Експорт біодизеля з України поки непомітний. Але у нас є передумови стати великим постачальником цього продукту на зовнішні ринки. Таку думку висловив у своїй колонці на «УкрАгроКонсалт» Олексій Удовенко, регіональний представник Malaysian Palm Oil Council в країнах СНД.
Поточна ситуація може змінитися після прийняття парламентом законопроекту, зареєстрованого у Верховній Раді під № 7348. Основне нововведення цього документа — встановлення обов’язкових квот для виробників та імпортерів моторного палива по вмісту біокомпонентів у загальному обсязі продажу на території України і штрафи за недотримання цих вимог.
Документ уже отримав підтримку транспортного комітету ВРУ. Остаточний проект закону очікують найближчим часом, потім – прийняття парламентом.
«У цьому випадку Україна отримає всі можливості перетворитися на великого експортера біодизеля в Європу», — вважає Удовенко. І наводить приклад Болгарії: за 5 років країна збільшила експорт біодизеля з 4 тис. т до 354 тис. т. За цей же період Польща збільшила експорт біопалива з 169 до 552 тис. т.
Цим шляхом може піти й Україна, яка є найбільшим експортером соняшникової олії, говорить Удовенко. У 2017 році на зовнішні ринки пішло 5,7 млн т з 6,2 млн т вироблених. соєвої олії експортовано 166 тис. т з 186 тис. т. ріпакової – 64 тис. т з 105 тис. т.
«Фактично, Україна має потенціал для нарощування виробництва біодизеля на основі будь-якої з цих трьох олій», — зазначає фахівець.
Крім того, маючи власні заводи з рафінації, Україна вже виробляє велику кількість жирних кислотних олій — ще один компонент біодизеля. Низька вартість і висока якість можуть зробити погони дезодорації гарною сировиною для його виробництва.
Перспективними ринками збуту для України Удовенко називає Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію і ту ж Болгарію.
ІЦ УАК за матеріалами agroday