Під час робочого візиту до США президент Володимир Зеленський і президент Групи Світового банку Девід Малпасс провели зустріч, в рамках якої обговорили земельну реформу в Україні.
«Значну увагу було приділено прогресу, якого вдалося досягти протягом останніх років. Глава держави ознайомив делегацію Світового банку з реформами, які впроваджують в Україні. Було відзначено земельну реформу та розвиток аграрного сектору, який банк готовий максимально підтримувати. Володимир Зеленський запропонував Світовому банку долучитися до реалізації плану трансформації України», — сказано в повідомленні.
Зазначається, що Зеленський під час зустрічі презентував амбітний план «зеленої» трансформації України та висловив сподівання на його підтримку з боку Світового банку.
30 серпня вступив у дію наказ Мінекономіки № 307 (від 26.07.2021) про прийняття Порядку формування реєстраційного досьє, який розблокував процедуру державної реєстрації кормових добавок.
«Відтепер понад 7000 суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з виробництвом та обігом кормів, отримали можливість реєструвати безпечні та високоякісні кормові добавки для тварин. Порядок формування реєстраційного досьє розроблено відповідно до європейського законодавства. Його прийняття стало важливим кроком у приведенні українського ринку кормів до вимог ЄС», - прокоментувала заступниця Міністра економіки України Ірина Новікова.
Чергове зниження прогнозів виробництва ячменя в Росії та Канаді посилило напруженість світового балансу, проте ціни на ячмінь поки не відреагували на це, оскільки залишаються під тиском ринку кукурудзи.
Експерти StatCan знизили у порівнянні з минулим сезоном прогноз врожаю ячменя в Канаді у 2021 році на 27% з 10,74 до 7,8 млн т, оскільки зниження врожайності на 32,4% не зможе компенсувати розширення площ сівби на 8%. У серпневому звіті USDA прогноз врожаю ячменя в Канаді зменшили на 2,5 млн т до 8,8 млн т.
Відкриття ринку землі може стати поштовхом для розвитку агропромислової сфери в Україні та збільшить інтерес інвесторів до українського агросектору.
Про це розповів Андрій Довбенко, засновник компанії Evris.
«Аграрна сфера в Україні традиційно є одним з найпривабливіших напрямів для інвестицій. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, на кінець 2020 року частка агросектору в загальній структурі українського експорту досягла 45%. А обсяг інвестицій до українського сільського господарства за останні 7 років зріс на 81%. Це означає, що аграрна сфера менше, ніж інші, піддається впливу негативних політичних та економічних факторів», — йдеться в повідомленні.
Згідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 1 вересня Україна з початку 2021/22 МР (1 липня) експортувала 24,1 тис. тонн борошна, що на 10,4 тис. тонн поступається показнику аналогічного періоду роком раніше. Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики України.
Як уточнюється, практично половину зазначеного обсягу було відвантажено в серпні.
На 2021/2022 маркетинговий рік в Україні передбачається виробництво цукру на рівні 1,4 млн тонн, що на 30% більше ніж 2020/2021 МР. Беручи до уваги суттєві перехідні залишки (422 тис. тонн) на початок минулого МР, загальна пропозиція цукру становитиме 1,74 млн тонн, що буде цілком достатньо для задоволення внутрішнього попиту, обсяг якого оцінюється у межах 1,25 млн тонн.
На сьогодні цукрова галузь України дозволяє виробляти до 2,0 млн тонн бурякового цукру в рік, що повністю забезпечує внутрішні потреби країни (1,1 – 1,2 млн тонн).
Потужні дощі, що пройшли по всій території України минулого та поточного тижня, затримали збирання соняшника. Це підтримало закупівельні ціни на соняшник, які з початку тижня виросли на 500-600 грн/т до 16300-16500 грн/т з доставкою на завод, хоча рік тому наприкінці серпня вони не перевищували 11000-11500 грн/т.
Попри незначне зниження цін попиту, ціни пропозицій української соняшникової олії з поставкою у вересні – листопаді залишаються на високому рівні 1280-1330 $/т FOB, що підтримує ціни на соняшник. Але подешевшання пальмової та соєвої олії найближчим часом посилить тиск на ціни соняшникової олії.
Перехід від старих до нових запасів кормів, а також негативний погодний фактор в липні та на початку серпня привели до зниження надоїв і пропозиції сировини на переробку в Україні.
Виробничі показники цього року помітно просіли в порівнянні з минулим роком, що спровокувало в серпні більш різке порівняно з очікуваннями подорожчання закупівельної вартості сирого молока.
Американські інвестори зацікавлені інвестувати у розвиток української альтернативної енергетики, що виробляється із аграрної сировини та біовідходів. Про це повідомив, за результатами поїздки до СШАинародний депутат України Вадим Івченко.
«Ми зараз лише починаємо запроваджувати ринок біоетанолу, а у США вже 12% складає частка екологічних добавок до пального. До того ж вони вже знають як використовувати біопаливо другого покоління, тобто виготовленого не зі спеціально вирощеного для цього рапсу, а з відходів сільського господарства», – каже він.
Вадим Івченко назвав кілька причин, чому альтернативна енергетика із агросировини є перспективною для агросектору, а відтак – і для інтересу міжнародних інвесторів.
30 серпня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів засідання Штабу із меліорації, під час якого відбулось обговорення трьох ключових питань.
Зокрема, учасники обговорили концептуальні положення законопроекту про управління меліоративною системою загальнодержавного значення, а також питання розподілу функціональних повноважень між органами управління.