Павло Коваль прокоментував ситуацію навколо українського експорту зерна

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль дав коментар у прямому ефірі телеканалу Ukraine World News стосовно нинішньої ситуації з експортом зерна.

Бекграунд

У квітні відбулися події, які наклалися одна на одну та загрожують зовнішній торгівлі та економіці України.

На наш Великдень Польща заборонила імпорт майже усієї аграрної та харчової української продукції. Крім того, поляки тоді заборонили і транзит. Однак, через декілька днів транзит був відновлений, але за новими правилами.

За прикладом Польщі імпорт українського продовольства заборонили Угорщина, Словаччина та Болгарія. Румунія - єдина сусідня країна ЄС, яка довго вагалася, проте не ввела односторонню заборону.

Єврокомісія висловила своє обурення та заявила про недопустимість односторонніх заходів, однак покарання для чотирьох країн вирішили не виносити.

Як результат довгих і нелегких переговорів, 2 травня 2023 року Єврокомісія винесла вердикт - заборонити експортувати Україні 4 сільськогосподарські культури – пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини до 5 червня 2023 року. При цьому, 4 країни-члени мають скасувати раніше введені односторонні заходи.

Крім того, вищезазначені 5 країн отримають фінансову допомогу від ЄС.

Ряд експертів вважають, що Єврокомісія скористається своїм правом продовжити заборону після 5 червня. До того ж є ймовірність і розширення списку продукції, яку Україна не зможе експортувати у сусідні 5 країн ЄС.

Також не можна не згадати про порушення роботи найбільшого українського пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ" польськими мітингувальниками. Озвучені ними претензії та вимоги є суперечливими та явно не тягнуть на блокування найбільшого прикордонного пункту.

На додачу, протести фермерів почалися і в Молдові. А вже у суботу, 6 травня 2023 року, міністр сільського господарства Молдови повідомив українського міністра Миколу Сольського, що Молдова також планує приєднатися до аналогічної заборони, яку ввела Єврокомісія. 

Однак, Молдова поки не є членом ЄС. У коментарі Європейській Правді Тарас Качка повідомив, що в українському уряді розпочали формувати заходи у відповідь на недружні дії. Мова може йти навіть про повну заборону імпорту із сусідньої країни. Тож, вочевидь, уряд України дав зрозуміти Молдові, що не потерпить подібних дій ще й від неї.

Чи присутня у всіх цих західних заворушеннях лапа кремля, можна поки тільки здогадуватися. Однак, як зазначив Генеральний директор УАК Павло Коваль, зараз очевидно, що кількома причинами таких дій з боку Польщі та інших західних сусідів є бажання певних політичних сил виграти вибори на виборах, які відбудуться восени, та бажання вибити побільше фінансової допомоги з Євросоюзу.

Але, на думку експерта, винними у цій ситуації є також і українські та європейські політики, які допустили таку ситуацію внаслідок відсутності стратегування та бездіяльності.

Адже, за словами Коваля, ще у березні-квітні минулого року було зрозуміло, що європейська інфраструктура не призначена під обсяги української агропродукції і сусідні країни ЄС не витримають такого навантаження через свої кордони.

На фоні цих подій росія посилено почала саботувати роботу Чорноморської зернової ініціативи.

Крім того, в той час, коли Україна наполягає на продовженні угоди на 120 днів, країна-терорист (РФ) наполягає на 60 днях.

Проте, як зауважив Павло Коваль, зерновий коридор нормально не працював навіть і ці 60 днів.

Для цього достатньо переглянути дані ООН про вихід суден з українських морських портів.

З цього рисунку видно, що квітень 2023 року є третім найгіршим місяцем за 9 місяців функціонування Чорноморської зернової ініціативи у розрізі відправлених вантажів за місяць.

Станом на 8 травня 2023 року, на інспекцію в територіальних водах Туреччини очікувало 90 суден, з яких 62 – це судна, які йшли під завантаження.

Тож, внаслідок дій західних країн і росії, Україна у квітні експортувала менше 3 млн тонн зерна. Такий низький показник експорту в останнє спостерігався у серпні 2022 року, коли Чорноморська ініціатива тільки запрацювала.

Посилаючись на інфляційний квітневий звіт НБУ, Павло Коваль зазначив, що такий сценарій погіршить перспективи експорту сільськогосподарської продукції та зменшить валютні надходження (на 270 млн дол. на місяць – у разі продовження заборони експорту продовольства в сусідні країни, на 290 млн дол. на місяць – у разі непоновлення дії "зернового коридору" та на 800 млн дол. на місяць – у разі одночасної дії обох обмежень з урахуванням часткової переорієнтації на альтернативні шляхи поставок).

Обмеження експорту тимчасово знизять продовольчу інфляцію в Україні за рахунок збільшення пропозиції на внутрішньому ринку. Але це ускладнить діяльність аграріїв та може змусити їх зменшувати посіви, що надалі негативно відобразиться на економічній активності та підвищить тиск на обмінний курс.

Ген. директор УАК повідомив глядачам, що мотиви держави-терориста росії у блокуванні українського експорту залишаються все ж тими самими: задавити Україну економічно, вивести Україну на прямі переговори, показати Україну в очах міжнародних контрагентів ненадійним партнером, зняти з себе санкції.

Але попри всі намагання рашистського режиму, запевняє Павло Коваль, Україна буде виконувати всі свої міжнародні зобов'язання перед партнерами задля збереження продовольчої безпеки.

На переговори з росією Україна піде тільки на своїх умовах і тільки тоді, коли на це погодиться військово-політичне керівництво України, підсумував експерт.

Відео з виступами Павла Коваля на телеканалі Ukraine World News можна переглянути на Ютубі за посиланнями:

• https://youtu.be/l6eVr-u3sI0
• https://youtu.be/JPr8yAR3zX0?t=1564

Артем Гавриш, АЦ УАК