Новини УАК

Овоч, який однозначно асоціюється із весною – соковита редиска. У відкритий ґрунт її, зазвичай, сіють в середині квітня, а урожай збирають у травні. Однак, цей продукт вже з’явився на українських ринках та на полицях супермаркетів. Все тому, що він активно вирощується у теплицях,  а також імпортується – з Польщі, Білорусії, Ізраїлю, Італії.

Теплична редиска дещо вибагливий продукт, якому потрібні волога, тепло і підживлення. Відтак, продавці не переживають за якість і вміст нітратів в імпортованому редисі. Про безпечність редису вітчизняного редису говорити складно. Близько 10% від отриманого обсягу дають підприємства, решта припадає на дрібні ферми та особисті селянські господарства, які важко піддаються контролю.

Ціна за кілограм імпортованої італійської редиски в Києві наразі складає 40 грн/кг, ізраїльська на 10 грн дорожче – 50 грн/кг. Одеський та херсонський редис на ринку столиці коштує 60 грн/кг.  У середньому в Україні ситуація з цінами на редис  трохи лояльніша.

«На оптових ринках склалася ціна 40-45грн/кг редису. Сьогодні пучок редису можна купити за 13,5 грн, ще тиждень тому він коштував 16 грн» - коментує ситуацію заступник гендиректора УАК Наталія Зарицька.

В аграрному комітеті та Верховній Раді напрацьовуються інструменти для діяльності страхових фондів на зерновому ринку. Про це у матеріалі на АgroРolit.com сказав генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.  

«За нашими підрахунками, дефолтних випадків за минулий рік було близько 30% від кількості всіх форвардів і це мало свій опосередкований вплив на цінові очікування. Тобто всі ці фактори не сприяли стабільності ринку. Ми застерігаємо про надмірну інтенсифікацію поведінки імпортерів на базових аграрних ринках, адже це негативно відобразиться на вітчизняних виробниках. Тут потрібно приймати якісь рішення. Я знаю, що в аграрному комітеті та Верховній Раді напрацьовуються певні інструменти по цілому ряду секторів, в тому числі і страхові фонди на зерновому ринку», – розповів Павло Коваль.

Агровиробники чекають на нові можливості фінансування за аграрними розписками з прийняттям законопроєкту №2805-Д - наголошує гендиректор УАК Павло Коваль.

"Ми добре знаємо, який довгий та складний шлях пройшов український агросектор, щоб стати одним із світових лідерів у виробництві та експорті сільгосппродукції. За останні 25 років аграрії України почали впроваджувати сучасні агрономічні технології, оновлювати техніку, покращувати ефективність управління агропідприємством та розбудовувати інфраструктуру зберігання та переробки продукції. Сектор переорієнтувався на глобальні ринки, виробники вийшли на експорт і забезпечують економічний розвиток країні. І все це часто в умовах недостатньої підтримки з боку держави, а також обмеженого доступу галузі до фінансування" - зазначає Павло Коваль.

Гендиректор УАК Павло Коваль у Суспільній Студії телеканалу UA:Перший розповів, що означає для українського села мати ферму. Адже, залежно від масштабів ферми, це, перш за все, робочі місця, а також грошові надходження до місцевих бюджетів і бюджету сім'ї.

Спостерігаємо ситуацію: активні молоді українці працюють на фермах, однак ці ферми знаходяться не в Україні. Село живе поки в ньому є дитсадок і школа, сільска рада і робочі місця. Робоче місце - не обов'язково аграрне виробництво. Проте аграрна сфера для села є ключовою. Якщо говорити про молочне поголів'я, то в Україні за час незалежності воно скоротилося з 8,5 млн голів до 1,7млн, і це катастрофа. Ми багато втратили.