У стратегуванні українського АПК необхідно закласти баланс між екологічністю та економічною ефективністю

Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль у програмі Українського радіо "Колос. Аграрний дайджест".

Згідно з нещодавнім прогнозом ООН, у 2084 році населення Землі сягне свого максимуму у цьому сторіччі та становитиме близько 10,3 млрд людей. Тож, перед аграріями стоїть ключова задача - нагодувати цих людей.

Ген. директор ВГО "УАК" розповідає: "Нам говорять, а давайте будемо скорочувать використання мінеральних добрив, ми ж там вступаємо в ЄС, тут же Green Deal, це ж така розкручена ідея, загальноєвропейський зелений перехід, шлях.

А тільки ж ніхто не каже, що на сьогоднішній день середньостатистичний німецький фермер на один гектар розподіляє десь 230-240 кг діючої речовини, середньостатистичний український фермер - десь 65-75 кг діючої речовини. В 3-3,5 раза менше.

Тепер нам кажуть, дивіться, нам вже треба продумати стратегію про екологію, про нейтралізацію тиску на довкілля. Це правильно, потрібно. Тільки ви з однієї точки будете стартувати, а ми з іншої? І будемо з однаковими темпами знижувати чи ні? Чи може якось десь трошки якісь перехідні періоди проговоримо, збалансуємо ці речі? Що ми одержимо, якщо просто так бездумно послухаємось, проникнемось оцими екологічними проблемами, а їх маса насправді, в тому числі і в Україні. Нам потрібно з цим працювати. Але ми можемо втратити ту ефективність, яка є сьогодні в аграрному виробництві".

Експерт зазначає, що у разі прийняття непродуманих політичних рішень, які спрямовані на екологічність, проте не враховують економічну ефективність, Україна може втратити свої ринки, в тому числі експортні.

"І будемо тоді говорити, ой, так ми ж були колись житницею, і ми там сотні мільйонів людей годували, а тепер от, бачите, ми такі стали екологічні, зелені, тільки у нас урожайність 30 ц/га, розумієте? От про що мова. Отут потрібний розумний баланс стратегій, політик, науки, практики, збереження довкілля без сумніву.

Людина ж не може існувати в якомусь довкіллі, яке не придатне для життя. Але ми можемо захопитися оцими гучними тезами, і ми тоді забудемо свою таку приказку стару від діда-прадіда, коли казали "буде хліб, буде й пісня".

Якщо ми знехтуємо прибутком рік, два, на третій рік уже не буде про що говорити. Тому треба чітко розуміти, що таке технологія - це інструмент заробляння грошей, одна з ключових задач", - додає Павло Коваль.

Генеральний директор УАК наголосив і на важливості дотримання сівозмін. Адже часто можна спостерігати гонитву за ринком (вирощування більш прибуткових культур), внаслідок чого фермери не дотримуються сівозмін.

За його словами, порушення раціонального чергування культур призведе до необхідності збільшення використання хімії, а це означатиме більше фінансових витрат і тиск на екологію.

Коваль зазначає, що Європа йде зараз по іншому шляху - хоче зберігати довкілля, і навіть пропонується вводити критерії Green Deal, як критерії для надання або ненадання фермерам кредитів для господарювання. Тобто кредити можуть стати "зелені".

Водночас він підмітив тенденцію, коли на ринку все частіше виникає конкуренція за напрямом використання культур:

"Ми нарощуємо виробництво енергетичних культур - біодизель, біоетанол. А що це таке? Куди ми біодизель і біоетанол використовуємо? Нам потрібно кожній людині легковий автомобіль, виявляється, щоб туди залить біодизель.

А що це таке? Це ж ми зайняли певну частину ріллі, виростили ріпак, і не на продукти харчування він пішов, а для багатої людини у пальне в бак дорогого автомобіля залить. Так хіба це не є вже елементом боротьби людини й машини".

Крім того, Павло Коваль розповідав про роль освіти та науки у сучасному світі. Запис ефіру слухайте за посиланням (виступ Павла Коваля з 36:46).

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо