У Верховній Раді України зареєстрували законопроект №5385 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками». Про це повідомляється на офіційному сайті ВРУ.
Метою проекту закону є трансформація права постійного користування землею у сучасні правові титули, які б надавали можливість більш ефективного використання земельних ресурсів.
Зазначається, що право постійного користування землею не є «гнучким» і не відповідає сучасним потребам суб’єктів господарювання. На відміну від суб’єктів права власності, оренди на земельну ділянку, Земельним кодексом України на постійного користувача покладений обов’язок щодо самостійного господарювання на земельній ділянці. Суб’єкт права постійного користування позбавлений можливості передавати земельну ділянку у користування третім особам, використовувати її як об’єкт застави для отримання кредитних ресурсів.
За даними, які надали у Держстаті, агровиробництво в Україні йде на спад. Зокрема, порівняння рівня виробництва у цій галузі у двох перших кварталах – 2020 та 2021 року – останньому на користь не пішло. Йдеться про зниження виробництва майже на 5%, і це попри те, що у 2020 році результати були гіршими за отримані у 2019 (за весь рік) майже на 11,5%.
Україна за перший квартал цього року імпортувала бананів (без плантайнів) на 59,51 млн дол., що на 15,56% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держмитслужби.
Більшість бананів цього року завезено в Україну у березні - на 24 млн дол.
Найбільше бананів цього року Україна імпортувала з Еквадору - на 38 млн дол, з Коста-Рики - на 11,9 млн дол., з Колумбії - на 6,1 млн дол.
Станом на 16 квітня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 37 млн. тонн зернових і зернобобових культур. Про це повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на Інформаційно-аналітичний портал АПК України.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника знову збільшилось і досягло 11,5 млн. тонн (на 9 квітня – 10,7 млн. тонн). Експорт пшениці на звітну дату склав 14,715 млн. тонн, що на 3,695 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,111 млн. тонн, що на 405 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 8,2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 17,567 млн. тонн, що на 7,346 млн. тонн менше, ніж торік.
Мінцифри планує запустити електронну акцизну марку восени, розпочнуть з алкогольної продукції. Про це заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков написав у Facebook.
«Вже восени Мінцифра разом з Державною податковою службою запустять електронний акциз та електронну марку. Це суттєво спростить процес замовлення, обліку та сплати марок для виробників та експортерів. Що важливо, кожен українець зможе перевірити справжність акцизної марки онлайн та миттєво повідомити про порушення. У рамках першого пілоту — алкогольна продукція», — написав Борняков.
Деталі порядку відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру мають низку вагомих моментів. Про це пише AgroPolit.com, опираючись на фінальну версію документу, який має затвердити Кабмін.
Заступник міністра Тарас Висоцький повідомив, що у Верховній Раді розглядається закон про агрострахування, і, зважаючи на цей факт, новим пунктом для отримання держдопомоги буде вимога про те, щоб аграрій не отримував страхового відшкодування за втрачений врожай.
В Україні діяльність, пов’язана з сільським господарством, відповідає за 29% від загального обсягу викидів парникових газів. Ці викиди розділені за різними категоріями в національному кадастрі викидів парникових газів.
Про це розповів консультант з питань охорони довкілля Микола Шлапак (проєкт TNA) під час V Міжнародного конгресу «Органічна Україна 2021».
За його словами, ці 29% еквівалентні майже 98 млн тонн викидів СО2 у довкілля (за даними 2018 року).
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству № 3774.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту № 3774, його ухвалення необхідне для ліквідації низки прогалин, що перешкоджають належному захисту права власності і корпоративних прав в Україні.
Сьогодні чинний механізм розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора не передбачає адекватних інструментів реагування на випадки, коли після незаконної реєстрації й подання потерпілою особою скарги до Мінюсту цей же об'єкт реєструють повторно.
"Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) за підсумками 2020 року звітує про збиток 5,86 млрд грн, тоді як у 2019 році він становив 1,55 млрд грн, а в 2018 році - 1,47 млрд грн, пише "БізнесЦензор" з посиланням на проект "Марлін" і звіт ДПЗКУ про виконання показників річного фінплану держкомпанії.
Як зазначається, чистий дохід ДПЗКУ в 2020 році порівняно з 2019 роком впав удвічі - до 7,1 млрд грн.
Заборгованість держкомпанії перед різними партнерами - 29,7 млрд грн.
Середня кількість працівників ДПЗКУ за 2020 рік - 4413 осіб (у 2019 році - 4541).
У березні середня зарплата працівників у сільськогосподарський, аграрній та лісовій сфері складає в середньому від 13 458 до 15 000 грн. Більшість працедавців можуть запропонувати найманим працівникам зарплату 15-19 тисяч гривень. При цьому розрив між найвище і найнижче оплачуваними професіями складає 32 000 грн (від 7 до 39 тисяч).
Претенденти згодні працювати за 9-15 грн і тільки в 72 резюме працівники погоджуються на меншу заробітну плату. Найбільш оплачуваними професіями за вакансіями стали: