Третій тиждень лютого (16 — 22 лютого 2026 року) обійшовся без гучних рішень у Брюсселі. Проте така зовнішня тиша вказує на зміну формату: європейська аграрна політика переходить від етапу формування нових амбіцій до прагматичного утримання системи в межах політичної та бюджетної реальності.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль прокоментував для Mind.UA тенденції скорочення великих земельних банків агрокомпаній після відкриття ринку землі для юридичних осіб. За його словами, зменшення концентрації земель у власності не є ознакою слабкості бізнесу, а відображає адаптацію компаній до воєнних ризиків, обмеженого фінансування та нової економічної логіки ринку.
Нижче – повний текст матеріалу.
Попри зниження цін на біржові товари та молоко-сировину, роздрібні ціни залишаються високими, що стримує споживання молочної продукції в Україні, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухіашвілі.
Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в середньому коштує 47,75 грн. за кг, що на 12 коп. (-0,2%) менше порівняно з попереднім місяцем, але на 4,66 грн. (+11%) більше відносно минулорічного періоду. Найдешевшим молоком в плівці вагою 900 г є молоко бренду «Адалис», яке коштує 41,99 грн. за кг, а найдорожчим є молоко бренду «Яготинське» – 56,94 грн. за кг.
На посівну кампанію 2026 року в Україні впливатимуть погодні ризики, дефіцит добрив та проблеми з логістикою. Через нестачу добрив, попередньо, є ризик, що країна може недобрати до 10% врожаю зернових. Загалом очікується врожай орієнтовно на рівні 50 млн тонн. Проте значних структурних зрушень щодо посівних площ не буде.
Про це Delo.ua повідомив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Світовий аграрний ринок входить у фазу структурної турбулентності. Хоча ціни поки що не демонструють різких стрибків, поведінка ключових гравців змінилася. Тиждень 9–15 лютого зафіксував новий баланс сил: Південна Америка нарощує агресивний експорт, Європа переходить у режим бюджетної економії, а Україна працює в умовах тиску на маржинальність.
В Україні поетапно набирає чинності нова редакція законодавства у сфері обігу генетично модифікованих організмів. Йдеться про Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (редакція 2023 року), який прийшов на заміну закону 2007 року та гармонізований із правом Європейського Союзу.
Світова увага до зернобобових культур стрімко зростає. І це не випадково. Вони поєднують у собі продовольчу безпеку, економічну ефективність та екологічну сталість. Про значення бобових для України та світу в ефірі програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
Світова комора рослинного білка
Січень 2026 року в європейській аграрній політиці став місяцем жорсткого «приземлення». Після турбулентного минулого року система увійшла в новий сезон із чітким усвідомленням меж своїх можливостей. Головний висновок місяця: центр ухвалення рішень змістився з наднаціонального рівня Брюсселя до національних урядів, які керуються передусім внутрішніми страхами та електоральною арифметикою. Це більше не політика стратегічних амбіцій, а політика управління ризиками. Для України така зміна декорацій означає необхідність повної перебудови підходів до лобіювання своїх інтересів.
Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Поточний тиждень остаточно зафіксував зсув, який багато учасників ринку досі не готові визнати: глобальний аграрний ринок більше не функціонує в режимі дефіциту.