Щодо ситуації з розсипаним українським зерном на кордоні
Польський міністр вибачився, але не дуже
За словами міністра сільського господарства Польщі Чеслава Секерського, він є прихильником діалогу та прямої розмови як найкращої форми розв'язання складних проблем. Каже, фермери не стримали емоцій, але варто пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Також Секерський заявив, що від імені польських фермерів просить вибачення за вчинок із розсипаним українським зерном.
"Як на мене, це не правильна форма протесту, але її часто використовують фермери в різних країнах. Фермери не стримали своїх емоцій, але варто пам’ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. На початку весняно-польових робіт у них немає грошей на закупівлю добрив і засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їхній відчай.
Від імені польських фермерів я прошу вибачення за такий вчинок відчаю та прошу з розумінням ставитися до їх надзвичайно важкої ситуації. Ми ведемо технічні переговори з Міністерством сільського господарства України, під час яких хочемо визначити умови торгового обміну, які б обмежили надходження товарів, які порушують стабільність агропродовольчих ринків", - зазначив Секерський.
Водночас Чеслав Секерський додав, що не стрималися й представники української влади. За його словами, форми виступу міністра економіки, а раніше мера Львова були надто різкими. Інші українські політики, додав польський міністр, теж надто емоційно надавали інформацію.
Не обійшлося і без пропаганди з вуст високопоставленого посадовця Польщі про міфічних олігархів: "Проте нагадаймо, що польські фермери допомагали Україні та хочуть допомагати. Але вони хотіли б, щоб від цієї допомоги виграв український бюджет і виграли фермери, а не олігархи, які мають величезні площі для вирощування зернових та інших видів агропродукції. Вони головним чином стоять за цим великим імпортом, який підриває стабілізацію агропродовольчих ринків у Європі".
Микола Сольський спростував заяви представників польського уряду
Днями заступник міністра сільського господарства і розвитку села РП Міхал Колодзєйчак повідомив, що у Польщі планують перевіряти все зерно з України, яке йде транзитом до інших країн
За його словами це робитиметься начебто через те, що українське збіжжя потрапляє транзитом до Німеччини, і там з’ясовується, що воно поганої якості, то воно “на 99% повертається до Польщі вже як європейське збіжжя”.
Про це говорив і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він додав, що Варшава стежитиме також за польсько-литовським кордоном у контексті можливого потрапляння до Польщі українських агропродуктів.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі телемарафону «Єдині новини» зазначив, що хай польські колеги перевіряють, ми перевірок не боїмося.
А про подібні випадки з Німеччиною український міністр не чув. Тим більше, як він зазначає, невигідно везти до Гамбурга чи Вільнюса, а потім назад до Варшави. Микола Сольський розмовляв також з литовським колегою, той теж не підтвердив наявність таких випадків.
Крім того, через Польщу йде дуже невеликий обсяг зерна, бо для 90% фермерів України вже третій місяць вигідніше продавати зерно в українських портах, де ціни вищі.
"Україна веде постійні переговори з Польщею на різних рівнях щодо ситуації з перевезенням агропродукції. Ми намагаємось допомагати нашим партнерам вирішити це питання. При цьому рішуче засуджуємо провокації, які ми бачили на кордоні", - зазначив Сольський.
За його словами, Україна – не основна причина протестів польських фермерів. Вони пов’язані з вимогами зеленого курсу в ЄС і відповідно з дотаціями, які змінюються для європейських підприємців.
Колодзейчак до цього жалівся, що Києву їхні вимоги "не сподобалися", а сам він став для українців "першим ворогом на переговорах".
Микола Сольський сказав, що не володіє подібною інформацією. "Політик у кожній країні хоче показати важливість своєї ролі. Це нормально, це частина життя кожного політика. Ми до цього ставимося з розумінням", - прокоментував український очільник Мінагрополітики.
Прокуратура у Польщі відкрила справу щодо розсипаного українського зерна
Районна прокуратура міста Холм Люблінського воєводства розпочала слідство за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську.
Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Любліні Агнєшка Кемпка, передає Укрінформ з посиланням на Farmer.pl.
"Розслідування розпочато за двома напрямками - це знищення майна та порушення митної безпеки. У справі тривають процесуальні дії. Ми опитуємо свідків, забезпечуємо моніторинг і документацію з цих трьох вантажівок", - підкреслила Кемпка.
Слідство веде районна прокуратура у Холмі. За скоєні дії загрожує до п'яти років ув’язнення.
