1 червня відзначався Всесвітній день молока (World Milk Day). Вшанувати молоко і занести його у реєстр святкових днів вперше у 2001-му році запропонувала Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО). Мета свята – популяризація молока і молочних продуктів серед людей, а також інформування населення про діяльність, пов'язану з молоком і молочним виробництвом.
Україна за 30 років Незалежності пройшла непростий шлях з точки зору становлення і розвитку економіки. Ми справді велика аграрна держава. Це визначається відомими економічними параметрами — частка в структурі ВВП, частка в структурі експорту, частка в зайнятості, інвестиціях, валовій доданій вартості, частка у сплачених податках тощо. Ці показники відомі й прості. Якщо оцінювати на сьогодні, то Україна стає ще потужнішою аграрною економікою.
Добре це чи погано? Однозначної відповіді немає. Чому? Українська економіка переживає складні часи, і говорити, що експортувати сировину погано, теж неправильно. Якщо не ми, то хто тоді буде експортувати?! — наголосив в інтерв’ю Галині Квітці генеральний директор Української аграрної конфедерації, кандидат економічних наук, доцент Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Європейської асоціації економістів аграріїв Павло Коваль, якому ми запропонували підсумувати розвиток вітчизняного сільгоспвиробництва за три десятиліття Незалежності.
Українська аграрна конфедерація з побажаннями міцного здоров’я, щасливої долі і наснаги на нові добрі справи щиро вітає свого президента Леоніда Петровича Козаченка з Днем народження!
Шановний Леоніде Петровичу!
Аграрії України високо цінують Ваш професіоналізм, досвід громадської діяльності, порядність, принципову позицію та внутрішню свободу.
Нехай Ваша життєва енергія та творча наснага привносять гармонію у Вашу діяльність, дарують нові звершення, а кожна розпочата справа буде ще одними кроком до вершини успіху. Хай доля радує яскравими барвами життя і буде прихильною до Вас, а у Вашому домі панує мир, любов і злагода.
Висловлюємо Вам подяку за невтомну працю, доброту, щирість і повагу до людей.
Добробуту, достатку і гарного настрою!
Завтра Україна відзначатиме Великдень – свято миру, сподівань, оновлення життя.
Бажаємо, аби віра і правда завжди були в ваших серцях! Здоров’я вам і вашим рідним! Любові, миру і добробуту!
Нехай запашною буде Великодня Паска, в домівках панує злагода, спокій та затишок, а зустрічі з близькими людьми наповнюються радістю.
Христос Воскрес!
За останній рік Індекс Пасхи став дорожче на 30%. До такого висновку прийшли аналітики Української аграрної конфедерації (УАК). Дане дослідження фахівці провели спеціально для читачів UA-Times. За оцінками експертів, «кошик» стала дорожче через яйця, родзинки і цукор.
Скільки коштує набір до ВеликодняЯкщо говорити про абсолютні цифри, то в цьому році пасхальний кошик обійдеться українцям в 277,6 грн, підрахували в УАК. Але ще рік тому аналогічний продуктовий набір оцінювався в 211 грн. Іншими словами, фактично за 2020-2021 рік святковий комплект виріс в ціні на 66,56 грн.
УАК занепокоєна інформацією про несподівану передачу різнопрофільних цілісних майнових комплексів Державного агентства водних ресурсів України до сфери управління Державного агентства рибного господарства.
Держводагентство – цілісна структура, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.
«Прийняття рішень, які стосуються реорганізації такої складної та важливої галузі господарства, потребують детальнішого вивчення та професійного обговорення, оскільки можуть призвести до негативних наслідків. Запропонований варіант реструктуризації не вирішує питання розвитку галузі, а навпаки створює передумови до розбалансованості самої системи функціонування водного господарства та його неефективного використання» - коментує ситуацію президент УАК Леонід Козаченко.
Сьогодні під час наради Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з профільними організаціями було оголошено про підписання меморандуму між Міністерством та асоціацією «Укроліяпром» щодо обмеження експорту олії та можливого введення заборони на експорт насіння соняшнику.
Документом передбачається, що до кінця поточного маркетингового року граничний обсяг експорту соняшникової олії складе не більше 5,38 млн тонн, що становить близько 98% від запланованого раніше обсягу експорту. Разом з тим, розглядається можливість введення експортної квоти на насіння соняшнику на рівні 0 тонн, що, фактично, означає повну заборону продажу насіння соняшнику за кордон.
В Суспільній студії генеральний директор УАК Павло Коваль проаналізував переспективи збору урожаю основних культур в Україні у 2021 році.
«Гречка – традиційна для України й українців культура, що стала для нас політичною. Якщо виникають якісь проблеми – одразу згадуємо про гречку. Що ж, сьогодні ми виробляємо близько 40% від потреби, збираючи 80 тис. тонн цієї культури. Адже гречка поступається за рентабельністю низці інших культур, тому фермер не зацікавлений у її вирощуванні. Це відносно пізня культура, її висівають пізніше. Зараз запасу вологи у грунті достатньо, тож затяжна весна поки що позитивно позначається на прогнозах отримання гарного врожаю. Поки що цьому сприяють не тільки сучасні технології виробництва, програми державної допомоги, а й погода» - зазначає Павло Коваль.
Сьогодні Уряд планує запровадити експортні квоти на соняшникову олію вітчизняного виробництва. Цей крок пояснюється необхідністю стримання зростання цін на внутрішньому ринку та здешевлення олії для громадян. Подібні кроки робилися у минулому, однак вони наносили величезні втрати вітчизняним виробникам як кінцевого продукту, так і сировини з якої його виготовляють, дестабілізуючи ситуацію на ринку продовольства. Також застосування даного інструменту сприяло розгортанню корупційних схем, пов’язаних з наданням квот окремим суб’єктам господарювання, які мали виняткове право продавати свою продукцію за кордон в межах встановлених обсягів. У такому випадку лише окремі підприємства отримували вигоду, а чиновники, причетні до ухвалення рішень, - хабарі. Якщо ми повернемося до цих «традицій», то нестимемо втрати не тільки в олієжировій галузі, а в цілому в економіці країни. Адже сільське господарство сьогодні є одним із головних драйверів стабілізації та розвитку економіки.