Леонід Козаченко: "Рішення для аграрного експорту потрібно ухвалювати негайно"

Масовані російські атаки на портову інфраструктуру півдня України знову загострили проблему експорту зерна, зберігання нового врожаю та ліквідності аграрних підприємств. В ефірі програми Українського радіо «Сьогодні. Ввечері» президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України VIII скликання Леонід Козаченко пояснив, наскільки вразливою є ситуація та які рішення мають бути ухвалені першочергово.

Як ви оцінюєте ситуацію з експортом агропродукції після нових ударів по портовій інфраструктурі?

- Ситуація досить складна. Вона ще не є критичною, але стала надзвичайно вразливою. Поки що її вдається стабілізувати. Ми вже пройшли значну частину жнив і намолотили понад 20 мільйонів тонн зернових. Наявних елеваторних потужностей ще вистачає, щоб розмістити зібране зерно, однак надалі проблема може суттєво загостритися. Найближчі два тижні будуть визначальними.

Чи можуть зернові рукави стати тимчасовим виходом?

- Так, їх потрібно терміново закуповувати, але це лише короткострокове рішення. За підвищеної вологості зерно не можна безпечно зберігати в таких рукавах тривалий час: можуть розвиватися грибки й інші ураження, після чого продукція стає непридатною. Це дає нам приблизно місяць, але не розв’язує проблему повністю.

Чому наявних сховищ може не вистачити?

- Перехідні залишки цього року більші, ніж зазвичай. Значну частину потужностей було знищено, а багато елеваторів залишилися на окупованих територіях. Тому те, що нині є в розпорядженні України, не дасть можливості розмістити весь урожай, якщо експортні канали не працюватимуть належним чином.

Уряд тимчасово знизив мінімальні експортні ціни на окремі види агропродукції. Що це дасть?

- Це перший, але дуже незначний крок. Нижчі мінімальні ціни можуть спонукати трейдерів активніше закуповувати зерно, адже останнім часом вони практично зупинили закупівлі. Проте цей захід не розв’яже проблему в цілому. Потрібні інші термінові рішення.

Які саме рішення пропонує Українська аграрна конфедерація?

- Ми направили Прем’єр-міністру лист із конкретними пропозиціями. Частину можна реалізувати рішеннями уряду та змінами до підзаконних актів, частина потребує законодавчих змін. Головне — діяти швидко й професійно.

Чи потрібно знову порушувати питання міжнародно гарантованих морських коридорів?

- Безумовно. Це питання треба терміново виносити на міжнародний рівень і шукати механізми, подібні до тих, які діяли раніше, із контролем країн, що підтримують Україну. Туреччина має зайняти активну позицію, адже вона є однією з провідних держав Чорноморського регіону та важливим імпортером українських зернових і олійних культур.

Які переговори необхідні з Європейським Союзом?

- Європейський Союз суттєво обмежив імпорт частини української агропродукції. Водночас через несприятливі погодні умови Європа сама очікує значного недобору кукурудзи. Тому Україні потрібно домагатися зняття обмежень на експорт кукурудзи до ЄС. Це могло б істотно розвантажити наші елеватори й підтримати аграрний сектор.

Наскільки важливим є транзит українського зерна через територію ЄС?

- Потрібно зняти всі необґрунтовані обмеження на транзит зернових та олійних культур через Європейський Союз. Українські вантажі мають безперешкодно рухатися до портів, зокрема до Гданська, звідки продукцію можна відправляти в Африку та інші регіони. Блокування вагонів і автомобілів неприпустиме.

Чому сухопутний експорт зараз став питанням номер один?

- Морська логістика значно дешевша за сухопутну. Але порти перебувають під ударами, а Дунай через низький рівень води також не може забезпечити потрібні обсяги. Тому сьогодні саме сухопутні переходи через кордон із ЄС є ключовим резервним каналом.

Як на ситуацію впливає підвищення залізничних тарифів?

- Це рішення потрібно зупинити або переглянути. Внутрішні закупівельні ціни на зерно вже впали нижче рівня, який забезпечує рентабельність багатьох господарств. Зростання вартості перевезень ще більше зменшує суму, яку отримує виробник, адже логістичні витрати фактично віднімаються від ціни зерна.

Хто може скасувати або переглянути це підвищення?

- Відповідне рішення можуть ухвалити уряд і профільне міністерство. Підвищувати тарифи саме для аграрного сектору в момент, коли морські маршрути працюють із перебоями, — це стратегічно неправильний крок.

