Країни Близького Сходу та Перської затоки у 2026 році зіткнулися із серйозними ризиками дефіциту кормів для тварин через воєнні дії та порушення морської логістики.
Найбільшу загрозу становлять обмеження судноплавства через Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом імпорту зернових, олійних культур та компонентів для виробництва комбікормів. Особливо вразливими залишаються Саудівська Аравія, ОАЕ, Іран та інші країни регіону, тваринницька галузь яких значною мірою залежить від імпортної сировини, пише «УкрАгроКонсалт».
Зазначається, що Близький Схід і країни Перської затоки забезпечують близько 4–5% світового виробництва комбікормів, або приблизно 63 млн т на рік, із загальною вартістю близько $50 млрд. За даними S&P Global, у 2024 році через морські маршрути Червоного моря та Перської затоки перевозилося 52 млн т сільськогосподарських вантажів, що становило близько 8% світових морських постачань. Основними імпортними товарами залишаються кукурудза, пшениця, ячмінь і соя, значні обсяги яких надходять із Бразилії й Аргентини.
Найбільші ризики для кормової галузі пов’язані з порушенням роботи морських портів і затримками постачань. За даними суднового брокера SSY, у 2025 році країни Перської затоки імпортували морем 38,6 млн т сільськогосподарської продукції, зокрема Іран — 15,2 млн т, Саудівська Аравія — 7 млн т, Ірак — 5,8 млн т, ОАЕ — 4,8 млн т. Тривалі перебої можуть призвести до скорочення запасів кормової сировини та зростання витрат на її доставку.
Особливо чутливою до порушення постачань залишається птахівнича галузь Саудівської Аравії, яка майже повністю залежить від імпортної кукурудзи, сої та кормових добавок. Дефіцит сировини може ускладнити реалізацію масштабних інвестиційних проєктів, зокрема програми Balady Poultry з розширення виробництва на 200 млн голів птиці на рік вартістю $304 млн. В ОАЕ річний обсяг ринку кормів до загострення конфлікту оцінювався приблизно у 3 млн т, а торговельний оборот перевищував $680 млн. Проблеми із забезпеченням кормами також зберігаються в Ірані, де перебої з імпортом бразильської кукурудзи та соєвого шроту створюють додатковий тиск на виробництво м’яса й іншої тваринницької продукції.
Подальше загострення ситуації навколо Ормузької протоки та обмеження судноплавства в Червоному морі можуть посилити дефіцит кормових компонентів у регіоні, вважають аналітики. Найбільші ризики пов’язані з подорожчанням морських перевезень, затримками надходження сировини та необхідністю пошуку альтернативних логістичних маршрутів. За тривалого порушення постачань виробники комбікормів можуть бути змушені скорочувати виробництво, що негативно вплине на птахівництво, тваринництво та продовольчу безпеку країн Близького Сходу.
ІЦ УАК за матеріалами agroportal