Новини УАК

Осіння посівна кампанія у розпалі. І перші результати показують, що врожай-2024 може бути далеким від рекордів.

Є питання по кількості. "Під обробку планувалося близько 10 млн га. Але частина площ залишиться під паром. Поки що складно сказати, скільки землі буде пустувати, — каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль. — Але багато господарств уже підраховують "свіжі" збитки від урожаю нинішнього року, і замислюються чи варто відсівати озимі ячмінь і пшеницю, чи краще дати землі відпочити, і наступної весни засіяти її соняшником".

Є питання по якості. Господарства ще й економлять на всьому: від насіння до добрив. І тому врожайність озимих може різко скоротитися. Що, з урахуванням зменшення посівних площ у перспективі може дати великий мінус по врожаю. Додайте якість, адже для того що б отримати ту саму пшеницю найвищого ґатунку, треба витратити чималі гроші на добрива.

Для українського зерна відкривається новий коридор — Балтійський.

Литва відкриває маршрут для транзиту української агропродукції через свої порти (насамперед Клайпеду). Днями аграрні міністри України, Литви та Польщі погодили перенесення ветеринарного, санітарного та фітосанітарного контролю з українсько-польського кордону на польсько-литовський. Це означає, що до Клайпеди наше зерно йтиме практично без зупинок. Тоді як зараз на польському кордоні вантажі простоюють у чергах іноді понад місяць.

"Новий коридор дозволить додатково відвантажити на експорт щонайменше 10 млн тонн зерна",— каже голова Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Втім, новий маршрут — дорогий і може ще більше скоротити заробітки аграріїв на врожаї.

Скандал навколо української пшениці не вщухає. Країни Східної Європи блокують наше зерно, Україна у відповідь скаржиться до Світової організації торгівлі та погрожує власними заборонами. "Бізнес-Телеграф" пояснює, що відбувається.

Аграріям довелося перебудувати свою роботу докорінно.

У вечірньому ефірі Галичина TV експерти говорили про проблеми українських фермерів під час війни.