Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко дав коментар AgroPolit шодо ситуації із подорожчанням продуктів харчування:
"Ми дійсно бачимо зростання вартості не лише на олію та борошно, а й на інші продукти харчування. Це пов'язано із наслідками локдауну, і з глобальною інфляцією, а саме – випуском додаткового обсягу (емісією) конвертованої валюти, що спричинило зростання цін на сировину, енергоносії та продукти харчування.
Сало – смачний і традиційний продукт для українців. Тим більше, на тлі коронавірусної епідемії деякі лікарі заявляють, що жири, зокрема – сало, є дуже корисними у помірній кількості.
Проте сало є подекуди дорожчим за м’ясо, а ціни на нього стрімко ростуть. Так, ціни на базарах і в супермаркетах на сало в залежності від області та виду продукту становлять 90-200 грн. Більш делікатесним і дорожчим є – генеральське сало, його середня ціна – 250-300 грн/кг. Через більшу ціну його купують менше. За даними Укрстату, середня ціна за кілограм сала порівняно з минулорічним періодом зросла на 20 %. За даними Мінфіну, ціни на сало у листопаді порівняно з жовтнем зросли на 7,25 %.
Українська аграрна конфедерація (УАК), Федерація роботодавців, Союз хіміків України, ГО "Український союз промисловців і підприємців", Рада підприємств при Кабінеті Міністрів України, ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада", Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", ГС "Аграрний союз України", звернулися до Прем'єр - міністра України, Шмигаля Д.А., з приводу загрози виникнення гострого дефіциту мінеральних добрив, перш за все азотних, та галопуючого зростання цін на них, з якою наразі стикнулись українські аграрії.
Чергове засідання Президії ВГО "Українська аграрна конфедерація" відбулося 18 листопада у форматі Zoom, під час якого були підбиті підсумки 2020-2021 року й окреслено напрями діяльності в наступному, 2022-му році. Зокрема, йшлося про проблеми та перспективи аграрної галузі, державну стратегію розвитку агробізнесу, оподаткування агропідприємств, дотації на сільське господарство, передбачені у державному бюджеті на 2022 рік, та подальшу активізацію діяльності УАК. Президент УАК, Леонід Козаченко, відкриваючи засідання, повідомив всіх присутніх, що Українська аграрна конфедерація докладає значних зусиль для вирішення на державному рівні проблемних питань як аграрної галузі в цілому, так і окремих підприємств-членів та партнерів УАК.
Висловлюємо щиру вдячність усім, хто забезпечує стабільне зростання агропромислового комплексу, чиє життя невід’ємно пов’язане із сільськогосподарським виробництвом.
Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, хай втілюються в життя ваші плани, задуми та сподівання на радість вашим рідним, на благо розквіту України та піднесення добробуту всього українського народу. Хай обходять вас природні стихії, а ваші родини живуть у затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!
Українська аграрна конфедерація вітає Асоціацію українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" з нагоди 20-річчя з дня заснування!
Отримавши визнання як на теренах нашої Держави, так і за її межами, Асоціація стала потужною, професійною, громадською організацією переробної галузі.
Професійний підхід до справи фахівців Асоціації забезпечив підвищення технічного рівня виробництва, розширення асортименту продукції та запровадження новітніх технологій для покращення якості та конкурентоспроможності морозива і заморожених продуктів.
29 жовтня в режимі відео-конференції відбувся Форум громадянського суспільства (Civil Society Forum). Захід був присвячений оцінці прогресу імплементації Глави 13 Угоди про асоціацію Україна – ЄС «Торгівля і сталий розвиток».
На початку – співголови Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку Олександра Нечипоренко і Аліна Бойчук поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання та досягнуті домовленості за його результатами.
За оновленими даними Мінагро про рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продукти її переробки, станом на 29 жовтня рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продукти її переробки відносно аналогічного періоду минулого року в основному зростав. Закупівельні ціни без ПДВ на зернові та зернобобові, відносно минулого місяця, зросли найбільше за такими видами продукції як: пшениця 2 та 3 класу на 6% і складали на поточну дату 8275 грн/т та 8199 грн/т відповідно. Також на 6 % відбулося зростання ціни на жито, яка становила 4810 грн/т. Щодо технічних культур, то ціна на соняшник зросла найбільше – на 14% та становила 18432 грн/т.
Президент Української аграрної конфедерації (УАК), розповів виданню "Україна-Китай" про можливості та перспективи китайського співробітництва та які є недоліки на українському аграрному ринку:
"Сред усіх країн, які імпортують продовольство, Китай стає для нас одним з найбільш зацікавлених партнерів в імпорті українського продовольства. Сьогодні ми експортуємо до Китаю, в основному, зернові культури. Це кукурудза, ячмінь, соя без ГМО, багато почали експортувати олії, продукції тваринницького походження. На жаль, її недостатньо, хоча попит на неї дуже сильно зростає. Сьогодні є кілька проєктів в Україні, які потребуватимуть підтримки міжнародних фінансових установ. Вони будуть мати на меті виробництво продукції тваринницького походження. І основну частину цієї продукції будуть поставляти до Китаю та в країни Близького Сходу. Якщо говорити взагалі про товарообіг з Китаєм, то за минулий рік він був рекордним. Ми імпортували з Китаю трохи більше продукції, ніж експортували. Приблизно 8 млрд склав імпорт з Китаю і трохи більше 7 млрд – експорт до Китаю. Основна частина експортованої продукції – це продовольство.
Експорт з України зернових, зернобобових з продуктами їх переробки та борошна за 2021/22 МР, станом на 18 жовтня збільшився відносно аналогічного періоду минулого року за всіма категоріями зернових на 1735 тис. тонн та складає 16536 тис. тонн.
Збільшення обсягу експорту ячменю зросло відносно аналогічного періоду минулого року найбільше, на 723 тис. тонн, та складає 4022 тис. тонн. Експорт пшениці збільшився на 693 тис. тонн та становить 10737 тис. тонн. Обсяг експорту кукурудзи збільшився на 137 тис. тонн та становить 1540 тис. тонн.