Україна у І кварталі 2021 року відправила на експорт 3,5 тис. тонн незгущених молока і вершків, що на 39% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому еквіваленті експорт просів на 34,2% – до $2,5 млн.
Головними покупцями українських незгущених молока і вершків у січні-березні 2021 року були Молдова (50,4%), Грузія (35,3%) та Лівія (7,3%).
Земля й будівлі на ній становлять єдине ціле, тому немає потреби в проведенні окремих оцінок ділянки та нерухомості на ній. У законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (№5317) депутати прононують позбутися так званої фракційної оцінки як неринкової.
Наразі, як зазначають автори проекту, оцінка цілісного об’єкта регламентується двома законами: «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про оцінку земель». А це є обтяжливим фактором для громадян та юридичних осіб, які володіють нерухомістю та здійснюють операції щодо купівлі-продажу (обміну) такого майна. Адже оцінку доводиться робити двічі.
НКЦПФР підтримує законопроєкт щодо функціонування та обігу аграрних розписок.
Як зазначається у повідомленні регулятора, в Україні сільське господарство є одним з ключових секторів економіки, який складає близько 13% ВВП, приносить 30% валютних надходжень від експорту країни та забезпечує роботою понад 20% населення. З точки зору НКЦПФР сектор може бути основою для розвитку ринків капіталу в Україні. Якщо говорити про аграрні розписки в цьому контексті, НКЦПФР бачить значний розмір ринку – понад 35 млрд. грн. – і його стале динамічне зростання. Інструмент є прозорим та надійним, а очікувані законодавчі зміни перетворять аграрні розписки у електронний цінний папір, що створить основу для розвитку вторинного ринку.
Світове виробництво кукурудзи на 2020/21 рік прогнозується на рівні 1446,0 млн тонн, що на на 1,2 мільйона тонн вище, ніж прогнозувалося раніше.
Про це йдеться у квітневому звіті USDA.
Виробництво кукурудзи збільшиться у Пакистані, ЄС, Великій Британії та Еквадорі, що частково компенсує скорочення виробництва кукурудзи в Аргентині та Індонезії.
На фоні загострення пандемії Covid-19 та введення карантинних заходів, в Україні спостерігається значне зростання попиту на продукти бджільництва — насамперед, це пилок, перга та прополіс, а також настоянки. Про це розповів Валерій Курейко, бджоляр та співвласник бджоло-садиби «Знатний Мед», повідомляє Kurkul.com.
«Сьогодні споживачі звернулися до віками перевірених засобів зміцнення імунітету. Прополіс, пергу, пилок, забрус та інші продукти замовляють набагато частіше і більше. Попит на продукти бджільництва зріс приблизно у 2,5 рази. Бували місяці, коли продажі були вищі, ніж по меду, чого раніше ніколи не було», — повідомив Курейко.
За його словами, вартість багатьох продуктів бджільництва (особливо таких як перга, прополіс, маточне молочко) вища, ніж меду, тому на пасіці середніх розмірів продажі цих продуктів можуть приносити непоганий дохід і досягати частки 40% у загальному обсязі продажів за рік.
На полях українських сільгоспвиробників торік було посіяно 88 сортів насіння ярого ячменю вітчизняної та іноземної селекції.
Про це АgroТimes повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», д. е. н. Олександр Захарчук.
Він зазначив, що всі 26 іноземних сортів було вирощено в Україні. За даними науковця, реалізацією насіння ярого ячменю на українському ринку торік займалися 139 вітчизняних та іноземних компаній.
За січень-березень 2021 року експорт цукру (код ТН ЗЕД 1 701) склав 2168 тонн (у січні-березні 2020 р. – 45,5 тис тонн) на суму $1179 тис, а з початку 2020/21 МР – 70975 тонн (у 2019/20 МР – 67,4 тис тонн). Про це свідчать дані Державної митної служби України, пише agronews.ua.
Найбільшими країнами-імпортерами українського цукру від усього експорту (у грошовому еквіваленті) у січні-березні 2021 року виступили: Ізраїль (43,85%), Німеччина (31,04%), Молдова (14,33%). За березень 2021 року експорт цукру становить 108 тонн, на суму $90 тис, (у березні 2020 р. – 19,6 тис. тонн).Уряд оголосив конкурс на обрання голови Державного агентства резерву (Держрезерву) – структури, яка своєю назвою натякає на забезпечення країни запасом першочергових ресурсів. Кабінет Міністрів України опублікував відповідне розпорядження 25 березня 2021 року. Справа потрібна, але не менш потрібне справжнє перезавантаження цієї структури і підходів у її роботі. Адже в Україні стали вже звичними регулярні скандали з корупційним підґрунтям, коли йдеться про державні підприємства, за участю Держрезерву в тому числі. Варто згадати недостачу зерна, пального та харчових продуктів на суму понад 800 млн грн, які були виявлені під час аудиту цієї структури; або виявлення необлікованого зерна на підприємствах Держрезерву.
Паралельно в уряді нещодавно затвердили «Стратегію продовольчої безпеки України». Вона передбачає упродовж всього періоду її реалізації спільну та скоординовану діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у партнерстві з науковими установами, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями та бізнесом.
Американська компанія Impossible Foods, яка спеціалізується на створенні штучного м’яса, планує протягом наступних 12 місяців провести лістинг на біржі. Про це повідомляє 24 фінанси, пише agronews.ua.
Попит на “м’ясні” продукти рослинного походження зростає шаленими темпами. Популярність штучного м’яса у світі зумовлена й екологічними, і етичними аспектами, які поширені в сучасному соціумі.Підтвердженням цього є капіталізація Impossible Foods в 10 мільярдів доларів. Компанія розглядає, щонайменше два варіанти, виходу на ринок акцій: злиття з SPAC або традиційне IPO. SPAC – це компанія, створена спеціально для об’єднання з іншою приватною фірмою, яка має намір вийти на біржу без IPO. IPO – це перший публічний продаж акцій приватної компанії.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України пояснили, як будуть стабілізувати ціни на продукти. Таке рішення відомство прийняло на тлі штучно завищених цін на деякі позиції.
Так, відомство детально розглянуло актуальність цін на такі харчові продукти, як мука, хліб, масло, яйця, цукор і м’ясо птиці.
На цей час для нормалізації цінової політики щодо цукру Мінекономіки видало ліцензії на імпорт 120 000 тонн цукру-сирцю. Це повинно розв’язувати проблему дефіциту продукту в Україні.