Президент Української аграрної конфедерації (УАК), розповів виданню "Україна-Китай" про можливості та перспективи китайського співробітництва та які є недоліки на українському аграрному ринку:
"Сред усіх країн, які імпортують продовольство, Китай стає для нас одним з найбільш зацікавлених партнерів в імпорті українського продовольства. Сьогодні ми експортуємо до Китаю, в основному, зернові культури. Це кукурудза, ячмінь, соя без ГМО, багато почали експортувати олії, продукції тваринницького походження. На жаль, її недостатньо, хоча попит на неї дуже сильно зростає. Сьогодні є кілька проєктів в Україні, які потребуватимуть підтримки міжнародних фінансових установ. Вони будуть мати на меті виробництво продукції тваринницького походження. І основну частину цієї продукції будуть поставляти до Китаю та в країни Близького Сходу. Якщо говорити взагалі про товарообіг з Китаєм, то за минулий рік він був рекордним. Ми імпортували з Китаю трохи більше продукції, ніж експортували. Приблизно 8 млрд склав імпорт з Китаю і трохи більше 7 млрд – експорт до Китаю. Основна частина експортованої продукції – це продовольство.
Нам необхідно примножувати наші можливості на взаємовигідній основі. Я сам був кілька разів у Китаї і знаю, що це за країна, знаю її можливості саме у сфері аграрній. Китай не може нарощувати аграрне виробництво, яке б забезпечило їхні потреби найближчими роками. Там буде зростати дефіцит. І тут Україна може рятувати цю країну від проблем, пов’язаних з дефіцитом продовольства. Нам потрібні для цього лише кошти. Ми готові для цього працювати із цими інвестиційними коштами, і співпрацювати з китайськими компаніями, які задіяні у виробництві сільськогосподарської техніки, обладнання. Багато китайських компаній готові частково локалізувати виробництво цього обладнання і техніки в Україні. І ми готові до цього теж. Також Україна закуповує в Китаї багато пестицидів, різної хімічної продукції, яка використовується в сільському господарстві. І ми задоволені такою співпрацею.
Важливо також враховувати тренди. Наприклад, коли 20 років тому я був у Китаї, я не міг ніде купити молока. Вони його не споживали. Зараз там ситуація радикально змінилася. Тепер в Китаї шалений тренд на споживання молока. І вони не встигають його завозити. Хоча в частини населення там успадковане несприйняття лактози, приблизно 9 % населення. Решта споживає молоко. Особливо люблять морозиво, й українське в тому числі", - розповідає Леонід Козаченко.
ІЦ УАК за матеріалами sinologist