Світове виробництво цукру може досягнути 200 млн тонн, із яких близько 70% отримують з цукрової тростини і 30% – із цукрових буряків. Попри зниження площ вирощування, Україна – у десятці найбільших виробників цукрових буряків та цукру.
Станом на 1 березня 2021 року поголів'я птиці в Україні склало 190,1 млн голів, що на 5,9% менше, у порівнянні із березнем 2020 року.
Про це свідчать дані Державної служби статистики. У господарствах населення поголів'я птиці на 1 березня поменшало лише на 1,5%, як порівняти з такою ж датою минулого року, і склало 80,9 млн голів.
Зазначимо, що в сільськогосподарських підприємствах налічується 109,2 млн голів, що на 8,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, у господарствах населення кількість поголів'я птиці скоротилася на 1,5% до 80,9 млн голів.
Обсяг виробництва борошна знизився на 32%.
В Україні за січень-лютий 2021 р. було вироблено 122,8 тис. тонн хліба та хлібобулочних виробів, що на 7,4% нижче за показник аналогічного періоду попереднього року. Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики України.
Зокрема, пшеничного хліба за звітний період було вироблено 48,7 тис. тонн, що на 9% менше, ніж за перші 2 місяці роком раніше, пшенично-житнього – 37 тис. тонн (скорочення на 7,8%).
Частина українських виробників, яка стримувала продажі в очікуванні підвищення цін на зерно, втратить прибутки внаслідок різкого зниження світових цін на пшеницю та кукурудзу. Водночас темпи експорту російського зерна значно перевищують торішні. Про це повідомляє graintrade, пише agronews.ua.
За даними Мінекономрозвитку, експорт зерна з України у 2020/21 МР зменшився у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону на 10,2 млн тонн до 34,725 млн тонн, зокрема:– пшениці – на 3,363 млн т до 14,219 млн тонн;
– ячменю – на 192 тис т до 4,087 млн тонн;
– кукурудзи – на 6,713 млн т до 15,828 млн тонн.
Крім того, експорт борошна скоротився на 174,4 тис тонн до 96,3 тис тонн, зокрема пшеничного – на 173,7 тис тонн до 95,4 тис тонн.
Міністерство охорони здоров'я України встановило максимально допустимі рівні вмісту хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу в сільгосппродукції та харчових продуктах. Це визначено наказом міністерства, текст якого має в своєму розпорядженні ІА "АПК-Інформ", підписаним міністром охорони здоров'я України Максимом Степановим.
«Затвердити максимально допустимі рівні (МДУ) вмісту хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу в сільськогосподарській продукції та харчових продуктах у кількості 0,01 мг/кг (мг/л)», - ідеться в тексті документа.
Як уточнюється в пояснювальній записці до наказу, встановлення вищевказаного обмеження дозволить обмежити ввезення до України продукції з підвищеним вмістом хлорпірифосу, а також дозволить експортувати якісну українську сільгосппродукцію до країн Європейського союзу з урахуванням діючих в ЄС нормативних документів.
Після проходження реєстрації даного наказу в Мін'юсті України датою його набрання чинності встановлено 1 січня 2022 р.
В Україні станом на кінець березня поточного року зараженість хворобами посівів озимих зернових не перевищує 15%. Озимий ріпак заражений дещо менше, – до 9%.
Про це повідомляють фахівців Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що на 2-33% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита борошнистою росою та септоріозом уражено 1-6, макс. 15% рослин (Київська область – септоріоз). Гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею охоплено 0,6-2% рослин. У понижених місцях рельєфу кореневими гнилями уражено 1-8, макс. до 15% рослин.
В Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей посіяли 106,3 тис. га, або 1% до прогнозу.
Зокрема, господарства Херсонської області посіяли 97,6 тис. га (58% до прогнозу) ярих культур, з яких 84,1 тис. га (89%) ячменю, 9,9 тис. га гороху, 1,82 тис. га пшениці та 1,75 тис. га вівса. За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більше від показника 2020 року.
Майже всі захворювання птиці погіршують якість шкаралупи яєць. Одним із найпоширеніших збудників бактеріозів, який впливає на репродуктивні органи і, як наслідок, на якість яйця, є E. Coli.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
Шкаралупа яєць у птиці, в організмі якої персистує цей збудник, має світліший колір. Під час сортування спостерігають зростання кількості забруднених кров’ю яєць на початку хвороби.
Водночас ураження птиці збудниками вірусних захворювань спричиняє появу яєць із занадто світлою шкаралупою. За інфекційного бронхіту птиці вона стає знебарвленою та жорсткою, також розріджується білок, подекуди яйця набувають округлої форми і шкаралупа розм’якшується. Птиця, яка перехворіла на інфекційний бронхіт, ще тривалий час несе деформовані, дрібні, з тонкою шкаралупою яйця.
Україна на 100% вичерпала річні квоти на безмитні поставки виноградного та яблучного соку (20 тис. т — річний обсяг), меду (6 тис. т) та оброблених томатів (10 тис. т) в країни Європейського союзу в рамках зони вільної торгівлі.
Такі дані надало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит «Радіо Свобода».
При цьому, частково річні квоти використано на такі продукти:
- ячмінну крупу та борошно (річний обсяг 7,8 тис. т) використано на 83%;
- кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. т) — на 74%;
- цукор (понад 20 тис. т) — на 45%;
- крохмаль (10 тис. т) — на 34%;
- оброблену продукцію з зернових (2 тис. т) — на 30%;
- м'ясо птиці та напівфабрикати з м«яса птиці (70 тис. т основна, 20 тис. т додаткова) — на 25% і 4% відповідно;
- яйця та альбуміни (3 тис. т основна і 3 тис. т додаткова) — 25% і 0% відповідно.
Україна має намір інтенсифікувати зусилля щодо відкриття ринку Китаю для українських експортерів гороху, рибної продукції, пшениці, черешні та яблук.
Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, на своїй сторінці у Facebook.
«Китай є одним з найважливіших партнерів України, взаємодія із яким останні роки значно посилюється. Тільки за минулий рік експорт українських товарів виріс майже у два рази, а в 2019 році збільшення склало 63%. Загалом же на поставки товарів до Китаю приходиться 14,5% від усього експорту України. Левова частка з них — продукція агропромислового комплексу», — розповіла Магалецька, під час зустрічі із з Фань Сяньжуном, Надзвичайним та Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні.