Реєстр земель: Корупцію подолає конкуренція

Зареєструвати право на оренду земель с/господарського призначення від 28 травня 2014 року буде простіше. Принаймні, так обіцяє Міністерство юстиції України. Наказ № 845/5 "Про заходи щодо державної реєстрації прав на землі сільськогосподарського призначення"  підписав міністр Павло Петренко. Наскільки новація Мін’юсту зможе вирішити уже наболілу проблему аграріїв УАК поцікавилася у партнера правничої фірми "Софія" Олександра Поліводського.

Олександре Анатолійовичу, Міністерство юстиції України запровадило принцип екстериторіальності щодо реєстрації прав оренди сільськогосподарських земель. Що він означає?

Принцип екстериторіальності щодо реєстрації прав оренди передбачає, що реєстрація може здійснюватися не тільки за місцем розташування земельної ділянки, а й в іншому органі поза розташування землі. Вважаю, що це позитивна тенденція, яка робить бізнес мобільнішим. Маючи, сподіваюся, позитивний досвід у майбутньому, можна було б розвинути такий підхід та надати можливість для реєстрації прав не тільки у межах області, але й поширити таке правило на усю Україну. Наприклад, у Канаді можна реєструвати право на нерухоме майно у будь-якій точці цієї країни. Це економить час та кошти бізнесу.

Наскільки процедура держреєстрації зараз буде спрощеною?

Усіх проблем реєстрації ці зміни не знімуть. Водночас, варто зважати на деякі організаційні питання реєстрації. Окремі райони однієї області можуть мати більше земель сільськогосподарського призначення, інші – менше.  Відтак, у одних районах буде більше черг на реєстрацію договорів оренди землі, а на інших взагалі може не бути.   Якщо люди зможуть вибирати у якому районі їм зручніше зареєструвати право оренди, то це додасть бізнесу більше гнучкості і мобільності та встановить фактичну конкуренцію між органами реєстрації. Наприклад, якщо один реєстратор може зареєструвати лише два договори за день, що є дуже мало, а інший – двадцять, то це дасть змогу порівняти ефективність роботи у кожному районі не тільки керівникам таких працівників, але і тим, хто безпосередньо приходить на реєстрацію. Крім цього, на сьогодні існує практика відрядження реєстратора з одного району в інший для проведення відповідної реєстрації на місцях, але це передбачає певні затрати на їх переміщення. Думаю, що обидві процедури можна використовувати паралельно і, відповідно,  аналізувати щодо їх ефективності.

Чи викоренить це нововведення корупційну складову, яка мала місце у реєстрації прав оренди на землю?

Думаю, що остаточно позбутися корупції, можливо, і не вдасться, але якщо є конкуренція між двома чиновниками, які не пов’язані між собою, але знаходяться на одному рівні державної ієрархії, – то це шлях до подолання корупції. Якщо один реєстратор не захоче реєструвати і вимагатиме, припустимо, хабара, то можна зробити це в іншого на цілком законних підставах. Запровадження альтернативи завжди буде хорошим запобіжником корупції. 

Які ще, на Вашу думку, треба зробити кроки для того, щоб зняти проблему реєстрації прав оренди с/г земель?

Думаю, що, перш за все, треба перенести інформацію, яка була до земельної реформи 2013 року у Державному реєстрі земель у новий реєстр прав на нерухоме майно. Це б вирішило багато питань. Треба також на усіх рівнях і усіма відомствами визнати наступне: якщо хтось до 2013 року належним чином зареєстрував свої права на оренду, то вони продовжують існувати, не зважаючи на започаткування державою нової системи реєстрації прав. Якщо це визнати фактично, наприклад, у відносинах з податковими органами, то це б зняло напруження і необхідність проводити повторно багато роботи із реєстрацією і зекономило б чимало коштів у осіб, які реєструють ці права.

Розмовляла Ольга Канська (УАК)