Складнощі ті ж, але невизначеності більше, – Павло Коваль

Аграрний фронт тримається: українські фермери готуються до нової посівної.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль розповів слухачам Українського радіо про актуальні виклики, що наразі стоять перед українськими аграріями у програмі "Колос. Аграрний дайджест".

Весняна посівна: погодні умови та кадровий голод можуть застати зненацька

"У нас є ряд викликів об'єктивних, як погодні умови. До них треба прилаштуватися. І це буде виклик.

Поки що ми не радимо бити на сполох, але треба більш уважно звернути увагу на моніторинг. Треба постійно відстежувати, що відбувається з погодою, що в полях, що в садах. Поки що немає підстав говорити про значні загрози озимим культурам. Більшість посівів в доброму і задовільному стані, в тому числі й садовина. Але ще нічого не скінчилося.

Ще 10 днів лютого, ще тиждень-два березня, і ми ж пам'ятаємо, коли по півметра снігу в березні випадало, і заморозки були, і в тому числі пізні заморозки. Тобто потрібно ретельно аграріям зібрати волю в кулак, як би не було важко, і моніторити ситуацію, і продумувати стратегію поведінки і на весняну кампанію, і на продуктовий портфель, наскільки в кого він мобільний, і можна ще змінювати буде в ході весняно-літньої кампанії.

Якщо ще говорити про такі питання складні, горизонтальні для українських аграріїв, я думаю, що одне з критичних питань – це забезпечення кадрами. Ми неодноразово говорили, що це проблема, яка не виникла вчора в Україні, але сьогодні ця проблема набула певних таких трансформованих форм, виходячи з оперативних умов, оперативної ситуації", - зазначив Павло Коваль.

Крім того, він нагадав, що аграрна та харчова галузі різко відчувають кадровий голод по всіх професіях, всіх спеціальностях і практично в усіх регіонах.

За його словами погодні умови можуть скластися так, що весна буде дуже короткотривалою.

"Ця тепла осінь засушлива, теплий січень..., і тільки на початку лютого нібито повернулася зима. Вона ж може так швидко і закінчиться, і швидко тепло вдарить. І тоді нам доведеться сіяти і ранні, і пізні культури разом.

А в умовах, коли ми не можемо роботу по графіку Ґанта розкласти в часі, виявиться цей кадровий голод. Він може накрити нас проблемою подвійною. Одна справа, коли ти сієш там горох, яру пшеницю, тоді цукрові буряки, а потім соняшник, кукурудзу, просо, гречку. Тобто ми розкладаємо днів на 25 кампанію. А якщо доведеться цукрові буряки і кукурудзу в один день сіяти - це вже може бути складніше.

І для цього потрібно моніторити ситуацію, дивитися температури на певній глибині, дивитися зволоженість, інтегрувати у свої платформи прогнози погоди і таке інше. І спостерігати за культурами, які, куди в першу чергу матеріальні ресурси, куди там пальне використати, де трактористів застосувати і так далі. І це буде така собі насичена програма на весняну кампанію", - зазначив експерт.

Невизначеність і висока ймовірність залишитися без пільг ЄС

"Із такого горизонтального, що може торкнутися всіх аграріїв, незалежно від розмірів, від спеціалізації - це те, що 5 червня можуть закінчитися у нас строки таких послаблених умов вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Буде перегляд. І поки що на політичному рівні в ЄС, і тут в Україні, в Києві з'являються такі розмови, що нібито ЄС не збирається нам більше продовжити зону вільної торгівлі в такому воєнному режимі, як це було останні декілька років", - розповів генеральний директор УАК.

Павло Коваль зазначає, що це буде неприємна річ для аграріїв, і декілька важливих ринків зазнають певних змін з погляду мит і квот.

Хоча й нагадує, що у довоєнний період ми жили в такому ж режимі. Хоча і було простіше із матеріальним забезпеченням: у наявності воно було без проблем.

Експерт додає: "Тільки потрібно було фінансувати це. У нас була логістика зрозуміла, хоча вона теж була не без проблем і тоді. Ми ж пам'ятаєм до війни 2018, 2019 р. по 10 тис. зерновозів на мережі стояли, й ніхто нікуди не їхав, ми зупиняли комбайни. Це ж теж було до війни, і ми ж це все проходили.

Інше питання, що сьогодні ще ж у нас є такий фактор високого рівня ризику, який часто переміщує нас всіх в умови невизначеності. От ми не можемо сказати, як закінчаться переговори, які нібито починаються, і факторів, які схиляють нас до невизначеності більше, ніж – до ризиків. Ризик – це те, що можна оцінити кількісно, і тоді можна напрацьовувати стратегію.

А невизначеність – це коли в тебе немає інформації, що буде в найближчій, середній, довготривалій перспективі. І ці фактори є і суб'єктивні, і об'єктивні. Ось зараз дуже висока активність у цьому плані. Ми знаємо і Мюнхенська безпекова конференція, а це нас торкається, як України в цілому, і аграріїв.

