Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.
З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції – в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.
Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві – без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, – призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.
На поточному тижні на український ринок в продаж надійшли перші партії кавунів ранніх сортів. За інформацією виробників, сезон кавунів цього року почався майже на 2 тижні пізніше, ніж роком раніше, через несприятливі погодні умови.
«Дощ і град навесні завдали істотної шкоди врожаю баштанних. При цьому деяким виробникам навіть довелося заново пересівати площі під кавунами. На сьогоднішній день реалізацію кавунів ведуть поодинокі виробники з Херсонської області», — йдеться в повідомленні.
Ціни на перші партії кавунів озвучуються на рівні 9−12 грн/кг (0,33−0,44 $/кг), що в середньому в 2,7 рази дорожче, ніж в аналогічний період минулого року. Розпочати сезон з настільки високих цін українським баштанниками дозволила обмежена пропозиція даної продукції на ринку.
«Для порівняння: в 10 числах липня минулого року ціна на кавуни в Україні варіювалася в діапазоні 3−5 грн/кг (0,11−0,18 $/кг), але при цьому пропозиція баштанних була більш ніж достатньою, і ціни інтенсивно знижувалися», — додають експерти.
У 2021 році обсяги виробництва курячого м'яса перевищать 100 млн тонн. У 2021 році світовий обсяг виробництва курячого м'яса перевищить 100 млн тонн.
За даними аналітиків, у 2020 році в світі було вироблено 100 млн тонн курячого м'яса, а за підсумками 2021 року цей показник становитиме 102 млн тонн (+ 2%).
Прогнозованість та послідовність державних рішень і політики – запорука розвитку економіки та стабільної роботи бізнесу.
Тому Федерація роботодавців та представники інших провідних українських бізнес-об’єднань підтримують позицію Уряду, Мінекономіки та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, які не підтримали застосування непрогнозованих політико-економічних інструментів, яким, зокрема, є ініціатива щодо запровадження тимчасового зниження тарифної квоти на ввезення на митну територію України білого цукру без ввізного мита (законопроект № 5673).
Адже цей документ не відповідає національним інтересам та матиме негативний вплив на вітчизняних виробників і поставить під загрозу існування цукрової галузі та вирощування цукрових буряків в Україні.
Вони виступили з відповідним зверненням до Президента України.
« Впевнені, що програма діяльності Президента, Уряду та Парламенту, спрямована на економічне зростання України, повинна передбачати прогнозованість економічної політики та прозорість умов ведення бізнесу.
Розуміючи занепокоєння споживачів цукру щодо росту ціни та дефіциту, ми водночас вважаємо, що держава повинна мати інші механізми впливу на роботу ринку цукру в таких умовах, ніж тимчасове зниження тарифної квоти на ввезення на митну територію України цукру білого до нуля відсотків від його митної вартості», - йдеться у зверненні.
Платформа «Українська товарна біржа часнику та цибулі» об’єднує фермерів, виробників і продавців даних видів продуктів та орієнтована на просування товару на міжнародні ринки, а також співпрацю з іншими подібними міжнародними ресурсами.
Про це розповіла Юліанна Мусса, керівник проєктів ГС «Асоціація виробників та експортерів часнику». «Для виробників і оптових покупців часнику та цибулі в Україні актуальне питання, де продати вирощену продукцію або купити потрібну кількість товару. В Україні є багато ресурсів, де можна продати та купити будь-яку продукцію, але переважно це багатопрофільні платформи. Тому „Асоціація виробників часнику України“ створила спеціалізовану платформу для продажу та купівлі тільки часнику та цибулі. А також будь-яких продуктів, виготовлених із цих овочів», — повідомляє Мусса.
Зауважимо, що «Українська товарна біржа часнику та цибулі» обладнана багаторівневою інформаційно-пошуковою системою, завдяки якій можна відсортувати потрібну продукцію та швидко зв’язатись із потрібним покупцем або продавцем. Також на сайті можна знайти потрібну інформацію про вирощування часнику та цибулі.
