Третій Українсько-нідерландський аграрний діалог (UANLAD) відбувся 30–31 березня 2026 року в місті Бреда, Нідерланди. Захід співорганізовано Всеукраїнським аграрним форумом (ВАФ) та Нідерландською асоціацією фермерів і виробників (LTO NEDERLAND) за повної підтримки та сприяння міністерств аграрної політики обох країн.

Захід відкрили віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, президент LTO Гер Копманс, генеральна директорка ВАФ Марія Дідух, а також високопосадовці урядів України та Нідерландів. У зустрічі також взяли участь посли Андрій Костін та Алле Дорхаут.

Президент УАК Леонід Козаченко в ефірі "Українського радіо" проаналізував виклики, з якими стикаються вітчизняні фермери під час цьогорічних весняно-польових робіт. В інтерв'ю він розповів про вплив замінованих територій на загальний урожай, труднощі експорту через європейські квоти та протести на кордонах, а також поділився прогнозами щодо цін на продукти та забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки.

Європейська аграрна політика входить у фазу змін, які виходять за межі традиційної логіки САР (Спільної аграрної політики ЄС). Відбувається поступове зміщення від стабільної нормативної моделі до більш гнучкої, адаптивної системи. Сільське господарство все тісніше взаємодіє з торгівлею, регуляторкою, бюджетними обмеженнями та питаннями продовольчої і економічної безпеки. Брюссель змушений переписувати правила гри через чотири конкретні фактори.

ЧОМУ ПОЛІТИКА ЄС ЗМІНЮЄТЬСЯ: РЕАЛЬНІ МОТИВИ

Як розповів Суспільному кандидат економічних наук, експерт аграрного ринку Павло Коваль, здорожчання буде 1200 — 1300 гривень тільки на пальному з розрахунку на гектар посіву на яру пшеницю, на ярий ячмінь, горох, кукурудзу та соняшник.