13.02.2024 12:34

Українським Дунайським пароплавством побудовано ще одну SLG–баржу

версія для друку
13.02.2024 12:34

Українське Дунайське пароплавство побудувало вже другу великотоннажну SLG–баржу з використанням старих ліхтерних суден (малих сорокаметрових барж). Перша була спущена на воду в кінці минулого року. Для будівництва баржі тоннажністю 2200 т використовують 40-метрові ліхтерні баржі, які раніше через економічну недоцільність простоювали чи використовувалися не за призначенням. Повноцінна річкова SLG–баржа будується за принципом конструктора: відбувається стикування двох ліхтерів за допомогою вставки, що вирізається із третього судна.

«У 2023 році команда Українського Дунайського пароплавства вперше за тривалий час розпочала будівництво несамохідного флоту. На балансі підприємства залишилося понад 80 ліхтерів, частина з яких здається в оренду у якості так званих «проставок» між суднами та причалом. Але більшість гниє, витягуючи з компанії кошти на якірний збір, аварійні ремонти тощо.

Використання ліхтерів як донорів для створення нових SLG-суден дає нам можливість навіть під час війни системно оновлювати річковий флот. При цьому собівартість виробництва барж SLG значно нижча, ніж будівництво судна з нуля. Всі роботи з будівництва нових барж відбуваються в Україні. Це створює нові робочі місця та позитивно впливає як на економіку регіону, так і в цілому на розвиток галузі внутрішніх водних шляхів. Це важливо також для забезпечення логістики й експорту зерна. Варто зазначити, що баржі будуються за рахунок власних коштів Українського Дунайського пароплавства, без залучення бюджетного фінансування», - зауважив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Вантажопідйомність оновленої SLG-баржі становить 2200 тонн, довжина – 76,5 метра, осадка – 3,1 метра. Будівництво барж типу SLG з ліхтерів-донорів відбувається у кілька етапів. Спочатку проводиться оцінка суден-донорів, потім їх доставляють на завод, де проводиться ревізія суден на предмет виявлення дефектів і пошкоджень. Після цього розпочинається ремонт корпусів суден, палубних механізмів і горловин. Потім здійснюється відрізка кормових частин суден-донорів, їх стикування та випробування відсіків. Далі — фарбування корпусу, переобладнання системи осушення, пожежогасіння, прокладання кабельтраси, переобладнання носової частини корпусу.

ІЦ УАК за матеріалами Мінінфраструктури

Новини


Яким Ви бачите розблокування експорту аграрної продукції з України?:
Інші опитування