Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Поточний тиждень остаточно зафіксував зсув, який багато учасників ринку досі не готові визнати: глобальний аграрний ринок більше не функціонує в режимі дефіциту.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі «Суспільне. Новини» прокоментував ситуацію на ринку рослинних олій, перспективи цін, енергетичні виклики для виробників та роль України у забезпеченні світової продовольчої безпеки.
Критичні погодні умови, зафіксовані на початку лютого у центральних та східних регіонах України, можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур. За оцінками президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, приблизно п’ята частина озимих посівів перебуває в зоні ризику, а потенційні втрати можуть сягнути майже 1 млн гектарів.
Кінець січня 2026 року ознаменувався важливою зміною в аграрній політиці Європейського Союзу. Єврокомісія офіційно затвердила курс на спрощення (simplification-first), що дозволить заощадити €215 млн адміністративних витрат щорічно. Це рішення фіксує перехід від розширення регулювання до підвищення ефективності управління.
Для України це означає зміну правил взаємодії. Політичні гасла поступаються місцем процедурним вимогам, а ключові рішення тепер ухвалюються не через публічні заяви, а через механізми імплементації.
Січень 2026 року став для світового аграрного сектору не просто початком календарного року, а моментом фіксації нової архітектури ринку. Період турбулентності, коли ціни рухалися страхами продовольчої кризи, остаточно завершився. Світ увійшов у фазу жорсткої структурної стабільності, де головним активом стає не сам товар, а здатність його доставити. Для українського агробізнесу це означає перехід у прагматичну і подекуди холодну реальність: економіку експорту відтепер диктує не біржова ціна, а логістичний доступ і регуляторні бар’єри.
Українські аграрії у 2026 році засіють сільгоспкультурами 22–23 млн га, якщо лінія фронту значно не зміниться.
Таку думку висловив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль в інтерв’ю Mind.
Він зазначив, що майже 6 млн га з указаної площі вже засіяно озимими: 570 тис. га озимого ячменю й 1,1 млн га озимого ріпаку, близько 70 тис. га озимого жита і 4,8 млн га пшениці.
Аграрна політика Євросоюзу входить у 2026 рік не через гучні рішення, а через режим «тихого управління». Тиждень 19–25 січня чітко показав зміщення фокусу від політичних заяв до процедур, адміністрування та контролю ризиків.
Брюссель більше не намагається прискорити трансформацію — він стабілізує систему. Головна мета зараз — знизити внутрішню напругу через чіткі правила, а не через ситуативні політичні компроміси. Це створює нову реальність як для європейських фермерів, так і для українських експортерів.
В Україні періодично з’являються побоювання щодо можливого подорожчання хліба. На тлі енергетичних ризиків, проблем із логістикою та загальної економічної нестабільності питання цін на базові продукти харчування залишається чутливим для споживачів. Водночас експерти не очікують різкого зростання вартості хліба у найближчій перспективі. Про це у коментарі «Комерсант Український» розповів Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.
Від чого залежить ціна на хлібЗа словами Леоніда Козаченка, потенційне зростання цін можливе лише за умови поглиблення проблем з електропостачанням, адже весь ланцюг виробництва хліба напряму залежить від енергії.
– З 16 січня 2026 року для іноземців відкрилася можливість купувати українську землю шляхом набуття другого (українського) громадянства (згідно із законом 4502-IX). Чи є тут ризики для агроринку й держави – які та для кого?