змушені переглядати технологічні карти і структури посівів. Для малих і мікрогосподарств ситуація жорсткіша: вони купують ресурси меншими партіями, часто без знижок, мають гірший доступ до кредитування і сильніше залежать від роздрібних цін на пальне. Саме тому подорожчання посівної у 2026 році б’є насамперед по малому виробнику.
Про те, скільки коштує посівна цьогоріч та перед якими викликами вона вже поставила аграріїв, УНН поговорив із генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.
Третій Українсько-нідерландський аграрний діалог (UANLAD) відбувся 30–31 березня 2026 року в місті Бреда, Нідерланди. Захід співорганізовано Всеукраїнським аграрним форумом (ВАФ) та Нідерландською асоціацією фермерів і виробників (LTO NEDERLAND) за повної підтримки та сприяння міністерств аграрної політики обох країн.
Захід відкрили віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, президент LTO Гер Копманс, генеральна директорка ВАФ Марія Дідух, а також високопосадовці урядів України та Нідерландів. У зустрічі також взяли участь посли Андрій Костін та Алле Дорхаут.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в ефірі "Українського радіо" детально проаналізував ключові виклики, які сьогодні постають перед вітчизняними аграріями. В розлогій розмові він розкрив підводні камені євроінтеграції, пояснив вплив близькосхідної кризи на вартість посівної в Україні та наголосив на критичній важливості впровадження штучного інтелекту для подолання кадрового голоду.