Уряд затвердив Порядок відшкодування Україною збитків для цивільних суден, які заходять в її порти. А Дунайські порти встановили абсолютний рекорд вантажоперевалки

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден і суден внутрішнього плавання внаслідок збройної агресії рф. Це стосується суден під українським та іноземними прапорами (крім росії та білорусі).

Відповідна постанова прийнята Урядом.

«Стабільна робота цивільного судноплавства в Чорному морі, у тому числі в рамках Зернової ініціативи, неможлива без страхового покриття перевізникам усіх ризиків, пов’язаних з агресією рф. Ми бачимо, що страхові компанії з пересторогою ставляться до покриття таких ризиків, а це створює загрозу для невійськових морських перевезень з українських портів.

Запуск механізму компенсації шкоди дасть можливість фрахтувальникам і судновласникам і надалі забезпечувати заходження до наших портів незалежно від того як працює чи не працює Зернова угода. Україна як держава, яка ратифікувала міжнародні конвенції, має право на вільне торговельне судноплавство. І ми, зі свого боку, робимо все можливе, щоб знайти ті рішення, які відкриють рух з і до наших портів. І не залежати від країни-агресора, яка вже понад 7 місяців блокує рух навіть в рамках Зернової ініціативи», — прокоментував Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

Згідно з порядком, компенсація надаватиметься судновласнику, якому страховик письмово відмовив у відшкодуванні шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії рф.

Право на компенсацію матимуть тільки ті судновласники, які уклали договір страхування або P&I (Protection and Indemnity) поліс у порядку, установленому законодавством України чи іншої держави.

До шкоди, яка підлягає компенсації належить:

• збитки, заподіяні судну через загибель або руйнування, що не підлягає відновленню;
• витрати на усунення конструктивного пошкодження судна, через яке судно втратило морехідний стан;
• збитки внаслідок втрати та/або псування вантажу;
• витрати, пов'язані зі шкодою здоров'ю чи життю пасажира або члена екіпажу судна.

Для цього судновласник не пізніше 90 календарних днів з дати отримання відмови страховика у наданні страхового відшкодування може подати до Мінінфраструктури встановлений пакет документів.

Нагадаємо, в лютому цього року Верховна Рада підтримала зміни в Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», які надають фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден і суден внутрішнього плавання гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок агресії росії. На ці цілі передбачено до 20 мільярдів гривень.

За оперативними даними понад 3 млн т. перевантажено Дунайськими портами у травні. Це - абсолютний рекорд для портів цього регіону.

«Розвиток Дунайського кластеру – це одне із пріоритетних завдань нашого підприємства. Вже зараз відомі світові компанії інвестують в розвиток портових потужностей і флоту на Дунаї – що дозволяє постійно збільшувати обсяг експорту й імпорту продукції. Цього місяця державні та приватні стивідорні компанії оновили свої історичні рекорди. Таких плідних результатів ми досягли завдяки відповідальним і злагодженим діям бізнесу, команди Адміністрації морських портів України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, – прокоментував керівник підприємства Юрій Литвин.

Крім цього, розвиток портів Дунайського кластеру у пріоритеті в наших європейських партнерів – Єврокомісії та Дунайської комісії у співробітництві з адміністрацією Нижнього Дунаю, Міністерством транспорту Румунії, які опікуються проблемою збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу, адже від цього також залежить продуктивна робота портів Дунайського регіону.

CEF – один із ключових фінансових інструментів Євросоюзу для розвитку інфраструктурних проектів у Європі. Він направлений на розвиток транс’європейської транспортної мережі, проектів відновлювальної енергетики та цифрової економіки Загальний бюджет CEF до 2027 року становить 21 млрд євро. Тепер Україна має доступ до цих коштів.

"Як ми збираємось використовувати цю можливість? Перш за все, акцент на розвитку експортної логістики на наших західних кордонах. Йдеться про збільшення пропускної здатності автомобільних і залізничних пунктів пропуску.

Вже обговорюємо з європейськими партнерами реалізацію шести перших проектних пропозицій. Подали заяви, уже в червні очікуємо результатів відбору.

Паралельно розпочали роботу над підготовкою проектних пропозицій на наступний рік. Дякую пані Адіні Велян та, загалом, нашим партнерам з ЄС за співпрацю та реальні практичні кроки з інтеграції України в європейський транспортний простір", - зазначив Віце-прем’єр-міністр.