Прогнози сприятливої погоди з рясними опадами в США, а також низькі обсяги експортних продажів, продовжують знижувати ціни на кукурудзу, що посилює тиск на котирування пшениці. Дефіцит опадів у зоні вирощування ярої пшениці в США, з іншого боку, продовжує підтримувати ціни на яру пшеницю, особливо з прогнозами спекотної погоди 32-34 градуси на найближчий тиждень.
Експортні продажі пшениці з США за тиждень зросли на 28% до 290,836 тис. т пшениці, що в межах очікувань трейдерів, а з початку сезону всього продано 6,7 млн, що на 11% менше, ніж рік тому.
Фактичний експорт пшениці за останній тиждень різко підскочив майже в три рази до 385 тис. т, а всього з початку сезону (1 червня) експортовано 1,546 млн т, що 31% менше, ніж рік тому.
Україна з початку 2020-2021 маркетингового року станом на 9 липня експортувала 518 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що у 2,4 раза менше, ніж на аналогічну дату попереднього року.
За даними інформаційного порталу агропромислового комплексу України, до теперішнього часу експортовано 178 тис. тонн пшениці (у 14 разів більше в порівнянні з аналогічною датою 2020/2021); 333 тис. тонн кукурудзи (удвічі більше); 2,5 тис. тонн борошна (в 1,8 раза менше). Ячмінь станом на початок липня Україна ще не експортувала.
Кожного року «НІБУЛОН» впевнено крокує назустріч Україні, як морській державі та нарощує обсяги вантажів, які транспортуються водними шляхами, чим підтверджує ефективність власної глобальної стратегії.
У 2020/21 МР рекордний темп було взято відразу, коли у серпні 2020 року судноплавна компанія «НІБУЛОН» транспортувала водою найбільшу кількість вантажів у розрізі місяців за весь час діяльності – більше 470 тис. тонн. Минулого маркетингового року «НІБУЛОН» перевіз внутрішніми водними шляхами 4 262 077 тонн різноманітної продукції, перевершивши власний результат 2019/20 МР на 11 %. Для цього флот виконав 1219 баржо-буксирних рейсів.
Значно зросли перевезення Дніпром та Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом. Судноплавна компанія продемонструвала найкращий результат за весь час роботи – це 3,8 млн тонн вантажів. Перевезення Південним Бугом сягнули позначки у 473 тис. тонн вантажів.
Нові досягнення є результатом реалізації понад 10-річної комплексної масштабної «НІБУЛОНівської» інвестиційної програми з відродження українських річок як транспортних артерій.
За підсумком 10 місяців 2020/21 МР експорт соняшникової олії з України склав 4,75 млн т. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Укроліяпром».
«Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки та асоціацією „Укроліяпром“ визначені граничні обсяги експорту олії соняшникової у 2020/21 МР в обсязі 5,3 млн т», — йдеться в повідомленні.
Таким чином, з України експортували 88,2% допустимого обсягу, узгодженого меморандумом.
У литовському місті Клайпеда відбулася зустріч Міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та Міністра транспорту та зв’язку Литви Маріуса Скуодіса. Міністри обговорили питання посилення співпраці та перспективи нових проєктів.
«Литва є одним із найголовніших стратегічних партнерів України, зокрема і в контексті наших євроатлантичних прагнень. Ми дуже цінуємо цю співпрацю та налаштовані на її подальше посилення. Багато про нові можливості взаємодії говорилось на зустрічі Президентів України та Литви.
Партнерство у сфері транспорту - один із пріоритетів. Ми відновлюємо діалог про реалізацію давньої ідеї – поєднання залізничним сполученням Балтійського та Чорноморського регіонів. Для обох країн це шанс оптимізувати логістику, збільшити навантаження на морські порти та вийти на нові світові ринки.