24.01.2019 17:50

У кого інвестують українські аграрії, купуючи мінеральні добрива?..

версія для друку
24.01.2019 17:50

Сьогодні, 24 січня 2019 року, у Федерації роботодавців України відбулася презентація  проекту Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року.  Разом з ФРУ, Союзом хіміків України  у розробці документу взяли участь представники бізнесу, експерти, фахівці ДП «Черкаський НДІТЕХІМ», вчені НАН України. Від аграрних асоціацій з баченням проблеми забезпечення аграріїв добривами та пропозиціями до Стратегії розвитку хімічної галузі до 2030 року виступив генеральний директор УАК Павло Коваль.

- Питання співпраці аграріїв з представниками хімічної галузі надзвичайно важливе.  Останні два роки така співпраця є, як ніколи, тісною та має неоднозначні результати – від успіхів до пауз у спілкуванні. Був розроблений проект меморандуму про співпрацю, до діалогу залучалися різні органи і відомства виконавчої влади, однак порозуміння досягти важко. І зараз спостерігається дефіцит на деякі види добрив, що підтверджує і Міністерство аграрної політики та продовольства, й аграрії. Останні три роки є стійка тенденція до зменшення обсягів внесення мінеральних добрив на 1 га, а у вартісному вираженні прослідковується тенденція до зростання, зростає і частка витрат на мінеральні добрива у структурі собівартості виробленої продукції рослинництва. І якщо на цьому не заробляє вітчизняна хімічна промисловість, то, очевидно, ми працюємо на хімічну промисловість країн, які нам постачають добрива. У проекті Стратегії зазначається, що посівні площі складають 18 млн га, але реальна цифра – 28-29 млн га.

Коли говорять про 18 млн га, то мова йде про площу, з якої сплачені податки за ІV групою спрощеної системи оподаткування. І якщо обсяг завезених і вироблених міндобрив розподілити на всю посівну площу, то отримаємо не 123 кг діючої речовини на гектар, а близько 80 кг, що втричі менше, ніж вноситься у Німечинні та Нідерландах, і вдвічі менше, ніж рекомендують вітчизняні вчені.  Тому ми завжди наголошуємо, що аграрії і представники хімічної галузі – це єдине ціле. А що відбувається зараз: ми, аграрії, свою маржу «викачуємо» на не своїх постачальників матеріальних ресурсів. Зокрема, зазначається, що імпорт ЗЗР становить 90 %, однак і ця цифра є більшою – насправді, досягає 94 %. Така ж ситуація з насінням, біоматеріалами для тваринництва, пальним... Ситуація імпотрозалежності є катастрофічною. Тому інституційно ми підтримаємо Стратегію розвитку хімічної галузі до 2030 року, проте без державних органів влади питання забезпеченості аграріїв міндобривами та розвитку хімічної галузі вирішити не можливо.

Як зазначають у Федерації роботодавців України та Союзі хіміків, реалізація Стратегії дозволить:

- довести частку вітчизняної продукції на внутрішньому товарному ринку  в період до 2030 року в сегменті азотних добрив до 80%,  комплексних добрив - до 35-40%,  засобів захисту рослин (ЗЗР) - до 30%, інших агрохімікатів - до 70%;

- знизити частку імпортної продукції на внутрішньому товарному ринку в сегменті основної хімії і мінеральних добрив - до 40%;

- суттєво наростити  випуск ЗЗР (наразі доля імпорту в даному сегменті перевищує 90%) й зменшити частку долю контрафактної продукції на внутрішньому ринку засобів захисту рослин;

- довести рівень забезпечення вітчизняною сировиною основної хімії та  мінеральних добрив в період до 2030 року до 60-65%.

Виконання Стратегії передбачається в три етапи. За результатами  першого етапу, очікуються  відновлення динаміки і обсягів виробництва до докризового рівня. На другому етапі  заплановано реалізацію основних галузево значущих  інвестиційних проектів, створення належних інституціональних та регуляторних умов для розвитку промисловості. На третьому етапі передбачено реалізацію високотехнологічних проектів і забезпечення системної дії усіх інструментів та механізмів для створення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку галузі.

ІЦ УАК