Польські аграрії анонсували повну блокаду прикордонних переходів між Польщею та Україною з 20 лютого
З 20 лютого польські фермери заблокують усі прикордонні переходи, а також транспортні вузли між Польщею та Україною, пише RMF FM.
"Буде заблоковано не лише прикордонні переходи, а й транспортні вузли, під'їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів", - ідеться в комюніке профспілки фермерів "Солідарність", яке цитує польське RMF FM.
Раніше, 9 лютого, "Солідарність" оголосила про 30-денний загальний страйк фермерів.
Польські аграрії заявляють, що протестують проти неконтрольованого припливу товарів з України до Польщі через відкриття кордонів Європейським Союзом. Зазначено, що "відсутність регулювання ставить під сумнів рентабельність сільськогосподарського виробництва, переробки й інших галузей, пов'язаних із сільським господарством".
"Тому на 20 лютого, у рамках 30-денного загального страйку фермерів, ми оголошуємо, що всі акції протесту будуть спрямовані на повну блокаду всіх польських прикордонних переходів з Україною та протести на місцях", - повідомили фермери "Солідарності".
У Польщі визнали, що не мають ресурсів для посилення контролю продукції з України
Надходження української аграрної продукції на ринок Польщі — це дуже важливе питання, до якого слід підійти виважено.
Про це заявив прем’єр-міністр Республіки Польща Дональд Туск під час зустрічі з фермерами 11 лютого 2024 року, пише TVN24.
Він зазначив, що українське сільське господарство «набагато більш європеїзоване з погляду бізнесу, ніж декому здається».
«Нас чекає дуже серйозна битва. Ми хочемо підійти до цього максимально відповідально… Ми будемо обговорювати конкретні рішення, але я не можу обіцяти «груші на вербі», — сказав Туск.
Водночас він анонсував посилення прикордонного контролю українських продуктів.
«Я поясню це і Києву, і Брюсселю, що ми все одно будемо проводити такі перевірки, тому що йдеться про здоров’я громадян Польщі та всього ЄС. Ми ні в якому разі не можемо відмовитися від цих перевірок», — підкреслив прем'єр-міністр.
Він визнав, що польські служби кадрово не підготовлені до такого масштабу товарів, але запевнив, що «від сьогодні» у випадку санітарних і якісних перевірок «ми будемо кидати на цей фронт те, що є в нашому розпорядженні, без питань».
«Найближчими днями, а не найближчими тижнями, ви побачите кардинальні зміни в роботі наших служб на кордоні — зокрема санітарних. Чи достатньо у нас людей та інструментів? Якщо ні, ми спробуємо негайно доповнити ці послуги. Те, що ми маємо зараз, буде використано для чесного, надійного та прозорого контролю якості та харчової безпеки українських продуктів», — запевнив Туск.
Своє бажання пошуку рішення для забезпечення продовольчої безпеки Польщі Дональд Туск підтвердив під час візиту до Франції, повідомляє «Європейська правда».
«Важко знайти в Європі більш проукраїнського політика, ніж я, і важко знайти в Європі більш проукраїнську націю, ніж польська, але ми повинні також пам'ятати про інтереси продовольчої безпеки Польщі та Європи», — сказав глава польського уряду.
Туск підкреслив, що готовий говорити з Макроном про безпеку польських і французьких фермерів.
Водночас заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак під час зустрічі з польськими аграріями заявив, що уряд шукатиме правові підстави для оприлюднення списку компаній, які імпортували зерно з України.
«Кожен поляк має побачити, хто заробляв гроші, коли польські фермери мали великі проблеми», — сказав Колодзейчак.
Він додав, що інформація про імпорт «шокує», оскільки, за його словами, в Україну надійшло 6 млрд злотих. Ввезено 330 тис. т технічного зерна, ріпаку та кукурудзи, які були завезені на польський ринок, і, ймовірно, потрапили до споживання.
Мінінфраструктури України також працює для недопущення блокади кордону з боку польських перевізників
Відбулась чергова зустріч заступника міністра Сергія Деркача із заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем за участі представників митних і прикордонних служб обох країн на україно-польському кордоні.
«Наша позиція залишається незмінною: ми маємо спільно вирішувати проблеми і відкриті до діалогу та компромісів, що не будуть шкодити інтересам перевізників. Блокада кордону завдає збитків економікам України, Польщі та країн ЄС. Тому спільно з партнерами вживаємо всіх необхідних заходів тут і зараз, щоб не допустити повторних протестів з боку польських перевізників.
Враховуючи це, ми продовжуємо функціонування пілотних проєктів на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» і «Нижанковичі – Мальховіце» до 1 березня», – наголосив Сергій Деркач.
Ідеться про розділення в системі єЧерга завантажених і порожніх транспортних засобів на пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ», а також відсутність потреби реєструватись в системі єЧерга порожнім вантажівкам на пункті пропуску «Нижанковичі – Мальховіце».
Заступник міністра наголосив, що стабільна та ритмічна робота кордону прямо впливає на функціонування системи єЧерга. Остання дозволяє перевізнику керувати своїм часом для перетину кордону.
«Під час зустрічі продемонстрували польським колегам роботу системи єЧерга на «Ягодині», включно із відеофіксацією заїзду на пункт пропуску та автоматичною верифікацією транспортного засобу на предмет реєстрації в системі. Безпосередньо на місці показали колегам, що система прозора та допомагає мінімізувати будь-які корупційні ризики. Але головне для її роботи – безперебійна та прогнозована кількість вантажівок, що перетинають кордон. Лише в такому разі кожен водій зможе точно знати, коли перетне кордон. В умовах блокади, організованої польськими фермерами, жоден перевізник не може планувати свою діяльність, а українська економіка продовжує нести збитки. Зі свого боку, ми всіляко підтримуємо Міністерство агрополітики у спробах розв’язати цю ситуацію”, – підсумував Сергій Деркач.
Нагадаємо, розблокувати українсько-польський кордон вдалося 17 січня. Відповідні домовленості були погоджені Міністерством інфраструктури Польщі з протестувальниками. У рамках цієї угоди передбачені заходи, які раніше підтримало Міністерство відновлення України, а саме пілотні проєкти на пунктах пропуску «Ягодин – Дорогуськ» і «Нижанковичі – Мальховіце», створення Робочої групи, що аналізуватиме ситуацію у сфері двосторонніх перевезень. Проте, з 9 лютого кілька ключових пунктів пропуску почали блокуватись польськими фермерами.
Тим часом у Польщі прогнозують зростання ВВП до 2% завдяки українським біженцям
У Польщі рівень працевлаштування українських біженців є найвищим з-поміж країн Євросоюзу, завдяки цьому зростання ВВП впродовж п’яти років, за прогнозом, може становити на рівні 1,2-2%.
Про це заявив заступник держсекретаря Міністерства внутрішньої політики й адміністрації РП Мацей Дущик під час обговорення у Сеймі у п'ятниці законопроєкту про допомогу українцям, передає кореспондент Укрінформу.
За словами посадовця, у Польщі рівень працевлаштування українських біженців є найвищим не лише з-поміж країн ЄС, а й країн, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку.
“Останні дані засвідчують, що цей рівень працевлаштування (біженців з України - ред.) у Польщі становить 67%, водночас у Німеччині він не сягає навіть 30%”, - сказав Дущик.
Він повідомив, що в Управлінні соціального страхування (ZUS) зареєстровано більше як 750 тис. українців, що становить понад 70% від усіх іноземців.
“Громадяни України вносять зараз дуже багато до польської системи соціального страхування… Натомість, якщо йдеться про використання (системи ZUS – ред.), то ці суми загалом не такі великі”, - підкреслив Дущик.
Він повідомив, що приплив воєнних біженців з України позначилося також на польському ВВП. Він нагадав, що останнім часом було проведено кілька незалежних досліджень щодо впливу цього чинника на зростання економіки РП.
“У перший період спостерігалися значні витрати воєнних біженців, які привезли з собою готівку, і тоді спостерігалося зростання, яке оцінюється у 0,5% ВВП. Сьогодні ж, якщо дивитися у перспективі кількох років, на скільки процентів приблизно зросте ВВП, то найбільш імовірна оцінка - зростання ВВП впродовж п’яти років на 1,2-2%”, - заявив Дущик, зауваживши, що це “досить багато”.
Сейм Польщі у п’ятницю проголосував за зміни до прийнятого у березні 2022 року закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом. Змінами до закону передбачається продовження терміну легальності перебування воєнних біженців у Польщі до 30 червня; допустимості подальшого використання до цього часу будівель, де тимчасово проживають біженці з України; легальності до цього часу дозвільних документів українців на перебування в РП. Крім того, передбачено продовження до 30 червня можливості виконання праці лікарями, стоматологами, медсестрами й акушерками з України.
За попередніми даними, у Польщі перебуває до одного мільйона українських біженців, які прибули після початку повномасштабного вторгнення рф.
ІЦ УАК