Відбувся круглий стіл – «Ціни на енергоносії – загроза продовольчої безпеки України»

Вчора, 28 грудня відбувся круглий стіл – «Ціни на енергоносії – загроза продовольчої безпеки України». Активну участь в обговоренні важливих проблем взяли й Президент Української аграрної конфедерації – Леонід Петрович Козаченко та генеральний директор УАК – Павло Васильович Коваль.

Також на зустрічі були представники профільних асоціацій – Спілки молочних підприємств України, Всеукраїнської організації пекарів, Укркондпрому, Асоціації м’ясної галузі, Союзу птахівників України й Укрвинпрому.

Кожен з представників галузевих асоціацій коротко описав стан своєї галузі. Результати невтішні. Так, газ за рік подорожчав більш ніж у 10 разів.

Це призвело до збільшення частки газу у собівартості однієї хлібини – з 50 коп. до 5 грн порівняно з минулим роком. Собівартість хліба збільшилась на 30%. Ціна на борошно за рік зросло на 40%. Кондитерка зросла на 25 – 30%.

В структурі собівартості 1 кг м’яса птиці енергоносії на початку 2020 року становили – 1,60 грн, на початку 2021 року – 2,11 грн, у листопаді – 4 грн, у грудні – 6,40 грн. При таких цінах на енергоресурси на січень, надалі частка становитиме вже 25-30 % або 14 грн.

Планується, що собівартість виробництва основних продуктів пробки зросте ще на 10-15 %.

Ціни на наше та імпортне червоне м’ясо можуть подорожчати на 50-100%, а розміри нашого поголів’я можуть скоротитись на 50 %, - повідомив Микола Бабенко.

Переробники також скаржаться, що всі складові собівартості виробництва збільшилися.

Переробні підприємства змушені купувати сировину за світовими цінами, що також сприяє збільшенню собівартості готового харчового продукту.

Попри достатні обсяги виробництва та рекордні щорічні врожаї українські переробними купують українське зерно, молоко, цукор за одними з найвищих цін серед країн ЄС.

Тож учасники зустрічі заявили, що підвищення собівартості – це загроза зупинки виробництва та зменшення обсягів переробки – а це у свою чергу втрата великої кількості робочих місць.

Українські виробники страждають і від незмоги конкурувати з імпортною продукцією.

Тож, на фоні цього зросли розміри імпорту: кондитерської продукції за рік імпортовано на – 25-30% більше, м’яса птиці – на 20% і вже вперше за роки незалежності. почали імпортувати яйця з Білорусі.

Українські виробники втрачають експортні позиції та позиції на внутрішньому ринку – для іноземних переробників ціна на газ дешевша у 2-3 рази, плюс ще й варто врахувати дотації й іншу допомогу.

Збільшення цін на нашу продукцію – не вихід, споживачі просто будуть купувати менше товару на користь більш дешевого – імпортного.

Тож, ми вже програємо конкуренцію Росії, Білорусі, Аргентині, Бразилії, країнам ЄС, зокрема найбільшому конкуренту – Польщі.

Далі, ген. директор УАК Павло Коваль нагадав, що є ще сектори аграрної сфери, які також страждають від подорожчання газу, зокрема – виробники тепличної продукції та виробники добрив.

«На 8 березня і на Великдень ми не матимемо своїх овочів закритого ґрунту. Тільки деякі виробники змогли перейти на альтернативні носії і зможуть щось запропонувати», – каже Павло Коваль.

Також Павло Васильович заявив: «Якщо для 11 млн українських пенсіонерів не буде доступного хлібу та молока – це шлях до соціальної нестабільності.

Це відбувається на фоні нестабільних макроекономічних факторів.

Показник нагромадження інвестицій в основний капітал порівняно з ВВП Україні становить – 16 %, що є найнижчим показником серед європейських країн.

Оборотні кошти вириваються і капітальні інвестиції скорочуються. Це не дозволить швидко відновити виробничі масштаби до попередніх рівнів.»

Також він повідомив: «За 30 років у нас вперше негативне сальдо по ПІІ. Ті ПІІ, що вкладались в минулі роки в АПК – витікають, і нові не вкладаються.

Макроекономічна ситуація дуже складна».

Щоб учасники ринку змогли вижити та продовжити розвиватися в майбутньому Леонід Козаченко запропонував спираючись на досвід ЄС і США втілити план комплексних дій, зокрема:

1) надати дотації галузям харчової промисловості;

2) знизити ставку ПДВ (для подальшого зміцнення конкурентоспроможності на експортних ринках);

3) затвердити адресні цільові субсидії (попри минулий не дуже вдалий досвід).

Також він закликав більше не допускати таких провальних кроків в енергетичній політиці. Адже, ми не використовуємо на повну власні родовища.

Таким чином, за словами Президента УАК, родовище «Дельфін» може давати не менше 11 млн кубів газу. «Вже понад десять років ведуться одні розмови, а де газ?» – Окрім нього є ще 3 родовища на території України – вони можуть давати 16-20 млн кубів газу.

Також, на його думку потрібно вирішити питання з призупиненими вугільними копалинами та проектами по теплозбереженню.

Також Леонід Козаченко зазначив, що проблемою є і вплив глобальних факторів – монопольні позиції РФ на ринку енергоносіїв, Ковід, світова економічна криза.

«Втрачати час не можна, бо потім повернутись до того, що ми маємо зараз – буде дуже складно», – повідомив Леонід Петрович Козаченко.

Окрім енергетичних проблем, учасники переробних галузей також обговорили необхідність домовитись і підписати меморандум між всіма ланками маркетингового ланцюгу – між виробниками, переробниками та торговими мережами.

Українські переробники незадовільні співпрацею з торговими мережами через їх адміністрування цін, відсутність чіткого планування, що призводить до нижчих продажів і немаленької частки повернення продуктів та затримкою платежів – дебіторська заборгованість, залежно від випадку, становить – від 30 до 180 діб. В асоціаціях скаржаться, що торговельні мережі диктують їм умови в односторонньому порядку, домовитись з ними не можна.

Так, наприклад, Юрій Дученко повідомив, що їм торгові мережі не дозволили плавно підняти ціни на хліб на 5%, бо взяли на себе функцію адміністрування цін.

Тож, за результатами круглого столу, часники вимагають негайної зустрічі у найближчі дні з Прем’єр-міністром України для негайного обговорення ситуації, що склалася на ринку АПК, зокрема, щоб в першу чергу вирішити питання енергетичної кризи.

Таким чином, представниками 13 галузей було підписано звернення до Дениса Шмигаля.

Якщо зараз не домовитись, це призведе до серйозних проблем вже у найближчий час. Подальші сценарії розвитку ситуації, на жаль – невтішні.

Учасники зустрічі зазначили, що в Україні державна допомога дуже мізерна і несуттєва.

Генеральний директор Української аграрної конфедерації порівняв нашу державну допомогу у розмірі 31 євроцент на 1 га дотацій і в країнах ЄС, де вони становлять приблизно – 270 євро на га, плюс інші додаткові програми допомоги тваринництву, садівникам тощо.

Про це соромно казати. Також можна казати і про те, що відсутня аграрна політика і будь-які плани дій.

«Єдина пропозиція – конструктивний діалог з владою на площадках найвищого рівня. Ми приготували колективне звернення з пропозиціями, готові надати всі необхідні розрахунки. Потрібно прийняти негайний план дій «сьогодні-на-сьогодні» та план дій на наступні 2-3 роки», – підсумував Павло Коваль.

ІЦ УАК