Стратегія відповідального бізнесу – інвестувати в спроможність

Проекти соціального впливу стають дедалі важливішою частиною діяльності відповідальних бізнесів, що справді призводить до системних позитивних змін (і не лише у фізичному просторі, а й в індивідуальній і суспільній свідомості). Засновник і СЕО агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик розповів про засади, на яких ґрунтується екосистема проектів соціального впливу його компанії, чому пріоритет Астарти – це розвиток самозарадності (як у підприємництві, так і в місцевих громадах) та до чого тут громадянська самосвідомість.

На яких цінностях Астарта будує свою екосистему проектів соціального впливу?

Ми працюємо з такими проектами вже понад 20 років. Спочатку робили це інтуїтивно, згодом випрацювали місію, візію та цінності компанії, на які спираємось у нашій роботі. Наше призначення – побудувати сильну Україну і зміцнити довіру до неї у світі, розкриваючи та примножуючи потенціал землі та людей, надихаючи суспільство своїм прикладом ведення бізнесу на принципах чесного партнерства, етики та сталого розвитку. Це така собі ціннісна «кристалічна решітка» нашої компанії, в основі якої лежать гуманістичні принципи. Усі наші проекти соціального впливу вирізняє фокус на сталий розвиток.

Як трансформувалися пріоритети Астарти в проектах соціального впливу за час повномасштабної війни?

Тут все, як у бізнесі: коли все добре, розбудовуються сталі зв’язки й управлінські процеси. У складні ж часи вмикаються закони кризового менеджменту: централізація прийняття рішень і фокус на нагальних проблемах.

Саме це і відбулось на початку повномасштабного вторгнення: наші зусилля було сфокусовано на наданні ургентної благодійної допомоги. Ми допомагали людям, які залишилися на прифронтових і тимчасово окупованих територіях, підтримували місцеві громади, що приймали велику кількість релокованих українців, забезпечували їх продуктами харчування, предметами особистої гігієни тощо. Допомагали і військовим – автотранспортом, амуніцією, спецобладнанням, технікою, ліками.

Згодом, коли стало зрозуміло, що війна триватиме, ми повернулися до ширшого горизонту наших проектів соціального впливу. Наразі зосередилися на допомозі громадам у розвитку їхньої самозарадності, а також розвитку регіонального підприємництва. Наша стратегія – інвестувати зусилля в тих, хто спроможний і готовий бути лідером змін та приносити користь громаді.

Якими сьогодні є ключові напрями проектів соціального впливу Астарти?

У нас завжди в пріоритеті були громади та їхній довгостроковий соціальний та економічний розвиток. Крок за кроком ми підсилювали цю складову новими системними проектами. Наприклад, у 2019 році ми спільно з Посольством Швейцарії в Україні та компанією Deloitte реалізували проект «SMART-імпульс» на базі Волочиської громади на Хмельниччині. Провели її комплексну діагностику, дослідили потреби мешканців, визначили ключові критерії для її трансформації в межах децентралізації та розробили стратегію розвитку. Цей проект можна брати як модель трансформації й інших місцевих громад.

Фокус на економічну спроможність має і наш із Pact Ukraine та урядом Канади проект «Крила», присвячений підтримці жіночого лідерства та підприємництва, в якому вже взяли участь 400 жінок у громадах нашої присутності. Усі вони пройшли навчання, а понад 115 ще й отримали фінансову підтримку. Я переконаний, що жінки є потужною рушійною силою для позитивних та стійких суспільних трансформацій.

Також у наших проектах ми завжди акцентуємо увагу на таких засадничих речах, як українська культура, традиції та національна ідентичність. Усе це має вплив на формування самоідентифікації кожного громадянина як частини незалежної української нації.

Поговоримо про проект Центрів життєстійкості, започаткований Астартою спільно з Міністерством соціальної політики. Якою є його ідея та проміжні результати?

Життєстійкість завжди була невіддільною складовою філософії бізнесу та команди «Астарти»: відновлюватися та розвиватися попри труднощі, бачити можливості у викликах, зберігати стійкість та об’єднуватися заради досягнення довгострокових позитивних змін. До того ж ми добре вміємо працювати з громадами, розуміємо їхні запити та потреби, вміємо їх згуртовувати. Крім того, це ще й наша відповідальність, оскільки ми ведемо там свій бізнес, там живуть і працюють наші люди, їхні родини, наші орендодавці – наші ключові стейкхолдери. Тож коли на початку 2023 року слово «життєстійкість» почало звучати й у широких колах українського суспільства, наш традиційний фокус на розвитку самозарадності виявився актуальним як ніколи. На щастя, Міністерству соціальної політики і партнерам зрезонувала ця ідея, і в нас склалася чудова співпраця.

