Відбувся захід, присвячений темі земельної реформи

Не дивлячись на те, що зараз в країні війна та є чимало пов'язаних з цим проблем, громадські діячі вирішили провести зустріч, присвячену обговоренню  ситуації, яка склалася на ринку землі. Говорили про здобутки та переваги від запуску ринку землі та про наявні проблеми.

Захід організували: Німецько-український агрополітичний діалог (АПД Україна), Поліський національний університет, Лейбніц Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО) та ГО "Agency Goodwill".

Під час онлайн-зустрічі виступив Василь Квартюк (IAMO) з доповіддю на тему «Ринок землі: сучасний стан» та Андрій Мартин, старший проектний менеджер з питань земельної політики (Офіс реформ) з оглядом земельного законодавства.

Під час панельної дискусії учасники зустрічі багато дискутували щодо впливу війни на земельні відносини в Україні, НГО та подальшого бачення розвитку українського ринку землі. Також учасники порівнювали земельне законодавство та ринок землі в Україні та Німеччині.

Говорили також про "зникнення" державних земель і нагромадження сільськогосподарських земель банками.

Наприклад, найбільше земель (143 земельні ділянки на 293,1 га) належить Ощадбанку.

А взагалі, за даними IAMO, 5 банків в Україні володіють землями у понад 100 га.

Знову виникло питання, чи варто відтермінувати відкриття доступу до ринку землі для юридичних осіб та іноземців.

Основними перевагами відкриття земельного ринку в Україні стало те, що власники земель нарешті можуть розпоряджатися ними, а фермери, які займаються багаторічними культурами (садівництво, овочівництво, ягідництво, виноградарство) нарешті можуть придбати землі та планувати свою операційну діяльність.

Також позитивним моментом є відкриття земельних онлайн-аукціонів, що дозволило місцевим громадам отримувати великі доходи. (Нагадаємо, про це писав Світовий банк у своєму звіті [2])

Однак є й певні проблеми. Наприклад, стало відомо про схеми, які дозволяють обійти закон. Так, в Україні вже є кілька сотень фізичних осіб, які володіють землею у понад 100 га.

Іншою важливою проблемою є непрозорість ринку: доступ до реєстрів під час війни закритий, а у більшій частині угод не вказані ціни купівлі/продажу земель.

Олександр Перехожук (IAMO) навіть припустив, що за песимістичного сценарію така ситуація може призвести до збільшення соціальної недовіри до ринку землі та зникнення ринку землі, як такого.

Якщо ж казати про малих фермерів, то вони скаржаться на відсутність можливості придбати сільськогосподарські землі із-за браку доходів під час війни, та вимагають держфінансування та доступні пільгові кредити на купівлю земель.

Учасники онлайн-заходу одноголосно погодились з тим, що не можна відкладати питання земельної реформи на потім/після війни. Оскільки це питання змішається в купу з іншими проблемами в агробізнесі та вже через 10 місяців може лавиною накрити український АПК та українську економіку в цілому.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль [3] зазначив, що державі, громадським організаціям і бізнесу вже потрібно на основі наявних помилок надавати пропозиції та розроблювати середньо- та довгострокову стратегії розвитку ринку землі.

Українська аграрна конфедерація підтримує існування та розвиток ринку землі, але він має бути повністю прозорим.

Наостанок опублікуємо останню статистику із земельних відносин, яку публікує Мінагрополітики [4].

Із 24 лютого по сьогодні укладено 33 746 угод на ринку землі, вони охоплюють площу в 61 049 га.

Регіони з найактивнішим ринком землі під час війни (за кількістю угод та за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини):

• Хмельниччина (6,6 тис. га);
• Вінниччина (6,5 тис. га),
• Кіровоградщина (6,4 тис. га);
• Полтавщина (6,3 тис. га),
• Дніпропетровщина (5,8 тис. га).

За останні два тижні було укладено 2 520 правочинів у межах ринку землі за площею 4878 га.

У цілому за увесь період функціонування ринку землі станом на сьогодні укладено 134 712 земельних угод.

Площа земель згідно з зареєстрованими правочинами сягає 305 576 га.

Наразі подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5658 нотаріусів. Усього заяв – 6370, із них погоджено – 5551, відмову отримали 818, у черзі на розгляд – 1.

Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.

Лідерами за площами землі, щодо яких зафіксовано правочини, за увесь період є:

• Харківщина (38,9 тис. га),
• Дніпропетровщина (27 тис. га),
• Полтавщина (24,7 тис. га);
• Кіровоградщина (24,7 тис. га);
• Херсонщина (21 тис. га).

Середня ціна 1 га землі в Україні становить понад 37 882 грн. Такий показник отримано на основі 110 105 угод із продажу землі за площею у 252 722 га.

Капіталізація ринку (найбільша сума, яку українці вклали в купівлю землі) станом на листопад цього року становить 75,7 млн грн.

ТОП-5 регіонів з найвищою середньою ціною за 1 га – Львівська (78,3 тис. грн), Тернопільська (74,8 тис. грн), Чернівецька (54 тис. грн), Закарпатська (53,6 тис. грн), Івано-Франківська область (51,7 тис. грн).

Детальна інформація про функціонування ринку землі – у дашборді [5] Мінагрополітики.

Запис заходу "Земельна реформа в Україні: перспективи та виклики для сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій" можна переглянути на Ютуб-каналі "АПД Україна" [6]

ІЦ УАК