Другий тиждень січня 2026 року став показовим для європейської політики: Брюссель остаточно змінив риторику з «політичних декларацій» на жорсткий прагматизм. Для України це чіткий сигнал — епоха «винятковості» завершується, поступаючись місцем суворим процедурам та регламентам.
Початок року в Євросоюзі минув без нових візіонерських ідей. Замість гучних ініціатив інституції ЄС зосередилися на «гасінні пожеж» та утриманні системи від розбалансування. Спільна аграрна політика (CAP), питання торгівлі та соціальна стабільність тепер зав’язані в єдиний вузол управління ризиками.
День Соборності нагадує про вибір, який українці зробили понад сто років тому, — бути разом і відповідати за спільне майбутнє. Соборність — це не лише історична подія, а принцип, який щодня перевіряється реальністю: у здатності домовлятися, підтримувати одне одного і діяти як єдина країна.
Для аграрного сектору єдність має цілком практичний вимір. Саме вона дозволяє зберігати продовольчу безпеку, об'єднувати регіони спільними цінностями та підтримувати державу у найскладніші періоди. Українське село, аграрні підприємства, фермери, переробники й експортери щоденно доводять, що співпраця й відповідальність дають результат навіть в умовах війни та невизначеності.
2025 рік для аграрного сектору України став роком стійкості та адаптації до нової реальності. В умовах війни, логістичних обмежень, цінового тиску та зростання ризиків аграрії змушені працювати в середовищі, де економічна ефективність виходить на перший план, а простір для маржі постійно звужується.
Як наголошує генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, ці процеси є характерними не лише для України. У великих аграрних країнах і на ключових світових аграрних ринках прихід капіталу та посилення вимог до ефективності є очевидною тенденцією.
Війна залишається одним із ключових факторів невизначеності. Ворог системно завдає ударів по портовій інфраструктурі, енергетичних і логістичних об’єктах. Протягом останніх місяців суттєво постраждав оліє-жировий комплекс — були пошкоджені потужності лідерів галузі. Наливні термінали в портах, які є основою експорту та валютних надходжень, працюють під постійною загрозою, так само як і люди, задіяні у цих процесах.
Початок 2026 року засвідчив: аграрна політика Європейського Союзу входить у фазу стратегічної адаптації, а не розширення чи лібералізації. Перші дні січня продемонстрували зміщення акцентів: від політики ситуативних винятків до системи керованих режимів, запобіжників і швидких механізмів реагування.
Ключовим політичним сигналом стало просування торговельного напряму, зокрема угоди з Mercosur, попри тривалий і публічний тиск з боку європейських фермерів. ЄС не готовий переглядати стратегічний торговельний курс під впливом внутрішніх протестів. Натомість реакція на фермерський фактор дедалі частіше оформлюється через фінансові компенсаційні механізми, регуляторні інструменти та тимчасові запобіжники, а не через зміну базових політичних рішень.
Після різких цінових коливань останніх років соняшникова олія залишається одним із ключових продуктів для українських домогосподарств. Війна, глобальна інфляція та зміни на світових аграрних ринках безпосередньо впливають на її вартість. Водночас 2026 рік, за оцінками експертів, не принесе суттєвого подорожчання цього продукту для споживачів в Україні. Про основні чинники формування цін на олію та очікування на 2026 рік в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Дорогі аграрії, переробники, партнери й усі читачі нашого сайту!
Ще один рік добігає кінця. Рік важкий, тривожний, виснажливий — але водночас рік праці, стійкості й відповідальності. Українська земля знову була засіяна, культури зібрані, а с.-г. продукція перероблена, щоб опинитись на святкових столах українців і не тільки — попри війну, обстріли, втрати та невизначеність. Це не просто економіка. Це щоденний тихий подвиг десятків-сотень тисяч людей, які залишилися на землі й не зрадили свою справу.
У 2025 році Україна зібрала понад 22 мільйони тонн пшениці. Тож навіть за найгіршого сценарію, коли тільки половина з цього врожаю буде борошномельної якості, ми матимемо достатній запас продовольчого зерна і "будемо з хлібом однозначно" – переконаний генеральний директор "Української аграрної конфедерації" Павло Коваль. В ефірі Українського Радіо він зауважив, що система аграрного виробництва й АПК у цілому адаптується до оперативних воєнних умов. Це дозволило Україні залишитися серед європейських лідерів з виробництва деяких культур. Хоча за ефективністю їхнього виробництва ми досі поступаємося нашим західним сусідам на 15-20%, а деяким країнам на 35-40%. Павло Коваль також додав, що хліб поволі дорожчатиме і в наступному році. І на це впливатимуть як війна, так і суто економічні фактори загалом в агросекторі.
У ці святі дні українці здавна збиралися родинами, ділилися кутею, дякували за прожитий рік і з вірою дивилися в майбутнє. Різдво завжди було часом надії — на добрий врожай, мир у домі та силу громади.
Цьогоріч різдвяна тиша має іншу ціну. Вона виборюється там, де зараз холодно, темно і небезпечно. Саме завдяки українським воїнам ми можемо зустрічати це свято вдома, працювати на землі, відроджувати старі та створювати нові традиції й передавати їх далі.