Провідні українські аграрні асоціації звернулися до Уряду з пропозиціями щодо підтримки аграрного сектору України

ВГО «Українська аграрна конфедерація» разом з іншими провідними аграрними асоціаціями - членами громадської спілки «Всеукраїнський аграрний форум»: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Асоціація «Союз птахівників України» й Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вкрай занепокоєні ситуацією, яка склалася з експортом агропродовольчої продукції (включаючи її транзит територію держав-членів ЄС).

Саме тому ми всі звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням вжити заходу, зокрема для забезпечення експорту української сільськогосподарської та харчової продукції.

У зверненні йдеться, що повномасштабна російська збройна агресія проти України спричинила майже повне блокування українських морських портів, в результаті чого експорт з України агропродовольчої продукції опинився під загрозою повної зупинки. Згодом негативні наслідки цієї ситуації вдалось певною мірою пом’якшити завдяки:

• реалізації з боку ЄС ініціативи «Шляхи солідарності», що дозволило переорієнтувати традиційні експортні вантажопотоки українського сільськогосподарської продукції на використання нових маршрутів;
• прийняттю Європейським Парламентом і Радою ЄС Регламентів (ЄС) 2022/870 і 2023/1077, що передбачають тимчасове призупинення з боку ЄС дії імпортних тарифів і квот на українську продукцію, зокрема аграрну та харчову;
• укладенню між Україною та ЄС Угоди про вантажні перевезення автомобільним транспортом, що передбачає відмову ЄС від дозвільного порядку надання українським перевізникам права здійснення автомобільних перевезень територією держав-членів ЄС.

У той же час, агроспільнота стурбована останніми ініціативами окремих держав-членів ЄС і Європейської Комісії, що ставлять під загрозу виконання прийнятих вище рішень, а також несуть в собі небезпеку знищення українського аграрного сектору економіки. Зокрема, йдеться про:

1) фактичне руйнування ініціативи «Шляхи солідарності»

Географічно всі нові логістичні шляхи, які вдалось налагодити в межах ініціативи «Шляхи солідарності», проходять територією п’яти держав-членів ЄС, які, власне, нещодавно стали ініціаторами запровадження Європейською Комісією заборони на імпорт українського зерна до окремих держав-членів ЄС.

Таким чином, ініціатива ЄС «Шляхи солідарності» наразі скомпрометована самим же ЄС і, де-факто, перестала задовольняти потреби українських аграріїв.

2) ризик повернення до дозвільного порядку надання українським перевізникам права здійснення автомобільних перевезень територією ЄС

Шантажуючи фізичним блокуванням українського експорту, перевізники Польщі, Румунії, Болгарії вимагали, де-факто, припинення дії укладеної між Україною та ЄС Угоди, що передбачає лібералізацію вантажних перевезень автомобільним транспортом.

Таким чином, експорт з України агропродовольчої продукції як автомобільним транспортом, так і морськими шляхами стає все більш непередбачуваним. Також, це дає підстави для сумнівів у готовності ЄС забезпечити реальну лібералізацію вантажних автомобільних перевезень, як це передбачено відповідною Угодою.

3) продовження існування на рівні окремих держав-членів ЄС рішень щодо заборони імпорту та транзиту українського зерна

На жаль, ще не всі держави-члени ЄС скасували дію своїх національних рішень щодо односторонньої заборони імпорту та транзиту українського зерна (наприклад, цього ще не зробила Угорщина). Це продовжує спричиняти збитки та відверто шкодить інтересам українського аграрного сектору.

4) поява у ЄС практик, що порушують умови Угоди про асоціацію та є дискримінаційними стосовно України

Відповідно до статті 35 Угоди про асоціацію жодна сторона не повинна запроваджувати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої Сторони.

Таким чином, практика прийняття ЄС обмежень щодо ввезення на територію п’яти окремих держав-членів ЄС українського зерна порушує зазначені вище положення Угоди про асоціацію та є дискримінаційною щодо України.

5) риторика європейських чиновників щодо подальшого введення квот і проведення розслідувань стосовно української агропродовольчої продукції

Європейська Комісія 5 червня 2023 р. прийняла рішення про продовження до 15 вересня 2023 р. дію заборони на експорт українського зерна до ЄС. На наступний день після цього Єврокомісар з питань сільського господарства заявив, що, на додачу до заборони на імпорт українського зерна, ЄС потребує додаткових захисних заходів стосовно імпорту українського м’яса птиці. Цей крок Єврокомісар обґрунтовує тим, що останнім часом імпорт м’яса птиці з України до ЄС істотно збільшився.

Але така позиція Єврокомісара є, щонайменше, несправедливою. Приріст обсягу постачання м’яса птиці з України до ЄС за два останні роки становить 54 тис. тонн (значна частина з якого – були ввезені до ЄС з метою транзиту). Це значно менше, ніж приріст постачання з Бразилії за той же період (+88 тис. тонн, що в 1,6 раза більше приросту постачання з України). Тому, за об’єктивного і справедливого підходу, Єврокомісар мав би опікуватися істотним зростанням постачання м’яса птиці саме з Бразилії, а не з України.

Крім того, за даними Єврокомісара з питань внутрішніх справ, внаслідок війни понад 8 млн українців змушені були залишити Україну та переїхати до ЄС. Перебування наших співгромадян на території ЄС впливає на приріст споживання харчових та інших продуктів.

