"УАК підтримуватиме розумні помірковані рішення щодо зняття мораторію і впровадження ринку землі", - Павло Коваль

Мораторій на продаж землі продовжено ще на рік. Проте до 1 березня 2019 року Кабмін повинен подати до парламенту законопроект про ринковий обіг сільгоспземель, який дасть реальний старт земельній реформі. Своїми думками щодо звирішення цього питання в статті "Земля не стане товаром до 2020 року" для видання Opinion поділився генеральний директор УАК Павло Коваль. 

В Українській аграрній конфедерації тривалий час виступали за скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель, підтримуючи впровадження ринку землі. «Мораторій треба скасовувати, але це не можна робити будь-якою ціною, тобто не тоді, коли закон про обіг земель є тільки на концептуальному рівні, а готового тексту, внесеного на розгляд парламенту, немає. Хоч насправді у Верховній Раді є декілька зареєстрованих законопроектів, але вони важко сприймаються і не розглядаються комітетом", - вважає Павло Коваль. - Окрім того, на сьогоднішній день законопроект розробляється робочою групою при комітеті ВР з аграрної політики і земельних відносин, над яким працюють також експертні осередки, зокрема й закордонні фахівці, і профільним Міністерством. Ці документи можуть бути внесені як різні законопроекти. Я є членом робочої групи при комітеті, там робота ведеться, напрацьовано певні матеріали. Але робота складна, оскільки йдеться не лише про законопроект щодо обігу землі, а й про пакет змін, передусім до Земельного кодексу. Тому було б доцільно, якби у підсумку на розгляд парламенту потрапив об’єднаний законопроект, який потім буде доопрацьовано у комітеті».

Що при цьому потрібно насамперед врахувати? Павло Коваль каже, що Українська аграрна конфедерація підтримуватиме розумні помірковані рішення щодо зняття мораторію і впровадження ринку землі, тобто йдеться про низку серйозних обмежень, без яких запускати ринок землі не можна, якщо не хочемо опинитися не те що перед розбитим коритом, а без нього зовсім. «Важливе питання, скажімо, який обсяг земель повинен бути у власності й у користуванні в одного господарюючого суб’єкта, – пояснює він. – Я переконаний, що це питання потрібно регулювати на рівні громади, хоч конкретні цифри ще будуть дискутуватися. Далі є пропозиції, щоб визначати в межах району. Ми вважаємо, що у користуванні в одного суб’єкта в межах району може бути не більше, ніж 25 % земель». Нині є райони з єдиним господарюючим суб’єктом, тому треба дивитися, як це все врегулювати, щоб була конкуренція, без якої годі чекати позитивних ринкових змін.

Наступне обмеження, на якому наполягатиме Українська аграрна конфедерація, на рівні області, й четвертий рівень обмежень концентрації – у межах усієї країни. «У межах країни не повинно перевищувати 1-1,5 %, але це теж буде дискусійне питання, – вважає гендиректор УАК, – бо якщо взяти 42 млн га землі, які є на сьогодні, то 1 % – це десь 400-420 тис. га на одного суб’єкта. Зараз є компанії, в яких сконцентровано такі площі. І якщо ці підприємства функціонують ефективно, у них відпрацьовано сівозміни, машинно-технологічні станції з прив’язкою до земельних кластерів, немає потреби цим законом руйнувати їхню виробничу структуру».

Переймаються в УАК і стратегічним питанням, яке насправді є наріжним каменем земельної реформи. Йдеться про найбільший ризик, тобто про те, хто матиме право купувати землі. Соціологи хоч і відзначають, що відкриття ринку землі підтримує все більше українських громадян, кажуть, що чимало українців досі проти продажу земель (майже 45 %, хоч раніше було 70 %), оскільки вважають, що якщо зробити землю товаром, то її скуплять іноземці – й від України нічого не залишиться. «Щоб цього не сталося, ми наполягаємо, що в найближчі 10 років впровадження ринку землі про допуск до нього іноземних суб’єктів йтися не може, – зазначає Павло Коваль. – А потім потрібно буде повертатися до цього питання. До речі, такий шлях пройшли всі центральні та східноєвропейські країни. Окремі країни, наприклад, Угорщина, потім ще продовжили це правило недопуску іноземних нерезидентів до купівлі земель. Причому наполягають на такій позиції навіть попри те, що мають судові справи, які розглядає ЄСПЛ».

Павло Коваль прогнозує, що масовий продаж не варто чекати в будь-якому разі, але навіть наші найбагатші аграрії за умов допуску американських, китайських чи арабських інвесторів не зможуть з ними конкурувати, бо іноземці прийдуть з великими сумами грошей і виграють конкуренцію за будь-якої ціни. Тому обмеження щодо іноземців щонайменше на 10 років – необхідна умова. Далі, пояснюють в Українській аграрній конфедерації, ми подивимося обмеження, тренди, як формуватиметься пропозиція, яку частку із загальної кількості приватних і державних земель буде виставлено на продаж, як формуватиметься ціна, у кого є ці гроші, як зміниться макроекономічна ситуація навколо цієї землі та які наслідки це потягне за собою, й тільки тоді можна буде повернутися до розгляду питання щодо допуску іноземних громадян чи компаній до ринку землі в Україні.

«Інвестиції не підуть сюди так швидко, а просто купувати землю для спекулятивних цілей неприпустимо, – вважає гендиректор УАК. – Ба більше, ми вважаємо, що власниками і користувачами нашої землі повинні, насамперед, українці. А якщо через 10 років стане зрозуміло, що нам необхідні додаткові інвестиційні ресурси, що ми вже відпрацювали процедури купівлі-продажу, обміну, оренди, що в цій галузі зникли корупційні ризики, що ми навчилися боротися з рейдерством, от тоді й повернемося до дискусії про допуск іноземців до цього ринку».

ІЦ УАК за матеріалами Opinion