Cтаном на 5 липня Україна з початку 2021/22 МР (1 липня) експортувала 128 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що на 88 тис. тонн тонн поступається показнику на аналогічну дату роком раніше, про це свідчать дані Державної митної служби.
У розрізі культур за перші п’ять днів сезону було експортовано 65 тис. тонн пшениці (+52 тис. тонн до торішнього показника), 2,3 тис. тонн жита (на аналогічну дату роком раніше не відвантажувалася) і 59 тис. тонн кукурудзи (-103 тис. тонн).
Українські виробники ягід на поточному тижні активізували збір врожаю лохини відкритого грунту, старт сезону в цьому році затримався на 10-14 днів в порівнянні з попереднім, але почався з більш низьких цін. На поточний момент ціни на дрібнооптові партії лохини з місцевих господарств варіюються в діапазоні 250-350 грн / кг ($ 9,12-12,77 / кг), що в середньому на 20% дешевше, ніж на перші партії в попередньому сезоні.
Перші партії грунтовій лохини, за словами операторів українського ринку, з'явилися на ринку ще в кінці минулого тижня, але обсяги були дуже обмеженими. При цьому стартовий ціновий діапазон на цю ягоду був досить широким. На відкритих продовольчих ринках роздрібні ціни на першу лохину варіювалися від 350 грн / кг ($ 12,80 / кг) до 500 грн / кг ($ 18,30 / кг). Аналогічну вартість встановлювали і виробники, що пропонують роздрібну доставку до своїх клієнтів. Проте, вже до кінця тижня деякі роздрібні продавці були змушені знизити мінімальний поріг цін до 270 грн / кг ($ 9,90 / кг).
Організатори IV Міжнародного дня спаржі, який пройде з 7 по 9 вересня 2021 року в Ріміні (Італія) в рамках щорічної міжнародної виставки Macfrut, повідомили про позитивну динаміку зростання ринку спаржі в Італії.
В Італії спаржа вирощується на площі близько 9500 гектарів. Основні регіони виробництва Апулія – 50% від загальної площі вирощування, Венето – 20% і Емілія-Романья – 8%.
Для узгодження максимальних обсягів експорту зерна з України підписали меморандум з учасниками зернового ринку.
«Прогнозований режим експорту та стабільність ринку в країні – основна ціль, з якою наше Міністерство, профільні асоціації, об’єднання та організації учасників зернового ринку підписали цей документ», – зазначив Лещенко.
Він додав, що практика таких домовленостей існує з 2011 року. Цей механізм дозволяє експортувати оптимальні обсяги зернових та зерново-бобових без збитків для внутрішнього ринку, а також підтримувати продовольчу безпеку України.
На тлі зростання світових цін на ріпак і канолу, минулого тижня також відзначилося зростання закупівельних цін на ріпак в Україні які виросли на 1000 грн/т до рівня 18500-18800 грн/т з поставкою в порт або 595-605 $/т, що майже на 50% перевищує рівні цін на початок минулого сезону.
Високі ціни на ріпак на початку сезону пов'язані з великим попитом з боку ЄС і хорошими продажами трейдерів українського ріпаку в Китай і навіть в Канаду.
Збирання ріпаку в Україні затримується через рясні опади в останні два місяці, але при цьому прогнози врожаю ріпаку підвищуються і можливо навіть перевищать рівень минулого сезону близько 2,6 млн тон незважаючи на зниження площ сівби.
Але якщо врожайність виявиться ще вище прогнозованої, то це може обвалити ціни після старту збирання, як це вже сталося на ринку ячменю і пшениці.
Об’єднання «Органічна ініціатива» презентувало комунікаційну кампанію,яка триватиме в Україні протягом кількох років і може значно підвищити рівень знань та лояльності українців щодо органічних харчових продуктів. Про це повідомляє прес-служба об'єднання.
«Мета кампанії — популяризувати органічні сертифіковані продукти, роз’яснити споживачу, що ж таке органічні продукти, які їх переваги, як їх відрізнити на поличках магазинів. Адже згідно дослідження „Обізнаність та сприйняття органічних продуктів в Україні“, що було проведено компанією MZ hub на замовлення „Органічної ініціативи“ наприкінці 2020 року, 78% споживачів в Україні готові купувати органічні продукти. Але їм бракує інформації, що допоможе зробити вибір на користь органіки», — йдеться в повідомленні.
Старт збирання озимої пшениці в Росії та Україні показує високу врожайність в південних регіонах, які є основними постачальниками пшениці в липні і після торішнього неврожаю активно продають за поточними цінами, що посилює тиск на ціни.
Закупівельні ціни на пшеницю в Україні за минулий тиждень знизилися на 10-15 $/т з поставкою в порт до рівня 215-222 $/т, або 6500-6800грн/т, але зниження котирувань на біржах в п'ятницю прискорилося, що посилить тиск на ціни.
Частину коштів, які будуть отримані від концесій портів, Міністерство інфраструктури планує витратити на оновлення портової інфраструктури. Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков під час зустрічі з Європейською бізнес асоціацією. Він зазначив, що Мінінфраструктури продовжуватиме реалізацію проєктів з передачі портів у концесії.
«Частину грошей (залучених від концесій) ми хочемо залишати на оновлення інфраструктури, тому що бачимо в якому стані причали, порти та критична інфраструктура в портах», – сказав Кубраков.
Сьогодні Україна — нетто-імпортер молочної продукції та замикає трійку країн після Мальти та Кіпру за показниками вартості молока. При цьому ринок споживання в Україні зростає, що підтверджує збільшення імпорту молочної продукції.
Таку інформацію оприлюднив голова ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський в рамках MilkyForum 2021.
«В світі зростає виробництво молока, оскільки: зростає кількість населення; сучасні умови кормовиробництва сприяють зростанню продуктивності корів; розвинені країни надають велику фінансову підтримку для розвитку молочної галузі», — зазначає Вадим Чагаровський.
Він навів цифри, що за останні 7 років (2014-2020 рр.) обсяг підтримки с/г галузі в ЄС склав 383,6 млрд євро, з них на молочну галузь спрямовано 71,18 млрд євро (20%). В Україні за цей період було виділено на підтримку с/г галузі 35 млрд грн, частка молочної галузі склала 4%.
Українські бджолярі отримали п'ять золотих, чотири срібних та одну бронзову нагороду за якість меду на міжнародному конкрсі. Оцінювали смак меду, консистенцію, аромат і зовнішній вигляд.
Відповідно до результатів конкурсу London Honey Awards 2021, який проходив у травні цього року, призові місця отримали 10 видів меду від семи українських виробників.
Оцінку меду проводили міжнародні експерти з меду.
Вони оцінювали продукт «сліпим» методом, тобто без пакування і будь-яких характерних ознак. Кожен суддя проводив органолептичний аналіз та оцінював такі характеристики, як зовнішній вигляд, консистенцію, аромат і смак.