Як стратегічний партнер пілотного проекту, ми надаємо методологічну, експертну та фінансову підтримку. Загалом ми інвестували понад 14 млн грн у ґрунтовне дослідження потреб різних груп стейкхолдерів, розробку моделі розвитку спроможності громад та моделі оцінки соціального впливу, стратегічні комунікації, навчання фахівців центрів та облаштування 12 центрів, які ми продовжуємо підтримувати.

Зі свого боку Міністерство соціальної політики зробило важливий крок, переконавши уряд профінансувати в 2024 році цей пілотний проект із державного бюджету на суму 433 млн грн.

На сьогодні в центрах можна отримати безкоштовну комплексну психосоціальну підтримку для зміцнення ментального здоров’я та емоційної стійкості. Особлива увага – ветеранам, військовим і їхнім родинам. Також батьки можуть підсилити свої батьківські компетенції, а діти – отримати якісне дозвілля.

Для нас ці центри не просто надавачі послуги життєстійкості. Це місце, де кожен може отримати допомогу, надати її або ж обмінятися власним досвідом чи своїми компетенціями. Це свого роду місце тяжіння, де гуртуватимуться люди для соціальної взаємодії та довгострокових позитивних змін як у конкретній громаді, так і в суспільстві загалом. Я дуже сподіваюсь, що ці центри будуть життєстійкими самі по собі, але насправді все залежить від людей, які там проявлятимуть свої лідерські здібності, активність і залученість.

Ви співпрацюєте з різними стейкхолдерами: від місцевої влади до бізнесу, благодійних фондів і міжнародних інституцій. Яку роль в екосистемі Астарти відіграє партнерство?

Мені подобається вислів Іцхака Адізеса про те, що партнерство – це два крила: довіра і повага. Без поваги та довіри неможливо побудувати стале партнерство.

Астарта, серед іншого, має партнерство з бізнесом у проектах соціального впливу. Як обираєте партнерів із бізнесу?

Найчастіше ці колаборації з’являються як результат сталих бізнес-партнерств. Звісно ж, окрім добрих стосунків і довіри важливі й спільні цінності. Саме так відбулося з Райффайзен Банком, із СЕО якого Олександром Писаруком ми давно не просто колеги, а й справжні однодумці. У 2022-му ми, банк та благодійний фонд «Повір у себе» запустили грантовий проект «Сміливі» зі стимулювання малого підприємництва, а в 2024 році, побачивши результати перших хвиль, до нього долучилась і компанія Vodafone Ukraine. У межах цієї ініціативи ми вже профінансували 167 підприємців. Восени запустимо четверту хвилю.

За схожою моделлю розвивалася й історія іншого нашого освітньо-грантового проекту «Курс на незалежність». Наш партнер, німецький банк розвитку DEG, одним із перших запропонував нам кошти, щоб оперативно забезпечити продуктами харчування людей на прифронтових і тимчасово окупованих територіях.

Згодом ми поділилися з ними досвідом реалізації грантової програми «Крила», і банк за підтримки уряду Німеччини надав нам за два роки €4 млн, щоб підтримати широке коло підприємців, які займаються агро, виготовленням харчових продуктів, переробкою сільгосппродукції. Вже наприкінці 2022 року ми, знову ж спільно з БФ «Повір у себе», підтримали 60 проектів грантами на обладнання до €12 000. У 2023–2024 роках – ще 110 проектів – до €20 000. На додаток – три місяці навчання в бізнес-школі МІМ, супровід і менторство експертів «Астарти» впродовж року, участь у різних заходах для збільшення обсягів реалізації виробленої продукції.

Нам важливо, щоб ці бізнеси не тільки виробляли продукцію, а й приносили соціальну користь громадам. Тому серед вимог до учасників є створення додаткових робочих місць, офіційне працевлаштування, сплата податків і передача частини виробленої продукції у продуктові банки місцевих громад, де працюють ці бізнеси. За час роботи над цими проектами я з приємністю усвідомив, як багато в Україні людей, які мають підприємницьке мислення та хочуть розвиватися, незважаючи навіть на екстремальні умови воєнного часу.

Взагалі мале підприємництво – це як перша зелень, що виростає на випаленій землі. Спершу з’являється трава, потім – кущі, згодом – дерева. Це відновлення відбувається шарами і, звісно, потребує часу, зусиль та готовності до змін. Я переконаний, що Україна так само відновиться після війни саме через силу самозарадності її громадян, зокрема підприємців.

Якщо триматися цієї оптики поступового відновлення, то який «шар» наразі ключовий?

Це все, що стосується побудови соціальної синергії. Рецепт простий: брати на себе відповідальність, розвивати власну спроможність, об’єднуватися та підтримувати одне одного.

Пам’ятати, що за кожною подоланою вершиною відкривається новий горизонт. І навіть коли шлях складний, шукати найкращий маршрут і посилювати свою «зв’язку» ціннісними та спроможними людьми. І тоді все здолаємо, переможемо, а після – відновимо.

ІЦ УАК за матеріалами прес-центру "Астарти"