6) ризики подовження та розширення заборон на імпорт до ЄС української аграрної та харчової продукції після 15 вересня 2023 р.

Уряди окремих держав-членів ЄС не полишають спроб подовжити дію заборони на імпорт українського зерна, а також спроб розширити перелік української аграрної та харчової продукції, на які поширюватиметься аналогічна заборона.

Остання заява з цього приводу була озвучена з боку Міністра сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії 15 червня 2023 р. під час відповідних слухань у румунському Парламенті.

Аналогічні заяви час від часу лунають і з боку офіційних осіб деяких інших держав-членів ЄС (Угорщини, Словаччини, Болгарії, Польщі тощо).

При цьому ЄС і досі не ввела заборону на імпорт до ЄС аграрної та харчової продукції, що походить з держав-агресорів (а саме, з російської федерації та республіки білорусь).

7) застосування з боку окремих держав-членів ЄС до українського агропродовольства режиму посиленого контролю

В останні декілька місяців вантажі з українською сільськогосподарською продукцією при перетині кордону почали зазнавати суцільних перевірок з боку держав-членів ЄС. Внаслідок цього збільшилась тривалість оформлення вантажів і кількість випадків виявлення незначних невідповідностей.

8) витіснення українських виробників з внутрішнього ринку

За даними в.о. Генерального директора Генерального Директорату Європейської Комісії з мобільності та транспорту (GD MOVE) Майї Бакран, станом на 2 червня 2023 року у рамках ініціативи «Шляхи солідарності» Україна поставила до ЄС продукції всіх видів на 30 млрд євро. За цей же період ЄС поставив в Україну своєї продукції на 51 млрд євро (тобто у 1,7 раза більше, ніж Україна до ЄС). Таким чином, Україна почала перетворюватись із постачальника продукції до ЄС на ринок збуту для відповідної європейської продукції.

Підтвердження цьому – успішне нарощування у 2022 році рядом держав-членів ЄС обсягів експорту своєї агропродовольчої продукції до України (Болгарія +26%, Польща +16%, Словаччина +30% тощо).

Така ситуація склалась, наприклад, на вітчизняних ринках борошномельної, молочної та м’ясної продукції.

9) введення Урядом України заборони на експорт цукру

30 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 545. Завдяки цьому рішенню до заборони експорту українського зерна до ЄС (встановлена Європейською Комісією), додалась ще й заборона експорту цукру (встановлена рішенням українського Уряду).

На наше переконання такий крок українського Уряду призведе до негативних наслідків для вітчизняних виробників і переробників аграрної продукції, серед яких: невиконання зовнішньоекономічних контрактів; втрата платоспроможних зовнішніх ринків; набуття репутації ненадійних постачальників; фінансові збитки.

10) істотне погіршення доступу на зовнішні ринки суттєво звужує можливості для фінансування відновлення аграрного сектору

Жодна держава-член ЄС не зіткнулась з тим, з чим наразі доводиться мати справу українським аграріям: знищені сільгосптехніка, обладнання, інфраструктура, поголів’я тварин; сотні тисяч гектар замінованих полів, полів позбавлених зрошення і затоплених посівів; відсутність адекватного доступу до добрив і насіння; неймовірні складнощі зі зберіганням врожаю та порушені логістичні ланцюжки; масова мобілізація працівників аграрних і переробних підприємств тощо.

У цих умовах закриття з будь-яких причин кожного окремого зовнішнього ринку для кожної нової товарної позиції – має не менш руйнівні наслідки, ніж повномасштабна військова агресія російської федерації проти України.

Зважаючи на критичність ситуації, що склалась з експортом української агропродовольчої продукції, аграрні об'єднання просять Прем’єр-міністра України вжити наступних заходів щодо підтримки агросектору України:

• домогтися скасування Європейським Союзом усіх обмежувальних заходів, введених стосовно імпорту українського зерна, ще до настання 15 вересня 2023 року;
• не допустити введення нових і подовження дії вже наявних обмежень на імпорт до ЄС української агропродовольчої продукції;
• вжити еквівалентні заходи стосовно імпорту до України продукції з окремих держав-членів ЄС, які запровадили обмеження стосовно української сільськогосподарської продукції та не дотримуються своїх зобов’язань в частині зняття обмежень і забезпечення транзиту зазначеної продукції;
• переглянути постанову КМУ від 30 травня 2023 року № 545, якою було встановлено заборону експорту цукру;
• підняти перед Європейською Комісією питання: забезпечення безперешкодного транзиту українського експорту територією суміжних з Україною держав-членів ЄС, як це передбачено ініціативою «Шляхи солідарності»; надання фінансової підтримки українським експортерам аграрної продукції, що постраждали внаслідок введених заборон;
• забезпечити посилення з боку Держпродспоживслужби контролю за показниками якості та безпечності агропродовольчої продукції, що імпортується до України з окремих держав-членів ЄС;
• розглянути доцільність відстоювання українських економічних інтересів за допомогою таких інструментів як звернення до арбітражу в рамках СОТ і в рамках Угоди про асоціацію; розслідування фактів завдання шкоди економіці України в рамках Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

ІЦ УАК