Україна може скористатися ситуацією - Павло Коваль про торгівельну війну Трампа з усім світом

Сьогодні в ефірі "Ранок.LIVE" із генеральним директором ВГО "Українська аграрна конфедерація" Павлом Ковалем обговорювали важливі події, що відбулися останнім часом в Україні та світі.

Переговори та намагання росії контролювати Чорне море

23 березня в Ер-Ріяді українська й американська делегації провели зустріч. Зокрема йшлося про безпеку обʼєктів енергетики й інфраструктури. Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що "дискусія була продуктивною та цілеспрямованою".

24 березня в Саудівській Аравії також відбулися переговори делегацій рф і США. Вони проходили у закритому режимі. За словами речника крємля Дмітрія Пєскова представники США та рф обговорювали питання "зернової ініціативи" для забезпечення безпеки судноплавства.

Павло Коваль погодився з тезами речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука, зокрема що росія маніпулює та намагається представити ініціативу припинення вогню в Чорному морі як відновлення Чорноморської зернової ініціативи.

За словами генерального директора ВГО "УАК", росіяни хочуть контролювати той зерновий потік, який відбувається сьогодні з України територією, контрольованою урядом України.

"Сьогодні немає такого майданчика, як "зернова угода", де була присутня, в тому числі, країна-агресор. Ці трьохсторонні дзеркальні угоди. І путін втратив один із ТВД - театрів воєнних дій, де тоді відбувався продовольчий шантаж. Він хоче до цього повернутися, і це, скоріше за все, один із напрямків підготовки переговорної позиції перед наступними раундами переговорів.

Україні сьогодні така угода не потрібна. Ми за останній рік, коли нам гарантували ВМС України цей коридор, коли конвоями проводять наші човни із вантажем (і там вже не тільки зернові йдуть вантажі), ми справляємося із транспортної задачею. Це потрібно на сьогоднішній день лише путіну, і він намагається і тут створити якийсь інструмент, де втягуватись у якісь переговори і за щось торгуватися. Я думаю, що військово-політичне керівництво (нашої, - ред.) країни це чітко розуміє і буде приймати виважені рішення", - прокоментував заяви росії Павло Коваль.

На думку ген. директора УАК, з економічної точки зору Україні потрібно відкривати Миколаївський портовий вантажний вузол, а не втягуватись у якісь взаємні умови із країною-агресором по тих портах, де вже налагоджені всі процеси.

За його словами, по Миколаєву є потужності, які з першого дня окупації заблоковані та не використовуються. Експерт нагадав, що до війни приблизно 60% усіх вантажів ішло саме через миколаївські порти, а не через одеські. "Тобто ось це дуже великий резерв, про який ми постійно говоримо, що його варто розблоковувати, але там є Кінбурнська коса, і є там певні загрози, які буде не просто вирішувати".

Весняна посівна кампанія

"І осінь посушлива при посіві озимої кампанії, і зима безсніжна - це вплинуло на площі посіву: ми дещо недосіяли й озимого ріпаку, дещо не досіяли порівняно з минулими роками озимої пшениці, і тому саме надолужуємо сьогодні ярою пшеницею.

Але практично по всій території України відчувається й спостерігається дефіцит вологи. Причому, якщо ми вже звикли до того, що у південних регіонах це вже стало звичною справою - Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області - там недостатньо зволоження, то в цьому році ми відзначаємо, що по всій території України цього недостатньо. Ці дощі, що йдуть останні 2-3 дні практично по всій території України, частково десь знімуть напруженість, але поки що вони не вирішують ситуацію.

Я думаю, що структура посівних площ ярого клину дещо трошечки зміниться в цьому році, і, що буде скорочення посівів сої, тому що 6 млн тонн сої для України з нашими логістичними можливостями й нашими традиційними ринками збуту для соєвих бобів - це для нас забагато. Ми втратили на ціни, і деякі підприємства не виправдали очікування щодо ефективності. Я думаю, що ми частково будемо повертатися до розширення посівів кукурудзи і соняшнику.