У чому полягає ваша пропозиція щодо державних товарних інтервенцій?

- Державний резерв повинен викуповувати частину зерна в періоди різкого падіння цін. Фермери отримують не кредит, а реальні кошти за продукцію. Держава зберігає це зерно, а коли ціна на внутрішньому ринку різко зростає, може продати його й таким чином стримати подорожчання продовольства.

Чому ви знову порушуєте питання приватних локомотивів?

- Український бізнес уже інвестував у приватні вантажні вагони, але значна їх частина простоює, тому що не вистачає локомотивної тяги. У багатьох країнах Європейського Союзу магістральні колії залишаються під державним контролем, але перевезення здійснюють численні ліцензовані приватні оператори. Україна також має відкрити цей ринок.

Якого ефекту можна очікувати від приватної тяги?

- За нашими оцінками, конкуренція може суттєво знизити тарифи на перевезення — щонайменше на 40 відсотків. Важливо лише забезпечити рівні умови доступу, щоб дозвіл отримували не окремі компанії, а всі, хто відповідає встановленим вимогам.

Ви також пропонуєте приватні станції та платформи для зміни колісних пар?

- Так. На кордоні з ЄС потрібно розвивати сучасну інфраструктуру переходу між різною шириною колії. Є технології, які дають змогу змінювати колісні пари значно швидше. Це скоротить простої потягів і прискорить рух вантажів у напрямку Європи.

Міністр аграрної політики також говорить про продовження пільгового кредитування за програмою «5–7–9%». Наскільки важлива ліквідність аграріїв зараз?

- Це критично важливо. Аграріям потрібні обігові кошти, щоб не продавати врожай за безцінь, розрахуватися за ресурси та підготуватися до наступної посівної. Пролонгація кредитів, державні гарантії та пом’якшення умов фінансування можуть частково підтримати виробників, але кредитні інструменти мають поєднуватися з відновленням нормального експорту.

Який запас міцності сьогодні мають фермери та великі аграрні підприємства?

- Якщо нічого не зміниться, ситуація стане надзвичайно складною. Для внутрішнього ринку дефіциту продовольства не буде — Україна виробляє значно більше, ніж споживає. Але для економіки наслідки можуть бути дуже важкими: падіння експорту, скорочення валютних надходжень, зупинка підприємств і втрата виробничого потенціалу.

Наскільки складно буде відновити аграрне виробництво після таких втрат?

- Це точно не питання одного року. Тривалість відновлення залежить від типу підприємства, його масштабу, втраченої техніки, інфраструктури та ринків збуту. Саме тому потрібно не допустити масового припинення діяльності зараз.

Якою може бути роль Туреччини та інших чорноморських держав?

- Вони мають бути активними учасниками пошуку безпечних механізмів судноплавства. Блокування експорту шкодить не лише Україні. Українська та російська агропродукція разом становлять значну частину світової торгівлі зерном, тому руйнування цих маршрутів посилює ризики для країн, залежних від імпорту продовольства.

Чи може взаємна загроза для українського й російського експорту зрештою підштовхнути Росію до домовленостей?

- Росія намагатиметься максимально захистити свої експортні маршрути. Однак повністю убезпечити їх вона не зможе. Втрати можуть бути значними для обох сторін, але найбільше постраждають держави, які залежать від постачання зерна. Тому міжнародна спільнота повинна діяти активніше.

Тобто аграрний експорт — це не лише питання української економіки?

- Саме так. Україні для внутрішнього споживання достатньо лише частини врожаю. Решта продукції потрібна світовому ринку. Тому безпечний експорт українського зерна — це складова глобальної продовольчої безпеки.

Наскільки швидко можна реалізувати запропонований вами пакет рішень?

- Більшість рішень технічно не є надто складними. Потрібна політична воля, координація уряду, Верховної Ради та міжнародних партнерів. Ми чітко прописали, де потрібне рішення Кабінету Міністрів, де зміни до підзаконних актів, а де — невеликі законодавчі правки.

Який головний висновок ви хотіли б залишити нашим слухачам?

- Рішення потрібно ухвалювати негайно. Якщо діяти вчасно, без пауз і професійно, більшості проблем можна уникнути. Якщо ж зволікати, Україна ризикує втратити не лише частину врожаю чи доходів поточного року, а й виробничі можливості та ринки, які відновлювати доведеться роками.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо