Питання біо-газо-заміщення для України надзвичайно актуальне. Воно можливе, потенціал великий, але ця тема, насправді, значно міфологізована чиновниками та політиками, які у гонитві за гучними фразами жонглюють "мільйонами-мільярдами" кубічних метрів, тонн, гривень. Насправді все дещо складніше, - каже генеральний директор УАК Сергій Стоянов.
Потенціал біо-газо-заміщення в Україні великий
Ще раз повторюся, потенціал величезний. Буквально перед оцією нашою “гібридною війною” ми проробляли (та й зараз проробляємо) проект біоенергетичної установки по переробці біогазової сировини, якої надходить /із виробництва/ 500 тонн на добу. Це дає можливість побудувати електростанцію потужністю 4 МВт. Проект коштує приблизно $15 млн. Звісно, що власних коштів у власника цих відходів сьогодні недостатньо, бізнес зараз економить, зажимається, резервує кошти на “чорний день”.
Звичайно, було б добре, щоб наші “західні партнери” перейнялися відповідальністю за Україну, якщо вже вони не дотрималися будапештського Меморандуму /про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної зброї, через що вона стала жертвою агресора, який є і природним постачальником природного газу/ і дали Україні кредитні кошти на розбудову біо-газової енергетики із наявної у нас біологічної сировини. Це б реально посунуло ситуацію вперед.
Заважає відсталість
Я б сказав російською мовою “косность” /відсталість/ і… задоволеність собою. У нас під ногами валяються мільйони тонн відходів, які успішно можна переробляти на газ з допомогою біогазових установок. Ми маємо тільки соломи 30 млн. тонн, які треба, без усілякої шкоди та проблем знімати з полів і спалювати у котлах і таким чином все більше і більше ставати енергонезалежними.
Також в Україні є випадки, коли біогазові реактори були збудовані без врахуванням наших доволі суворих зим і не дали очікуваних результатів. Зараз опрацьовуємо установки за технологією із США, які є більш досконалими та випробуваними.
Ощадливість зробить нас незламними
Ми /Україна/ на марші, але, ще раз повторюся, треба “зняти” питання війни і в Україну знову підуть інвестиції.
Звичайно, що проблема здешевлення газу у світі /через поширення видобутку сланцевого газу/ буде дещо негативно впливати /дезорганізовувати/, бо люди, по своїй суті ледачі. Мовляв, навіщо він, той біогаз, якщо природній дешевий. Але значна частина людей вже навчена “віяльними” відключеннями електрики і будуть все-таки це робити /займатися газо-заміщенням/, особливо якщо держава простимулює їх “зеленим тарифом”. Не за “сонечко” платити сотні мільйонів гривень владним чиновникам, а давати хід ось таким технологіям.
Виробляючи біогаз, виробляємо добрива
А ще виробництво біогазу дає значну кількість мінеральних добрив. У рештках після анаеробного бродіння залишається добриво. Тому треба йти на це, налагоджувати його пакування, дистрибуцію. Враховуючи те, що Україна через окупацію втратила два із чотирьох заводів мінеральних добрив на Донбасі (а залишилися заводи у Черкасах та Рівному), ми будемо дорожити кожним кілограмом добрива.
Українці будуть “неистребимые”, незламними, коли стануть ощадливими!
А ще потрібен спокій у країні, тоді інвестири відгукнуться, вони є, вони чекають.
Взагалі ми повинні навчитися жити як в Ізраїлі, образно кажучи, - ракети літають, а ми виробляємо біогаз.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=datzlIc8mS0&feature=youtu.be
ІЦ УАК за матеріалами ТК "24"