УАК взяла участь у семінарі «Нові виробничі технології для підвищення продовольчої безпеки»

Вплив російської агресії на забезпечення продовольчої безпеки України та світу, впровадження нових виробничих технології обговорили під час семінару, який відбувся 22 лютого в рамках проекту Міжнародної організації праці (МОП) та Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ).

У заході взяли участь представники Української аграрної конфедерації, Мінагрополітики, Академії Наук України, Директор з міжнародних відносин, Керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв'язків Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії Ауліккі Хулмі, а також провідні українські та міжнародні експерти.

Учасники семінару представили аналіз стану АПК України та запевнили, що наразі країна повністю забезпечує внутрішню продовольчу безпеку та продовжує виконувати свої обов’язки щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але в контексті війни можуть виникнути ризики платоспроможності українських громадян, їх доступу до якісних і безпечних продуктів, що у свою чергу впливає на створення умов для повернення українців, які через війну перебувають за кордоном.

Захід відкрив Кінах Анатолій Кирилович, Голова Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ).

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вступного виступу зазначив: «Для України наразі немає таких ризиків продовольчої безпеки, як для світу. Криза стала відчутною на початку російського вторгнення, коли збільшилися ціни на продовольство. В деяких африканських країнах виникла проблема фізичної доступності до їжі. Тому необхідна консолідація міжнародної спільноти для забезпечення відновлення і сталого розвитку українського АПК та забезпечення світової продовольчої безпеки. Україна виконує свої зобов’язання щодо забезпечення продовольством нужденних країн. Але лише власними зусиллями це реалізувати складно. Ми маємо залучити кращий міжнародний та вітчизняний досвід для відновлення галузі із використанням новітніх технологій, щоб на майбутнє створити такі гарантії продовольчої безпеки, за яких жодна країна не могла би створити умови для світової кризи, яку маємо зараз через російську агресію».

З першою доповіддю про стан, проблеми та перспективи забезпечення продовольчої безпеки України виступив Козаченко Леонід Петрович, Президент Української аграрної конфедерації.

Спочатку Леонід Козаченко нагадав іноземним та українським колегам про основні показники, здобутки та можливості українського АПК. Зокрема він зазначив, що за 2021 рік ми зібрали рекордний урожай у понад 100 млн т зернових та олійних культур та експортували продукції АПК майже на 30 млрд дол.

Президент УАК розповів про потенціал: "При реалізації на 90 % генетичного потенціалу зернових та олійних культур (збільшення посівних площ до 35 млн га, дотримання вимог ротації культур, максимального забезпечення вологою та поживними речовинами, повного знезараження від шкідників та хвороб, а також мінімізації втрат при збиранні врожаю з використанням сучасних технічних засобів) можливо отримати врожай зернових та олійних культур близько 150 млн тонн.

Реальним збільшенням може бути виробництво продукції тваринництва та птахівництва. При цьому можливе нарощення виробництво молока до 25 млн тонн та м’яса до 8 млн тонн".

Водночас він зазначив, що крім воєнних факторів українські аграрії потребують інвестицій та підтримки держави. Адже, навіть у довоєнні роки українські аграрії в середньому використовували у 2-3 рази менше добрив і ЗЗР, ніж розвинуті країни.

У ході доповіді Леонід Козаченко нагадав, що:

• загальні втрати від війни становлять понад 35 млрд дол. США;
• понад 5 млн га сільськогосподарських угідь заміновано;
• знищено понад 5 мільйонів курей;
• знищено понад 250 тисяч свиней і 100 тисяч корів;
• знищені сотні об'єктів інфраструктури та тисячі одиниць сільськогосподарської техніки та автомобілів.

За попередніми оцінками для відновлення та розвитку галузі АПК необхідно залучити в агропродовольчий сектор економіки 80 млрд дол. США для інвестування у наступні сфери діяльності:

1. Рослинництво до 8 млрд дол. США.
2. Садівництво до 2,5 млрд дол. США.
3. Іригація та зрошення до 7 млрд дол. США.
4. Тепличне господарство до 3 млрд дол. США.
5. Тваринництво до 18 млрд дол. США.
6. Харчова, фармацевтична, парфумерна промисловість до 35 млрд дол. США.
7. Логістика та торгівля до 3 млрд дол. США.
8. Біоенергетика до 5 млрд дол. США.

При цьому необхідно виконати наступні кроки:

• відшкодувати суб’єктам господарювання агропродовольчого сектору економіки втрати понесені внаслідок війни;
• розмінувати сільськогосподарські угіддя та ділянки на яких розміщені морські та сухопутні логістичні об'єкти;
• розробити та затвердити чітку стратегію розвитку агропродовольчого сектору економіки та конкретну і прозору програму її реалізації на наступні 10 років. При цьому чітко сформувати незмінну вертикаль державного управління, фіскальну та монетарну політику, питання дерегуляції та державного контролю які корелюються з практикою запровадженою Європейським союзом;
• забезпечити вільний доступ до середньо та довгострокових інвестиційних фінансових ресурсів.

За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка пріоритетами розвитку українського аграрного сектору є: застосування найсучасніших технологій вирощування та переробки сільськогосподарської сировини, збереження довкілля, створення замкнутих виробничих ланцюгів з повною діджиталізацією управління фінансовими ризиками виробництва та торгівлі.

Однак Леонід Петрович додав, що навіть попри війну, руйнування та збитки український агробізнес шаленими темпами розвиває управлінські та ІТ-рішення, місцями випереджаючи західних колег.

Л. Козаченко завершив свій виступ акцентуючи увагу на важливості переробки. 

Нагадаємо, про важливість переробки йшлося на нещодавньому заході - IV Міжнародний Grain Storage Forum ELEVATOR 2022.

Наступною виступила Пані Ауліккі Хулмі, Директор з міжнародних відносин, Керівник підрозділу з координації відносин з ЄС та міжнародних зв’язків Міністерства сільського та лісового господарства Фінляндії на тему: "Фінляндія – країна номер один за Глобальним індексом продовольчої безпеки. Яка політика та робота стоїть за цим".

Вона зазначила, що основні риси лідерства Фінляндії у сфері продовольчої безпеки такі:

• висока економічна доступність продовольства (майже відсутні громадяни, що живуть за межею бідності; хороша система соціального забезпечення);
• суворе законодавство у сфері безпечності харчової продукції та високі стандарти якості;
• ефективне управління ризиками стихійних лих (наприклад, моніторинг і контроль шкідників та захворювань).

Особливістю також є те, що хоча Фінляндія і досі залежна від імпорту деяких харчових продуктів, однак вона сформувала власний продуктивний генофонд у тваринництві та практично не імпортує тварин з інших країн. Через це захворюваність тварин у Фінляндії мінімальна, а це тягне за собою мінімальне використання антибіотиків.

Фінляндія використовує системний підхід до виробництва продовольчих продуктів, необхідний для досягнення екологічної, соціальної й економічної стабільності.

У цій країні приділяють значну увагу державно-приватному партнерству, дослідженням та інноваціям.

Наступними також виступили: Хвесик Михайло Артемович, Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, д-р економічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України на тему "Збалансоване природокористування та відновлення довкілля в системі забезпечення  продовольчої безпеки", Корінець Роман Ярославович, Директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, Кандидат економічних наук, Заступник голови Комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України на тему "Системи поширення знань та інновацій для переходу до високотехнологічного сільського господарства" та Петрова Жанна Олександрівна, Завідувач Лабораторії Інституту технічної теплофізики України, д-р технічних наук, лауреат державної премії в галузі науки і техніки на тему "Технологія конвекційного сушіння продукції як метод отримання доданої вартості в харчовій промисловості України".

Спільні напрацювання дозволять українському бізнесу більш ефективно впроваджувати антикризові стратегії та підвищувати конкурентоздатність підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках на період війни та під час втілення Плану відновлення України.

Запис семінару можна переглянути на Ютубі за посиланням: https://youtu.be/sNov7iXDDHs

ІЦ УАК