Тому що нам потрібно стратегії напрацьовувати компаніям, аграрним бізнесам, об'єднанням бізнесів. Потрібно розуміти, як ми будемо себе поводити, під які культури орієнтуватися, які сівозміни чи залишати, чи спрощувати до короткоротаційних, які матеріальні ресурси... А може там у прифронтових зонах потрібно не вкладатись по максимуму, а збирати валізи комусь з аграріїв, розумієте? Лінія фронту рухома, не все так просто, особливо якщо такі галузі, як тваринництво, скотарство, ти ж його під руку не візьмеш, не поїдеш за два дні".

"От в таких умовах працюємо складних, об'єктивних, суб'єктивних, короткострокових, середньострокових, які матимуть обов'язково й довгострокові наслідки, я про це постійно наголошую. Але сьогодні в Україні, мабуть, і немає часу задумуватись над довгостроковими проблемами, які нас можуть накривати за наслідками оцих таких перепитій", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Фінансування: держава не має достатньо ресурсів, підтримка USAID під питанням

Нікуди не поділося питання і з фінансуванням посівної кампанії. Генеральний директор УАК Павло Коваль зазначає, що аграрне середовище бачить ті рішення, які останні 2-3 роки держава застосовувала для підтримки проведення посівної кампанії.

Однак експерт додає: "І задача господарська нібито виконувалась, є хліб на полицях, є бройлер, є пляшка олії і десяток яєць, і ми гарантуємо продовольчу безпеку.

Але я не перший раз говорю, що запаси внутрішні в аграріїв вичерпані. 2022 рік відсіялися і у весняну, і в озиму кампанію на запасах 2021 року. І 2021 рік по врожаю був добрий, і ми перед тим роки накопичували і в землі певні залишки, і на складах, і на рахунках у банку щось там було.

Зараз це все вже - порожньо. Багато хто пішов з ринку. Є певні трансформації щодо зміни власності на земельні ділянки, багато переміщених підприємств. У прифронтовій зоні, 20 кілометрів плюс в бік контрольованої України території, підприємства, працюють "наїздами": приїхав, відсіявся і поїхав, бо там загроза є воєнна реально.

А ще заміновані території, загиблі та поранені аграрії, знищена, вкрадена та пошкоджена техніка й обладнання..."

Тож, за словами ген. директора УАК, до допомоги державі треба підходити більш системно та враховувати, що у фермера у прифронтовій Харківській області й у відносно безпечній Вінницькій області різні потреби.

Хоча і є певна увага, і певні інструменти з боку міністерств і держави в цілому щодо логістичних пільг, грантові програми з підтримкою у 8 тис. грн на гектар для прифронтових територій.

Є й загальнодоступні програми: 4 тис. грн на гектар, за поголів'я, програми по садівництву, тепличних господарствах, виноградарству. Очевидно, що це небагато. "Але коли нема нічого, то знаєте, як кажуть: на безриб'ї і рак – риба".

Ситуацію, коли для бюджету України першочерговими є видатки для Сил безпеки й оборони та соціальні видатки, а для інших секторів не залишається достатньо ресурсів, частково допомагає компенсувати допомога від міжнародних організацій і фін. установ та іноземних урядів.

Одним із таких джерел іноземної допомоги для українських аграріїв були багаторічні програми від агентства USAID.

"Вона на сьогодні припинена для аудиту на 90 днів. У них така вказівка - на 90 днів призупинити всі проекти, а які це були проекти? А це, наприклад, були пілотні проекти зі зрошення в Одеській, Черкаській обл., тут можуть бути питання. Це були ряд просвітницьких проектів, коли пояснювали фермеру, що таке ця євроінтеграція, що ми будемо з цим робити. Були проекти підтримки тепличних господарств, були програми по енергетиці з цими генераторами, з локалізацією енергетичних мереж і т.д.

Наприклад, була програма надання безкоштовного насіння для мікро- і малих фермерів. Це насінницьке господарство і заводи в Україні були профінансовані декількома проектами, зокрема FAO та USAID. І фермер отримав безкоштовне насіння, а частину його компенсували цьому заводу і насінницькому господарству. Тобто два суб'єкти господарювання, як мінімум, або дві групи суб'єктів мали таку програму, і воно якось там працювало. Також це може зазнати певних таких скорочень. І це не добре", - розповів Павло Коваль.

Крім того, за його словами, була частина програм підтримки, призначена для громадських організацій, журналістів, експертного середовища та науковців.

І їх скасування може створити інформаційний вакуум. Як зазначає Коваль, це також нікому не на руку, особливо, коли мова йде про євроінтеграцію.

Ген. директор УАК додає: "Очевидно, будь-який пошук альтернативних джерел фінансування сектору – це ускладнює життя.

Я думаю, деякі програми будуть скорочені. Але, будемо надіятися, що USAID повернеться до роботи. Вони багато років в Україні працювали".

Хоча Павло Коваль погоджується, що і якихось елементів ревізії та впорядкування робота USAID, мабуть, потребує на сьогодні. "Треба передивитись ефективність, доцільність цих всіх витрат. Якщо проект не створює якихось можливостей масштабувати позитивні практики, і не створює точок росту, то дійсно, який з нього сенс? Треба передивитись це все. Тому ми виважено реагуємо на це".

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо