Україна працює над продовженням «економічного безвізу» з ЄС, - Денис Шмигаль

Завдяки цьому український бізнес зможе і надалі продавати свої товари в Євросоюз без будь-яких квот, мит або тарифів.

Про це вчора ввечері у Телеграмі повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.

"Очікуємо на конструктивну позицію в цьому питанні серед наших європейських сусідів.

Будемо говорити про це з Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском під час його запланованого візиту в Україну цього місяця", - написав очільник Уряду.

Він також зазначив, що зупинка блокування кордону з боку Польщі демонструє, що ми можемо знаходити спільну мову в усіх важливих для наших країн питаннях. І це стається, коли на перше місце ставиться не політична доцільність і популізм, а прагматичний підхід.

Читайте також: Леонід Козаченко: Починати готуватися до ЄС треба від учора

У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Німеччина надасть експертну підтримку Україні в межах переговорів про вступ до ЄС

Німеччина надасть експертну підтримку Україні в межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу. Про це йшлося під час онлайн-зустрічі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної та Державного міністра у справах Європи та клімату Німеччини Анни Люрманн.

«Вдячна за рішення Німеччини допомогти Україні посилити нашу інституційну спроможність та експертизу у переговорному процесі з ЄС. На сьогодні Україна має повністю дієздатний Уряд, усі гілки влади, і ми маємо сотні людей, готових розпочати роботу вже завтра. Не хочемо втрачати ні хвилини на нашому шляху. Дякуємо Вам, що підтримуєте наші прагнення й ентузіазм», – заявила Віце-прем’єр-міністр під час зустрічі. 

Учасниці зустрічі обговорили запуск найближчим часом відповідного спеціального проекту, що охоплюватиме питання верховенства права, фундаментальних прав і посилення демократичних інституцій – так званих “fundamentals”, що є ключовим розділом у межах переговорного процесу.

Окремо Віце-прем‘єр-міністр і Міністр зупинилися на питанні затвердження на Європейській Раді 1 лютого багаторічного фінансового пакета допомоги Україні й обговорили «календар переговорного процесу» вступу.  Анна Люрманн запевнила у підтримці Німеччиною як європейських прагнень України, так і довгострокового фінансового механізму для забезпечення економічної стабільності держави.

Ще один важливий етап на шляху України до членства в Європейському Союзі.

Нагадаємо, 17 січня Єврокомісія підтримала рішення розпочати скринінг українського законодавства у межах підготовки переговорної рамки. Минулого року, щоби підготуватися до цього процесу, було проведено селф-скринінг близько 28 тис. актів права ЄС. І визначено ще майже 2,8 тис. актів, які підлягають подальшій імплементації.

"Уряд постійно працює над тим, щоб наблизити наше законодавство до європейського. Щоб перетворити Україну на сучасну європейську державу. Щоб стати частиною європейської родини. І в ЄС бачать прогрес у цій роботі.

Вдячний Президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн за постійну координацію та підтримку України на шляху до вступу в ЄС", - написав Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.

Напередодні у Європарламенті закликали зафіксувати частку від ВВП для допомоги Україні

Допомога Україні буде більш ефективною, якщо країни ЄС будуть виконувати дані обіцянки та робитимуть це без зволікання. Ефективним заходом може бути визначення фіксованої частки від ВВП, зокрема країн-членів ЄС, для допомоги та змоги України перемогти у війні з росією.

Про це йшлося 16 січня на слуханнях у Європейському парламенті на тему “Ключові зобов'язання та доставка військової допомоги для України”, повідомляє Укрінформ.

“Об'єднаний Захід у 25 разів сильніший від росії. І ми маємо економічну силу підтримати Україну для перемоги у війні. Але це все ще не так. Минулого року росія витратила понад 100 млрд євро на свою війну в Україні. Україна ж з усією допомогою Заходу витратила на свій захист 80 млрд євро. Минулого року росія витратила на війну 6% свого ВВП, Україна - 25%. Підтримка ЄС склала лише 0,075% від ВВП ЄС. Показник США дещо кращий - 0,10%”, - сказав у процесі обговорення депутат від Литви, представник Групи Європейської народної партії (християнських демократів) Андріус Кубілюс.

Політик наголосив, що підтримка України дуже різна з боку різних країн.

“Литва та Естонія виділяють 0,4% від ВВП, Німеччина збільшила до 0,5%, а підтримка Франції всього 0,02%. Ці цифри показують, що якби всі країни-члени НАТО та ЄС підтримували Україну на рівні не менш як 0,25% ВВП, Україна б здобула перевагу. Це формула перемоги. Давайте так і зробимо”, - закликав Кубілюс.

Представник групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів, депутат від Естонії Свен Міксер наголосив на тому, що для певності, що концентрація фокуса уваги на війні в Україні не буде втрачена, слід мати чітко визначений рівень внеску кожної країни.

“Якщо Євроатлантична спільнота й усі інші, як от члени ООН, визначать допомогою Україні для її перемоги незначні 0,25% від ВВП, то це складе приблизно 2120 млрд євро щороку. Це більше, ніж потрібно, щоб забезпечити українським військовим можливість дати відсіч агресору. Крім того, це знищить будь-які надії росії на воєнну перемогу над Україною та відправить кремлю чіткий меседж, що ми стоятимемо за Україну, допоки агресор не буде переможений”, - сказав Міксер.

Депутат від Португалії, заступник голови групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Педро Маркес закликав до виконання обіцянок, які в ЄС дають Україні.

“Від початку війни ЄС і країни-члени зобов'язалися підтримувати України настільки довго, наскільки це триватиме. І наша підтримка України, її суверенітету та територіальної цілісності є непохитною... Україна зараз перебуває у критичному моменті війни із недостатньою кількістю зброї й амуніції... І країни-члени повинні виконувати свої обіцянки, дані Україні, на практиці”, - сказав Маркес у ході обговорення.

Депутат від Литви, представник Групи Зелених (Європейський вільний альянс) Броніс Ропе закликав депутатів “припинити обіцяти та почати діяти”.

“Чи може хтось сказати, скільки обіцянок станом на зараз не було виконано. Це демонструє нашу слабкість і заохочує росію йти далі. Частка від ВВП, яку країни виділяють на допомогу Україні, показує, хто дійсно допомагає, а хто робить це на словах. Є й ті країни, які досі ніби стоять осторонь, думаючи, що росія їх не дістане”, - сказав Ропе.

За його словами, слід зважати на досвід Другої світової війни, коли в Європі не залишилося безпечного місця, тому Україна повинна перемогти, допоки росія не досягла територій інших країн.

ІЦ УАК