Як на Луганщині тваринництво рятують

"Розглядаю економіку агропромислового комплексу області як людину, що постраждала від війни", — зізнається заступник директора департаменту екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку ОДА Володимир Дрань. Він виокремлює дві нагальні проблеми, пов’язані із тваринництвом. По-перше, у "молочному" бізнесі немає рентабельності.

Потреба у молоці є, але воно має бути товарним, тобто відповідати певним вимогам. Нині  на Луганщині молоко до молокозаводу часто не доходить товарним, бо проходить попереднє охолодження протягом півгодини. Якщо охолодження не було, то до підприємства молоко надходить із бактеріями, скислим тощо. Тому й приймають його за ціною по 2,60 гривні за літр. Дешевше, ніж воду. А охолоджене молоко першого гатунку на молокозаводі коштує 6 гривень за літр.

"Бачу перспективні зусилля департаменту в обов’язковому створенні програми розвитку в селах, де принаймні понад 200 корів, пунктів прийому молока і його первинного охолодження та збирання, — підкреслює Володимир Дрань. — Якщо вартість молока для селянина, який тримає у власному господарстві корову, зросте втричі, впевнений, що в нас перестане зменшуватися поголів’я. Це дасть змогу збільшити зайнятість населення".

Проблема в цій галузі — те, що "на тимчасово окупованих територіях залишилися основні підприємства переробки та ринки збуту". Але нині, за словами Володимира Драня, з’являється надія, що поновляться торговельні відносини з тимчасово окупованими територіями, є інформація, що молока там дефіцит.

Другий напрям докладання зусиль — продаж м’яса. "Через брак ринку реалізації м’ясної продукції на сьогодні різниця між ціною попиту та пропозиції фактично дорівнює 30%, — розповідає він. — Тобто це різниця між тим, що готові платити за м’ясо у живій вазі, й тим, що дають".

Чому не можуть продати і така велика різниця? Бо в області немає забійного цеху.

"Ми вирощуємо корів, свиней та овець. Продати в живому вигляді не можемо, бо не довеземо до споживача цими дорогами, а забити ніде. Тому друге питання — терміново знайти можливості для створення забійного цеху, щоб забезпечити реалізацію худоби", — резюмує заступник директора департаменту екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку ОДА.  

ІЦ УАК за матеріалами ukurier.gov.ua