Але є підприємства, які при опитуванні засвідчили, що не збираються скорочувати посіви сої. Тому я думаю, що структура десь плюс-мінус буде зберігатися така, як і в минулі роки, там з незначними змінами, по бобових культурах зокрема.

А валовий збір - подивимось, якою буде погода весняна, бо цього дощу точно недостатньо. В минулому році зразу виявились декілька днів досить теплими - думали, що буде швидка тепла весна, а цього не трапилось, і навіть пізніше були заморозки весняні. Можливо, і в цьому році це буде повторюватись. Буквально найближчого тижня вже прогнозується деяке похолодання. Ну а крім того, проблем в аграріїв досить багато, і ми про них говоримо постійно - це й недостача кадрів, і недостача фінансів, і цілий ряд інших питань", - розповів Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Геополітичні проблеми внаслідок політики Трампа

Президент США Дональд Трамп 2 квітня оголосив про запровадження мит на товари з усього світу, які ввозитимуться до Сполучених Штатів.

Трамп заявив, що США більше не можуть дозволити собі утримувати торгівельний дефіцит з іншими країнами, додавши, що США надто довго їх субсидували.

Базова митна ставка на імпорт усіх іноземних товарів до США становитиме 10%. Такою вона буде для України, а також Великої Британії, Бразилії, Австралії, Туреччини та багатьох інших країн. Для країн ЄС вона становитиме 20%, для Китаю – 34%, для Південної Кореї – 25%, для Японії – 24%, для Індії – 26%.

Нових тарифів не буде для Канади та Мексики. Білий дім заявляє, що буде мати справу з обома країнами через уже оголошену систему, яка включає 25% тарифів за деякими винятками.

Показово, що в переліку країн, на які наклали додаткові мита, немає росії. Вона, судячи з показаних Трампом картинок, не отримала навіть найлегший 10% тариф. Окрім того, на картинках від Трампа немає таких країн, як Іран чи КНДР, проте є багато територій, не заселених людьми, а тільки певними видами тварин, зокрема пінгвінами.

Прес-секретар Трампа Керолайн Лівітт повідомила, що рф виключили зі списку, тому що американські санкції вже "виключають будь-яку значущу торгівлю". Однак США, як і раніше, торгують з росією більше, ніж з такими країнами, як Маврикій або Бруней, які потрапили до списку тарифів Трампа (за даними ЗМІ торгівля між США й рф у 2024 склала близько 3,5 млрд дол.).

Лівітт зазначила, що Куба, Білорусь і Пн. Корея також не були включені до списку, оскільки чинні мита та санкції проти них і так дуже високі.

Загальне мито набуде чинності 5 квітня, підвищені ставки - 9 квітня.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль вважає, що найближчим часом варто очікувати певних дзеркальних відповідей від деяких країн. За словами експерта, Україна ж може вдало скористатися цією ситуацією на глобальних ринках по окремих групах товарів.

"Якщо на тих ринках, де ми працюємо, будуть відбуватися між нашими конкурентами якісь торгові суперечки - квотні, митні, то Україна ситуативно могла б там десь цим скористатися. Але це не може бути довгограючою стратегією. Це виключно якісь тактичні варіанти.

От може виникнути ситуація, що Сполучені Штати зменшать обсяги постачання, наприклад, кукурудзи, соєвих бобів чи шротів соєвих на європейські ринки. Ми можемо це компенсувати. Тут і логістика буде дешевше й у нас буде більш конкурентна ціна. Навіть в цьому році ще по залишках, бо в нас є залишки бобових та олійних культур.

Трамп на сьогодні досить швидко змінює свою позицію. Він заявляє одне, потім приймає рішення трошки інше, потім знову змінює свою позицію. Я думаю, що це йде така інформаційна геополітична підготовка якихось важливих рішень, пов'язаних не лише із певними конфліктами, як російсько-українська війна. Йде гра більш глобального рівня", - підсумував Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами Новини.LIVE