Україна та Польща обговорили поточну співпрацю в сільському господарстві та домовилися посилити взаємодію в таких галузях: органічне виробництво, ветеринарні та фітосанітарні заходи, насінництво та сільський розвиток. Про це повідомила прес-служба Мінекономіки за підсумками зустрічі заступника міністра-торгового представника України Тараса Качки та держсекретаря Мінсільгоспу Польщі Ришарда Бартосіка.
«Враховуючи Європейський зелений курс, який підтримує Україна, перспективною є співпраця в галузі органічного виробництва. Україна — одна з лідерів за темпами зростання органічного виробництва в Європі, що також відкриває нові можливості для розвитку співпраці між двома країнами», — йдеться в повідомленні.
Підприємства агропромхолдингу АСТАРТА протягом 2019-2020 років сплатили до бюджетів всіх рівнів 3.2 млрд грн.
До державного бюджету було сплачено 1.4 млрд грн, з яких: 187.3 млн грн – податок на прибуток, 1.2 млрд грн – ПДВ, 4.7 млн грн – екологічний податок.
Місцеві бюджети в регіонах присутності АСТАРТИ поповнені на 1.8 млрд грн, у т.ч. 904.7 млн грн – податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, 544.7 млн грн – єдиний соціальний внесок та ін.
Експорт вітчизняної продукції до Китаю та В’єтнаму зріс на 90 відсотків.
У 2020 році, незважаючи на поширення пандемії та пов’язану з цим світову кризу, Україна проводила торгові операції з 234 країнами та юрисдикціями, відкрила низку нових ринків та розширила номенклатуру експорту. Про це повідомляє пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Як зазначили у відомстві, найбільш важливим показником зовнішньої торгівлі є зростання експорту української продукції до В’єтнаму та Китаю – на 93% та на 98% відповідно.
За прогнозами експертів цьогоріч посівна значно дорожча, ніж минулого року, пише Kurkul.com.
Пальне. Цьогоріч аграріям за 1 л дизпалива доведеться віддати в середньому на 2 грн більше, ніж у минулому сезоні.
Водночас, за прогнозами експертів, ціни на скраплений газ і дизельне пальне можуть зрости на третину. До таких наслідків веде припинення поставок нафтопродуктів в Україну одним із найбільших трейдерів.
За результатами виробництва в 2020 році в органічному овочівництві розширився сегмент гарбузових до 59 га.
Про це повідомив Василь Шукалович, провідний фахівець зі стандартизації, сертифікації та якості, координатор плодово-ягідного напряму сертифікації ТОВ «Органік Стандарт», передає AgroPortal.ua.
«Гарбузи зручно вирощувати в технологічному процесі в системі органічного землеробства, оскільки вони мають потрібні характеристики. Також збільшилися насадження цибулі та часнику до 18 га, що пов’язано з одиничними проєктами. Салат і зелень займали 5 га, бобові — 8, томати — 2,4 га, огірки — 4 га», — розповідає Шукалович.
У ВООЗ повідомили, що гідрогенізована пальмова олія підвищує ризик виникнення серцево-судинних та онкозахворювань, зокрема у дітей. Саме тому організація закликає уряди країн виключити пальмову олію зі складу харчової продукції в усьому світі до 2023 року. Про це повідомляє Уніан.
В Україні пальмова олія використовується у молочній сфері для виробництва молоковмісних продуктів – сирні продукти, молочні консерви, тощо. Непоодинокі випадки використання пальми у солодковершковому маслі, хоча це заборонено законодавством.
За 2020 рік Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 409,4 млн дол. США. Це майже на 20 % менше, ніж у 2014 році, коли був досягнутий історичний антирекорд: наша держава заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження 511,3 млн дол. США. Втім, навіть менші обсяги імпорту цього виду агропродукції у 2020 році у десятки разів (!) перевищують показники 2005 року, коли Україна придбала за кордоном лише 12,0 тис. т кукурудзи на 26,3 млн дол. США та 3,1 тис. т соняшнику на 19,1 млн дол. США, констатував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, основними імпортними культурами для українських товаровиробників є кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк та овочі. На них припадає 95-97% всього імпорту насіння.
Пункт залізничних перевезень, які прямуватимуть Україною та всією Європою, відкрили в селищі Клевань на Рівненщині.
Вантажний хаб розмістився на 10 гектарах. Він другий в Україні.
«Такий термінал дасть змогу підприємцям відправляти свою продукцію на експорт у будь-яку точку світу! Важливо, що це підприємство офіційно зареєстровано, тому всі сплачені податки йтимуть у бюджет громади», — зазначив голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. За його словами, термінал поліпшить логістику та знизить ціни на вантажні перевезення. Окрім того, оскільки сухий порт орієнтуватиметься на залізничні перевезення, це допоможе зменшити навантаження на дороги.
Станом на 24 березня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 34,4 млн тонн зернових культур, що на 10 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 14,1 млн тонн; ячменю — 4 млн тонн; жита — 1,7 млн тонн; кукурудзи — 15,6 млн тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 96,2 тис. тонн, що на 172,9 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР.
Наступний сезон для соєвих бобів повинен стати більш вдалим – очікується відновлення площ. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua.
За попередніми оцінками, рентабельність вирощування сої в 2020/21 МР зросла майже в три рази, що стимулюватиме аграріїв сіяти цю культуру під урожай-2021. Після неврожайного року, а також, з огляду на поточні погодні умови, очікується відновлення врожайності.