Відбувся захід, присвячений темі земельної реформи

Не дивлячись на те, що зараз в країні війна та є чимало пов'язаних з цим проблем, громадські діячі вирішили провести зустріч, присвячену обговоренню  ситуації, яка склалася на ринку землі. Говорили про здобутки та переваги від запуску ринку землі та про наявні проблеми.

Захід організували: Німецько-український агрополітичний діалог (АПД Україна), Поліський національний університет, Лейбніц Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО) та ГО "Agency Goodwill".

Під час онлайн-зустрічі виступив Василь Квартюк (IAMO) з доповіддю на тему «Ринок землі: сучасний стан» та Андрій Мартин, старший проектний менеджер з питань земельної політики (Офіс реформ) з оглядом земельного законодавства.

Під час панельної дискусії учасники зустрічі багато дискутували щодо впливу війни на земельні відносини в Україні, НГО та подальшого бачення розвитку українського ринку землі. Також учасники порівнювали земельне законодавство та ринок землі в Україні та Німеччині.

Говорили також про "зникнення" державних земель і нагромадження сільськогосподарських земель банками.

Наприклад, найбільше земель (143 земельні ділянки на 293,1 га) належить Ощадбанку.

А взагалі, за даними IAMO, 5 банків в Україні володіють землями у понад 100 га.

Знову виникло питання, чи варто відтермінувати відкриття доступу до ринку землі для юридичних осіб та іноземців.

Основними перевагами відкриття земельного ринку в Україні стало те, що власники земель нарешті можуть розпоряджатися ними, а фермери, які займаються багаторічними культурами (садівництво, овочівництво, ягідництво, виноградарство) нарешті можуть придбати землі та планувати свою операційну діяльність.

Також позитивним моментом є відкриття земельних онлайн-аукціонів, що дозволило місцевим громадам отримувати великі доходи. (Нагадаємо, про це писав Світовий банк у своєму звіті)

Однак є й певні проблеми. Наприклад, стало відомо про схеми, які дозволяють обійти закон. Так, в Україні вже є кілька сотень фізичних осіб, які володіють землею у понад 100 га.

Іншою важливою проблемою є непрозорість ринку: доступ до реєстрів під час війни закритий, а у більшій частині угод не вказані ціни купівлі/продажу земель.

Олександр Перехожук (IAMO) навіть припустив, що за песимістичного сценарію така ситуація може призвести до збільшення соціальної недовіри до ринку землі та зникнення ринку землі, як такого.

Якщо ж казати про малих фермерів, то вони скаржаться на відсутність можливості придбати сільськогосподарські землі із-за браку доходів під час війни, та вимагають держфінансування та доступні пільгові кредити на купівлю земель.

Учасники онлайн-заходу одноголосно погодились з тим, що не можна відкладати питання земельної реформи на потім/після війни. Оскільки це питання змішається в купу з іншими проблемами в агробізнесі та вже через 10 місяців може лавиною накрити український АПК та українську економіку в цілому.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначив, що державі, громадським організаціям і бізнесу вже потрібно на основі наявних помилок надавати пропозиції та розроблювати середньо- та довгострокову стратегії розвитку ринку землі.

Українська аграрна конфедерація підтримує існування та розвиток ринку землі, але він має бути повністю прозорим.

Наостанок опублікуємо останню статистику із земельних відносин, яку публікує Мінагрополітики.

Із 24 лютого по сьогодні укладено 33 746 угод на ринку землі, вони охоплюють площу в 61 049 га.

Регіони з найактивнішим ринком землі під час війни (за кількістю угод та за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини):

• Хмельниччина (6,6 тис. га);
• Вінниччина (6,5 тис. га),
• Кіровоградщина (6,4 тис. га);
• Полтавщина (6,3 тис. га),
• Дніпропетровщина (5,8 тис. га).

За останні два тижні було укладено 2 520 правочинів у межах ринку землі за площею 4878 га.

У цілому за увесь період функціонування ринку землі станом на сьогодні укладено 134 712 земельних угод.

Площа земель згідно з зареєстрованими правочинами сягає 305 576 га.

Наразі подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5658 нотаріусів. Усього заяв – 6370, із них погоджено – 5551, відмову отримали 818, у черзі на розгляд – 1.

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

Лідерами за площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, за увесь період є:

• Харківщина (38,9 тис. га),
• Дніпропетровщина (27 тис. га),
• Полтавщина (24,7 тис. га);
• Кіровоградщина (24,7 тис. га);
• Херсонщина (21 тис. га).

Середня ціна 1 га землі в Україні становить понад 37 882 грн. Такий показник отримано на основі 110 105 угод із продажу землі за площею у 252 722 га.

Капіталізація ринку (найбільша сума, яку українці вклали в купівлю землі) станом на листопад цього року становить 75,7 млн грн.

ТОП-5 регіонів з найвищою середньою ціною за 1 га – Львівська (78,3 тис. грн), Тернопільська (74,8 тис. грн), Чернівецька (54 тис. грн), Закарпатська (53,6 тис. грн), Івано-Франківська область (51,7 тис. грн).

Детальна інформація про функціонування ринку землі – у дашборді Мінагрополітики.

Запис заходу "Земельна реформа в Україні: перспективи та виклики для сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій" можна переглянути на Ютуб-каналі "АПД Україна"

ІЦ УАК