Валютна лібералізація триває: НБУ впроваджує найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень з початку повномасштабної війни

Національний банк України впроваджує найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни. Метою цих змін є поліпшення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримка відновлення економіки та сприяння припливу нових інвестицій в країну.

З огляду на сформованість необхідних передумов і ретельний аналіз Національним банком кожного окремого заходу відповідні зміни не мають створити додаткових ризиків для макрофінансової стабільності та стійкості валютного ринку. Вони вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного (43-44 млрд дол. США).

Зміни стосуватимуться кількох напрямів. Переважна більшість з них вже набрала чинності з 4 травня 2024 року, лише можливість репатріювати “нові” дивіденди запрацює з 13 травня 2024 року.

По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг.

НБУ забезпечує можливість бізнесу купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для проведення операцій з імпорту робіт і послуг. У зв’язку з цими змінами втрачає свою актуальність постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №153 "Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту". З огляду на це НБУ звернувся до Уряду України з пропозицією щодо її скасування.

Крім того, НБУ окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових і портових зборів, штрафів, а також членських внесків. Це пов'язано з тим, що вищезазначена постанова Уряду України також частково містить відповідні операції.

Такі зміни підтримають українських виробників і забезпечать можливість вітчизняного бізнесу виходити на нові ринки, в тому числі ті, з яких витісняються виробники країни-агресора завдяки санкціям. Це, відповідно, сприятиме поступовому збільшенню надходження експортної виручки в Україну. Нагадаємо, що аналогічне пом'якшення обмежень для імпорту товарної продукції здійснено в липні 2022 року.

По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди. 

Підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Це пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу.

Щоб мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності, Національний банк встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті. Контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.

Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме припливу нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом та підтримає економіку.

По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою. 

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу/оренди без додаткових обмежень щодо предмета лізингу/оренди, а також дати укладення договору. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг/оренду транспортних засобів.

Відповідні зміни дадуть змогу бізнесу також розрахуватися за раніше укладеними договорами за лізингом/орендою, що фактично уможливить укладання нових договорів і залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності.

По-четверте, пом'якшуються обмеження в частині погашення “нових” зовнішніх кредитів. 

НБУ спрощує умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування й повернення “нових” зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.

Зокрема, з 3 до 1 року зменшується мінімальний строк користування “новим” кредитом, за досягнення якого дозволяється купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту. Відповідно заборона купувати валюту для погашення “нових” кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до 1 року.

Крім того, НБУ дасть змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за “новими” кредитами, незалежно від строку користування кредитом.

Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не лише від офіційних партнерів, але й від приватних інвесторів.

По-п'яте, надана можливість погашати проценти за “старими” зовнішніми кредитами. 

Резиденти-позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за “старими” зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року.

У межах одного договору для прострочених (станом на 1 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за 1 календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів.

Для захисту макрофінансової стабільності також передбачено додаткові умови для проведення таких операцій:

• відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року; 
• заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
• не передбачене дострокове виконання платежів чи реструктуризація прострочених платежів.

Ці зміни дадуть змогу мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників і забезпечать сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також поліпшать умови для залучення нового капіталу в Україну.

По-шосте, пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній. 

НБУ дасть змогу представництвам міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній купувати і переказувати іноземну валюту за кордон на рахунок нерезидента–юридичної особи, чиї інтереси ці представництва представляють в Україні. Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті. Такі зміни, зокрема, посприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.

Ці та низка інших технічних змін унесені постановою Правління Національного банку України від 03 травня 2024 року №56 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”. Переважна більшість положень документа набирає чинності з 4 травня 2024 року, лише в частині репатріації “нових” дивідендів зміни наберуть чинності з 13 травня 2024 року.

А вже сьогодні, 7 травня, уряд скасував обмеження розрахунків за імпорт товарів і послуг

Уряд під час засідання 7 травня ухвалив важливе рішення для покращення бізнес-клімату в Україні. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Так, було скасовано постанову Кабінету Міністрів №153, яка обмежувала розрахунки за імпорт товарів і послуг.

«Це те, що дуже важливо для бізнесу. Така лібералізація відкриє нові можливості для українських підприємців — виходити на нові ринки, посилювати український експорт, створювати нові проекти та нові робочі місця в Україні», — відзначив Прем’єр-міністр.

Як зауважив Денис Шмигаль, це рішення Уряду вкладається у більш широку політику дерегуляції. Вже переглянуто більше тисячі дозволів, ліцензій і довідок, які регулюють взаємодію держави та бізнесу.

«Частина буде повністю скасована, частина — спрощена, частина — переведена в цифру. Постійно працюємо над цим», — наголосив очільник Уряду.

Денис Шмигаль підкреслив, що обороноздатність нашої країни напряму залежить від того, наскільки сильною є наша економіка. Саме український бізнес сьогодні є основою відновлення, розвитку й успіху.

«Тому в економічній політиці у нас є два глобальних завдання. Перше — це програми підтримки бізнесу та стимулювання економічної активності. Друге — це створити бізнес-клімат, де підприємці можуть реалізувати всі свої можливості та амбіції», — відзначив Прем’єр-міністр.

Мінекономіки від першого дня запровадження суворих валютних обмежень відстоювало необхідність їхнього зняття відповідно до обставин і проводило щодо цього обговорення з НБУ

За словами першої віце-прем’єра, робота над подальшими кроками щодо лібералізації триває і далі, зокрема щодо збільшення граничних строків розрахунків.

“Сьогоднішнє рішення матиме позитивний вплив на розвиток приватного сектору в Україні. Валютна лібералізація дозволить українському бізнесу розвиватись, виходити на нові ринки, нарощувати експорт. Водночас це можливість активніше залучати інвестиції, адже саме валютні обмеження для багатьох представників приватного сектору були стримуючим фактором перед виходом на український ринок”, - прокоментувала Перша віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

ІЦ УАК за матеріалами НБУ, Кабміну та Мінекономіки