Україна сама не може розв'язати питання "зернової кризи" з Польщею, необхідна участь Брюсселю, - Павло Коваль

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації у прямому ефірі телеканалу "Суспільне" прокоментував ситуацію на кордоні з Польщею.

Будь-які перешкоджання транзиту української продукції територією Польщі є недопустимими.

Експерт зазначив, що Україні важливо мати можливість транзиту територією Польщі, зокрема через її порти, як один із запасних логістичних варіантів. Адже не так давно, до того як запрацював Український коридор, були складні місяці, і через Польщу йшли великі потоки української агропродукції.

До того ж, нагадав Коваль, ситуацію, коли Польща в односторонньому порядку ввела ембарго на українську с.-г. продукцію, підтримають не всі представники польського бізнесу.

Крім того, чомусь держава Польща не знайшла інструментів, як впорядкувати всі процеси та процедури за майже рік ембарго та блокування кордонів. А ситуація, яка розпочалася з того, що нібито українське зерно обвалило внутрішній ринок зерна в Польщі, чомусь почала розширюватись на всі 24 групи аграрної і харчової продукції. Це здається дивним і непрофесійним, або ж уряд Польщі не поспішає та не бажає якнайшвидше розв'язати суперечку на кордоні.

Павло Коваль пригадав і стосовно експорту та транзиту російського продовольства територією Польщі та ЄС у цілому.

"Зверніть увагу, що ті інциденти неприємні, коли нібито фермери висипали хліб під ноги, я думаю, що то не фермери все ж таки. Але потрібно буде розбиратися і хай польська влада з цим розбереться, бо фермер хліб під ноги не кидає, як відомо.

Є ж у нас така професійна етика і професійна солідарність, коли це недопустимі речі, навіть у такому пориві емоцій.

Давайте ми приберемо, впорядкуємо свої емоції й оглянемось, що ми робимо. Чому у нас сьогодні сотні тисяч тонн російського зерна через Білорусь заходить на митну територію Польщі і водночас наші польські друзі застосовують інструменти ембарго для нас разом з усіма європейськими країнами.

При цьому польські перевізники, польські фермери не блокують завезення збіжжя російського, казахського та з інших країн через Брестську область.

І ми вже знаємо, там і сухі порти розгорнуті, і таке інше. Виходить, Україні допомагаємо, і паралельно другою рукою зриваємо пломби та висипаємо зерно.

І взагалі, коли йде мова про перешкоджання торгівлі, один з принципів побудови ЄС – це вільний рух товарів, робіт, послуг, капіталу і найманої праці.

А також, другий принцип, на якому весь ЄС базується – це недискримінація.

Тоді виникає питання. Друзі, ви на початку повномасштабного вторгнення зробили для України дуже багато. Прийняли мільйони біженців. Жодного не було фільтраційного табору на території Польщі. Всіх українців розібрали по будинках і квартирах. Ми ніколи цього не забудемо. Польща одна з перших надавала зброю, яка була - радянських зразків, нерадянських, свою зброю і таке інше. Відкрила логістичні ворота на вхід в Україну. Пальне поступало, зброя, допомога з інших країн тощо.

А що сьогодні відбувається? В чому справа? Що в нас із принципами недискримінації?

Чому дискримінується саме збіжжя з України і українського погодження? І тут, мені здається, потрібно, щоб спецслужби і польські, і Європейського Союзу, й інших країн, і українські, звичайно, трошечки там глибше розібралися.

Тому що, мені здається, там вже немає економічного підґрунтя. Там, скоріше, навіть не політичні, а вже скоріше якісь геополітичні чи навіть військово-гібридні інструменти включаються.

І хто їх може підігрівати? Ну, тут догадуватись з трьох разів не потрібно. Тут з одного разу все зрозуміло. І коли ми говорили півроку назад, що, можливо, це якась передвиборча риторика, потрібен час поки новий уряд сформують, і все буде. Ну, сьогодні вже пройшов час, декілька місяців після виборів, вже новий уряд. І ми бачимо ось таку ситуацію. Ситуація неприємна, м'яко кажучи.

Поки що Україна не втягується в такі дзеркальні інструменти, у блокування з нашого боку.

Але ми знаємо, що з 1 березня до нібито польських фермерів приєднаються знову польські перевізники, які закидають нам, що ми начебто ламаємо їм ринок перевезень.

Це теж такий міф", - прокоментував генеральний директор УАК Павло Коваль.

Ведучі нагадали, що 26 лютого була зустріч міністрів сільського господарства Європейського Союзу в Брюсселі. Там виступив і міністр сільського господарства Франції якраз про цю геополітичну складову: "Ринок зернових став дезорганізованим. Насправді це був намір президента росії володимира путіна. Є циклічні заходи. Є заходи, можливо, захисні заходи, які потрібно активувати.

Нам потрібна додаткова інформація про це. А по-друге, нам потрібна європейська та українська стратегія, яка допоможе нам відвоювати ринки за межами наших кордонів.

Дезорганізація ринку означає, що путін і росіяни міцно контролюють світовий ринок зернових, підриваючи наші ринки".

Тож ведуча Суспільного запитала Павла Коваля, як, враховуючи блокування кордону, розсипання української аграрної продукції, цим можуть скористатися росіяни?

"Напряму користуються цим. Не можуть скористатися, а вже користуються. Коли Україна зі своїм збіжжям не змогла вийти на ряд своїх традиційних для нашої зернової групи товарів глобальних ринків, туди, в тому числі, і росія зайшла.

І от французький політик дуже влучно сказав. Ми протягом уже двох років повномасштабного вторгнення говоримо, що один з гібридних інструментів ведення війни – це продовольчий тероризм. Тут всі, як кажуть, карти відкриті повністю. Що було з зерновим коридором? Ми пам'ятаємо скільки у нас інфраструктури пошкоджено вже після того, як росія вийшла із зернового коридору. Але все ж таки з Туреччиною намагаються там вести якісь переговори, щоб туди повернутися.

І сьогодні вони знайшли ще один з інструментів - внутрішні політичні сили Польщі. Зокрема є там така політична сила, як "Конфедерація", яка має зв'язки певні з росією".

Наостанок, Павло Коваль нагадав про домовленість щодо міжурядової зустрічі у Варшаві. Але непорозуміння викликає те, що вона запланована аж на 28 березня. "А цілий місяць ми що, будемо спостерігати, як з вагонів зерно під ноги висипають?"

Тож, за словами експерта, є певні запитання, які - не зовсім двосторонні.

"Це вже не відносини Київ-Варшава, це відносини, як мінімум, тріади Київ-Варшава-Брюссель. І ось на цьому майданчику потрібно це вирішувати".

ІЦ УАК за матеріалами Суспільне