Середньозважена ціна трьох ґатунків молока-сировини на 7 січня склала 15 грн/кг (без ПДВ), що на 80 коп. менше, ніж місяць тому.
Так, середня закупівельна ціна молока екстраґатунку знизилася на 80 коп., якщо порівняти з першою половиною грудня, ‒ до 15,2 грн/кг. Діапазон цін у господарствах варіювався від 14,3 до 15,5 грн/кг.
Вищий ґатунок на 7 січня в середньому коштував 14,8 грн/кг ‒ на 50 коп. менше, ніж місяць тому. Ціни на молоко цього ґатунку коливалися в межах 14-15,2 грн/кг.
Постачання волоських горіхів з України до Грузії за 11 місяців 2025 року фактично зупинилися.
До початку повномасштабної війни Україна входила до топ-3 найбільших постачальників цих горіхів до Грузії.
Загалом Грузія за цей період імпортувала 3056 т горіхів на $13,1 млн. Головними постачальниками стали Китай, який відвантажив 1807 т на $7,9 млн, і Узбекистан із показником 1042 т на $4,2 млн. Також закупівлі проводилися в Киргизстані, Чилі та Туреччині.
На тлі розмов про зростання цін у січні 2026 року з’явився рідкісний для українських споживачів сигнал — яйця подешевшали. Причому не абстрактно «десь на ринку», а цілком конкретно — на полицях супермаркетів, якими щодня користуються споживачі.
Йдеться насамперед про поштучні, нефасовані яйця, які для багатьох родин давно стали способом зекономити без втрати якості.
До прикладу, станом на 10 січня 2026 року в АТБ десяток нефасованих яєць коштує 47,80 грн, тобто 4,78 грн за штуку. Для порівняння:
Франція та Італія виступають за тимчасове виключення імпорту добрив з-під дії Механізму коригування викидів вуглецю на кордонах (CBAM), який набрав чинності в Європейському Союзі з 1 січня 2026 року.
CBAM передбачає запровадження збору за викиди CO2 для імпортерів сталі, алюмінію, цементу, добрив та низки інших товарів. Це рішення прийнято з метою забезпечити рівні умови конкуренції для європейських виробників, які вже сплачують за свої викиди відповідно до внутрішніх норм ЄС.
Однак уряди Франції та Італії ініціювали виняток для добрив, прагнучи підтримати європейських фермерів. Останні зіштовхнулися зі складнощами через зростання витрат на добрива та низькі ціни на сільськогосподарську продукцію. Як повідомляється у документах, підготовлених французькою стороною, проєкт заяви було розіслано іншим країнам ЄС із проханням підтримати тимчасове призупинення збору за викиди для імпорту добрив.
У січні-листопаді 2025 року Україна закупила за кордоном 17,9 тис. тонн сала, свинячого жиру й жиру птиці – на 32,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті імпорт сягнув $20,7 млн, що на 23,2% більше, ніж за 11 місяців 2024 року.
Головними постачальниками сала, свинячого жиру й жиру птиці були Польща (66,8%), Німеччина (13,3%) та Іспанія (8,9%).
Світовий ринок птахівництва у 2026 році збереже позитивну динаміку, однак виробникам доведеться працювати в умовах підвищеної ринкової нестабільності.
Згідно з прогнозом, глобальне виробництво м’яса птиці 2026 року зросте приблизно на 2,5% після трьох років поспіль із приростом близько 3%. Основними драйверами залишаються відсутність культурних обмежень у споживанні курятини, економічне зростання в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, а також конкурентні ціни на тлі дефіциту яловичини й яєць.
В Україні з початком 2026 року на ринку фуражної кукурудзи продовжується зростання цін. Впродовж останнього тижня вона подорожчала на понад 100 гривень.
Ціни зростають через те, що аграрії не достатньо аткивно пропонують свою продукцію на ринку. Однак не тільки з цієї причини вартість змінюється чи не щодня. Серед інших факторів можна виділити:
В Україні цього тижня намітилася тенденція до підвищення цін на білокачанну капусту. До кінця грудня багато виробників розпродали більшу частину її запасів. Крім того, на ринку вже майже не залишилося капусти середньої та низької якості.
Враховуючи стрімке зниження запасів капусти в господарствах, фермери почали стримувати продаж якісної продукції, що й призвело до зростання цін цього тижня. Підтверджують цю інформацію і гуртові компанії, які відзначають загальне скорочення цього овоча на ринку.
Аграрії Волині, Житомирщини, Львівщини, Рівненщини, Сумщини та Буковини, незважаючи на сніг, мороз і критичні погодні умови, активно завершують збір основних культур — кукурудзи, сої та соняшника. Сільгоспполя в січні перетворилися на зимовий майданчик для техніки: комбайни працюють у снігопад, збираючи останні тонни урожаю. Вчасному збору завадили несприятливі погодні умови восени.
Астарта підбила підсумки переробного сезону 2025 року, який став 26-м для агропромхолдингу та 168-м для Жданівського цукрового заводу — одного з підприємств із найдовшою історією цукроваріння в Україні, заснованого у грудні 1852 року.