Попри ряд перепон і недопрацювань ринок землі продовжує функціонувати

У липні два роки ринку землі. Підсумки з точки зору аграрного сектору. Гість програми "Сьогодні. Вдень" Українського радіо — Леонід Козаченко, президент "Української аграрної конфедерації", народний депутат 8-го скликання.

Було чимало дискусій щодо ринку землі, які тривали роками. Проте він таки запрацював.

1 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», відповідно до якого з 1 липня 2021 року стартував ринок землі.

Закон передбачає, що з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року обіг земель сільськогосподарського призначення відбуватиметься між громадянами України. Максимальний розмір – 100 га на людину.

"Ця подія мала історичне значення, тому що відкритість ринку землі, доступ до нього для демократичного суспільства - це дуже серйозний інструмент для підвищення капіталізації аграрного бізнесу. Якщо у вас у власності земля, а вона (ред. українська земля) найкраща у світі, якщо ви її правильно й ефективно використовуєте, то від цього позитивний ефект маєте і ви, і держава.

Дійсно було дуже багато дискусій, різних думок, але за приклад ми брали ситуацію в демократичних країнах, і там ринок землі був дуже ефективним інструментом розвитку економіки.

Ми його спробували застосувати. Який ми маємо результат наразі, та як можна оцінити ефективність запуску ринку землі? - Звичайно, очікуваних результатів ми не досягли. Тут різні є причини. Якщо говорити чисто про саму реалізацію проекту ринку землі, то для того, щоб він був відкритий, дієвий і прозорий, необхідно було дати фермерам можливість купити землю - це довгострокові кредитні ресурси. У наших банках їх не було. І ми наполягали, ходили в різні інституції державні, проводили наради на рівні Уряду, парламенту, Нацбанку про створення іпотечного земельного банку, де кожен фермер міг би взяти кошти на 5-10 років під низький відсоток, максимум 2,5% річних, і купувати ту землю, яка йому необхідна для того, щоб вести свій аграрний бізнес.

На жаль, цього нам не вдалося зробити. І це була, скажімо, перша величезна проблема, яка не надала можливості при відкритті ринку землі отримати доступ до землі тим, хто її реально обробляє", - зазначив Леонід Козаченко.

Леонід Петрович зазначив, що земельні банки, переважно державні - це розповсюджена практика у країнах Європейського Союзу, США, й деяких інших. Він навів приклад Угорщини, яка залучила німецький досвід і капітал, внаслідок чого у країні у 8 разів збільшились обсяги купівлі-продажу земельних ділянок.

В Україні за ці два роки, за словами заступника Міністра агрополітики Дениса Башлика було продано 275 157 га сільськогосподарської землі, що складає 1% від усіх с.-г. земель. Кількість землі с.-г. призначення – 27,5 млн га. Тобто у середньому в рік продається 0,5% землі.

Крім того, експерт згадав про державні сільгоспземлі. Адже ще у 2017 році в державній власності перебувало близько 10,5 млн га сільськогосподарських угідь (враховуючи АР Крим), а вже перед початком повномасштабного вторгнення росії у державній власності залишилося близько 700 тис. га.

У період війни реєстри закриті, і невідомо, які операції з державними землями відбувалися.

З 1 січня 2024 року поряд з фізичними особами землю зможуть купувати також юридичні особи, створені та зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. При цьому максимальний розмір придбаної землі може становити 10 тис. га.

На думку Леоніда Козаченка другий етап ринку землі має бути перенесений на рік, щоб юридичні особи змогли купувати землю з 2025 року.

А за цей час необхідно все ж створити земельний іпотечний банк, щоб кожен охочий фермер зміг купити собі землю. Адже, зараз більшості фермерам не вистачає коштів на проекти з переорієнтації логістики та бізнесу в цілому і на відновлення пошкодженого чи зруйнованого майна, не кажучи вже про купівлю землі.

Крім того, за цей час необхідно розібратися куди поділося стільки державних земель, повернути їх у власність держави та покарати винних.

Однак, Леонід Козаченко зазначив, що є і позитив у теперішній ситуації: попри війну попит на землю є.

Очевидно, що настрої трохи покращилися, і у 2023 році торгівля землею йде активніше, ніж у 2022 році.

Внаслідок воєнних дій, підриву Каховської ГЕС і панічних настроїв щодо можливого теракту на Запорізькій АЕС з одної сторони попит, який був традиційно більшим на землі у південних і східних областях, впав, але збільшився на землі у центральних і західних областях України. Наприклад, в Івано-Франківській області 1 га землі коштує вдвічі дорожче, ніж 1 га у середньому по Україні.

"Фермер, який зараз інвестує у ці землі, розуміє, що в Україні висока родючість ґрунтів. І якийсь завод, елеватор, навіть, якщо він знаходиться у західних областях, може бути зруйнований однією ракетою росіян, а земельна ділянка у десятки гектар - ні.

Тож, наша земля - це хороша інвестиція. За даними міжнародних фінансових установ, за умови, що війна закінчиться, ринок землі буде максимально прозорим і буде доступ до фінансових ресурсів, вартість сільськогосподарської землі в Україні з кожним роком може дорожчати на 25%", - додав президент Української аграрної конфедерації.

Леонід Козаченко наостанок зазначив, що запуск електронних аукціонів з продажу й оренди землі у системі Прозоро.Продажі є безсумнівно позитивним кроком у напрямку прозорих ринкових земельних відносин. Внаслідок впровадження реформи та проведення онлайн-аукціонів з реалізації земель до бюджетів різних рівнів надійшло вже понад 1,3 млрд гривень.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо