Україна за підсумками січня - квітня 2021 року повернула собі місце в трійці топ-експортерів курятини в Європейський Союз. Про це свідчать дані червневого світу Європейської комісії.
Відзначається, що за звітний період Україна експортувала в країни ЄС 13,53 тис.тонн м’яса птиці, що з усім тим майже на 55% менше, ніж за аналогічний період минулого року (29,7 тис. тонн). Таким чином, Україна повернула своє звичне третє місце в рейтингу топ-експортерів в регіон.
Другим найбільшим експортером курятини в ЄС став Таїланд (45,7 тис.тонн), а лідером рейтингу – Бразилія (73,5 тис. тонн).
Також повідомляється, що Україна в січні-квітні збільшила імпорт курятини з ЄС на 45% (до 49,3 тис.тонн), і таким чином стала другим найбільшим імпортером цієї продукції з Європи.
Станом на 25 червня, за даними Держмитслужби, експорт з України зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна 2020/21 МР значно скоротився на 12506 тис. т.
Всього зернових було експортовано 43939 тис. т., що на 12230 тис. т. менше за відповідний період минулого року. З них було експортовано:
Ціни на соняшникову олію на українських прилавках цього року побили всі рекорди. За даними Держстату, порівняно з травнем 2020 року цей продукт подорожчав на 75,2%. Тільки з початку цього року соняшникова олія виросла в ціні на 42,7%. Зараз ціна дещо стабілізувалася, і пляшка олії в роздріб коштує близько 60 грн. Але в ній навіть менш ніж літр.
Водночас Україна є одним зі світових лідерів із виробництва та експорту соняшникової олії. Чому ж на внутрішньому ринку вона така дорога і чи може держава на це вплинути.
Аналітики IGC у червневому звіті підвищили прогноз валового збору кукурудзи в 2021/22 МР до 1,201 млрд тонн у порівнянні з 1,193 млрд тонн за попередньою оцінкою, що також значно вище за результат сезону-2020/21 (1,13 млрд тонн).
Як уточнюється, експерти підвищили прогноз урожаю зернової в ЄС – до 68,3 (67,5) млн тонн, ПАР – до 16,1 (15,3; 17) млн тонн і Китаї – до 272,8 (267,3; 260,7) млн тонн.
Прогноз світових кінцевих запасів кукурудзи аналітики також підвищили – до 267 (261; 266,6) млн тонн внаслідок підвищувальних коригувань у КНР – до 182,1 (173,9; 190,6) млн тонн, а також ПАР – до 3,2 (2,9; 3) млн тонн та Україні – до 2,2 (1,7; 2,5) млн тонн.
Забезпечення поливу всієї площі зрошувальних земель дозволило б, за розрахунками, збільшити обсяги виробництва сільгосппродукції та ВВП країни більш ніж на 0,2%, або майже 8,8 млрд гривень.
Про це свідчать результати аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, передає прес-служба Рахункової палати. «На забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у рамках реалізації програми протягом 2013/20 роки за рахунок усіх джерел фінансування витратили понад 23 млрд грн», — йдеться в повідомленні. Таким чином, забезпечено отримання врожаїв сільськогосподарських культур на площі 23,9 тис. га, або в середньому 3 тис. га щорічно — 98,4%. Водночас реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем виконана лише на 13% планової площі, збудовані та реконструйовані системи крапельного зрошення на площі — 43,1%, придбано 12% поливної техніки, проведено реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних систем на 27% площі, захищено 23,4% сільських населених пунктів, проведено 61,2% вимірювань показників якості води.
Про це на пресконференції «Чому знижена ставка ПДВ на сільськогосподарську продукцію має поширюватися до кінцевого споживача?» заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
«Позиція міністерства аграрної політики незмінна, вона озвучена міністром – ми виступаємо за зниження ставки ПДВ до 14% далі по виробничому ланцюгу для того, щоб всі продукти, які мають соціальну значущість, дійсно стали доступнішими», - заявив Висоцький.
Міністерство аграрної політики і продовольства планує в липні запустити Державний аграрний реєстр, який об'єднує дані ряду інших держреєстрів. Про це повідомив заступник міністра агрополітики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.
Запуск версії з повноцінним функціоналом запланований на 2022 рік.
«Першу версію Державного аграрного реєстру ми плануємо запустити в липні, далі будемо взаємодіяти з учасниками ринку для його вдосконалення і наповнення корисними функціями. Також будемо вести промоінформаційну кампанію, щоб агровиробники добровільно приєднувалися до цього ресурсу, знаходили користь для себе, створювали з нами зворотний зв'язок», — поділився він своїми планами на посаді заступника міністра агрополітики з питань цифровізації.
Українська аграрна конфедерація вітає українців з великим національним святом – Днем Конституції України!
Саме Конституція України проголосила основні принципи та систему правосуддя у нашій державі, визначила масштаби юрисдикції та організацію судочинства, надала гарантії незалежності і недоторканності суддям.
Станом на 25 червня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 43,9 млн тонн зернових культур, що на 12,2 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
За минулий рік було вироблено 5,9 млн тонн і 0,9 млн тонн нерафінованої і рафінованої соняшникової олії.
В Україні за останні пів року різко злетіли ціни на соняшникову олію, вона стала одним з найдорожчих продуктів у споживчому кошику. Серед причин зростання ціни експерти називають подорожчання олії на світових ринках. Але Антимонопольний комітет все одно почав вивчати ситуацію з ціною в Україні.
Наприкінці травня 2013 року літр соняшникової олії коштував 15,04 грн, через рік ціна опустилася до 14,44 грн. До травня 2015-го літр олії подорожчав до 29,88 грн, до травня 2016-го – до 31,33 грн.
До середини 2017 року вартість соняшникової олії становила 33,74 грн. Три роки ціна на олію була стабільною – близько 34 грн. У травні минулого року олія подешевшала до 34,14 грн. У травні цього року ціна стала вище практично вдвічі – літр олії коштував 62,57 грн.