Світова увага до зернобобових культур стрімко зростає. І це не випадково. Вони поєднують у собі продовольчу безпеку, економічну ефективність та екологічну сталість. Про значення бобових для України та світу в ефірі програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Світова комора рослинного білка
Січень 2026 року в європейській аграрній політиці став місяцем жорсткого «приземлення». Після турбулентного минулого року система увійшла в новий сезон із чітким усвідомленням меж своїх можливостей. Головний висновок місяця: центр ухвалення рішень змістився з наднаціонального рівня Брюсселя до національних урядів, які керуються передусім внутрішніми страхами та електоральною арифметикою. Це більше не політика стратегічних амбіцій, а політика управління ризиками. Для України така зміна декорацій означає необхідність повної перебудови підходів до лобіювання своїх інтересів.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Поточний тиждень остаточно зафіксував зсув, який багато учасників ринку досі не готові визнати: глобальний аграрний ринок більше не функціонує в режимі дефіциту.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Суспільне. Новини» прокоментував ситуацію на ринку рослинних олій, перспективи цін, енергетичні виклики для виробників та роль України у забезпеченні світової продовольчої безпеки.
Критичні погодні умови, зафіксовані на початку лютого у центральних та східних регіонах України, можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур. За оцінками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, приблизно п’ята частина озимих посівів перебуває в зоні ризику, а потенційні втрати можуть сягнути майже 1 млн гектарів.
Кінець січня 2026 року ознаменувався важливою зміною в аграрній політиці Європейського Союзу. Єврокомісія офіційно затвердила курс на спрощення (simplification-first), що дозволить заощадити €215 млн адміністративних витрат щорічно. Це рішення фіксує перехід від розширення регулювання до підвищення ефективності управління.
Для України це означає зміну правил взаємодії. Політичні гасла поступаються місцем процедурним вимогам, а ключові рішення тепер ухвалюються не через публічні заяви, а через механізми імплементації.
Січень 2026 року став для світового аграрного сектору не просто початком календарного року, а моментом фіксації нової архітектури ринку. Період турбулентності, коли ціни рухалися страхами продовольчої кризи, остаточно завершився. Світ увійшов у фазу жорсткої структурної стабільності, де головним активом стає не сам товар, а здатність його доставити. Для українського агробізнесу це означає перехід у прагматичну і подекуди холодну реальність: економіку експорту відтепер диктує не біржова ціна, а логістичний доступ і регуляторні бар’єри.
Українські аграрії у 2026 році засіють сільгоспкультурами 22–23 млн га, якщо лінія фронту значно не зміниться.
Таку думку висловив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в інтерв’ю Mind.
Він зазначив, що майже 6 млн га з указаної площі вже засіяно озимими: 570 тис. га озимого ячменю й 1,1 млн га озимого ріпаку, близько 70 тис. га озимого жита і 4,8 млн га пшениці.
Аграрна політика Євросоюзу входить у 2026 рік не через гучні рішення, а через режим «тихого управління». Тиждень 19–25 січня чітко показав зміщення фокусу від політичних заяв до процедур, адміністрування та контролю ризиків.
Брюссель більше не намагається прискорити трансформацію — він стабілізує систему. Головна мета зараз — знизити внутрішню напругу через чіткі правила, а не через ситуативні політичні компроміси. Це створює нову реальність як для європейських фермерів, так і для українських експортерів.